ТКР "Службові частини мови"

А з метою, з-над, наприкінці, з-перед

Б у продовж, поперед, упоперек, з-під

В з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас

Г по-під, за винятком, із-за, поруч

Ґ позаду, на перекір, навколо

А відповідно до, щодо, за-для, позаду

Б з-посеред, окрім, під-кінець, заради

В у галузі, за винятком, з-під, навпроти

Г на зустріч, згідно з, всупереч, поміж

Ґ не зважаючи на, попри, з-поза, услід

А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.

Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.

В Батьківщина починається для людини зі шматка неба

Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.

Ґ Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада.

А Без країни не проживеш.

Б Друзі пізнаються в біді.

В Не гріє сонце на чужині

Г Як гукнеш, так і відгукнеться.

Ґ Час за гроші не зможеш купити.

А Лунає неподалік пісня сили, краси.

Б Назустріч здіймалося місто в бронзі.

В Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг.

Г Козаки навколо фортеці копали шанці.

Ґ Десь поблизу виводив свою пісню соловей.

А Навколо — ворогів закрадливість лукава,

Б Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло

В Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги.

Г Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе

Ґ Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати.

А відпочити після обіду (по обіді)

Б організувати з ініціативи (по ініціативі)

В надіслати на вимогу (по вимозі)

Г міліція у справах неповнолітніх (по справам)

Ґ за романом Олеся Гончара (по роману)

А заходьмо по двоє

Б наказ по коледжу

В розпис по дереву

Г сходіть по молоко

Ґ надішли по адресі

А змагання по настільному тенісу

Б при сприянні міністерства

В звернутися по допомогу

Г пропустити із-за хвороби

Ґ розмовляє на англійській мові

А заступник по виховній роботі

Б повертатися на тролейбусі

В викликати по прізвищу

Г розсістися по своїх місцях

Ґ виконати на замовлення

А Розум за гроші не купиш.

В Лунають лише пісні солов’їні.

В Тече вода із-за гаю та попід горою.

Г Нехай квітне планета чистотою.

Ґ Тільки з юних літ мені відкрилась правда.

А Правда таки переможе.

Б Пішов би я в Україну.

В Майже тиждень не було дощу.

Г Я буду крізь сльози сміятись.

Ґ От де, люди, наша слава.

А будь/хто, якби/то, що/не/день

Б казна/коли, аби/кого, хтозна/що

В чого/небудь, як/то, де/котрий

Г будь/як, що/небудь, зумів/таки

Ґ от/так, будь/кому, хтозна/як

А навряд/чи, тут/таки, казна/де

Б де/коли, правда/бо, будь/чого

В які/ж/бо, колись/то, що/небудь

Г отак/бо, скажи/но, будь/звідки

Ґ отож/бо, ну/бо, таки/прийшов

А На те й лихо, щоб з тим лихом битись.

Б Отаке то на сім світі роблять людям люди.

В Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш?

Г Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

Ґ І знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора.

А А серце таки рветься до кращого життя.

Б О, якби-то листя, листя не жовтіло…

В А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.

Г «Що ж то за краса!» — шепотять дівчата.

Ґ Книжечки мережу та начиняю-таки віршами.

А Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

Б Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.

В Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра

Г Наша пісня — то/ж душа народу, його сила і могуть.

Ґ Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.

А Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.

Б Що/б не трапилося — будь людиною.

В Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.

Г Що/б не робив — роби добре.

Ґ Що/б жить — ні в кого права не питаюсь!

А Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.

Б Про що/б не писав поет, він завжди пише про людину.

В Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.

Г Я мушу книжки читати, що/б очі мої не осліпли.

Ґ Як/би не тис мороз, а весна буде.

А Як/би там не було, а комусь належало це перевірити.

Б Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.льки надія одна.

В Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.

Г Як/би відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці.

Д Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.

А Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Б Як тебе не любити, Києве мій.

В Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!

Г Тут лиш балочка весела, в ній хороші, красні села.

Ґ Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла.

А Оте „ура” ще довго вчувалося тим, хто вижив після атаки.

Б Перепрошую, скажіть, будь ласка, котра година.

В Ой, як гарно навколо!

Г Гей ти, хлопче, топчи стежку до нашої хати.

Ґ Оце так! А я думав, що ви до уроків готуєтесь

А O як я люблю рідну землю.

Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.

В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.

Г Гей над ставом верба похилилася

Ґ О це так добро!

А леле, дінь, проте, щоб

Б фе, даруйте, лише, хай

В гей, доброго ранку, авжеж, нехай

Г добрий вечір, цур, оце, хоч

Д ну, ах, вибачте, ех