Україна навесні 1920-1921 рр.

1 листопада 1918 - 17 липня 1919

1 грудня 1918 - 17 січня 1919

1 жовтня 1918 - 17 червня 1919

22 листопада 1918 - 22 липня 1919

21 квітня 1920

21 квітня 1919

21 листопада 1918

21 грудня 1921

 Український уряд зобов’язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’язання бере на себе уряд РПП стосовно УНР.

 Визнаючи право України на незалежне державне існування в кордонах, які на півночі, сході і півдні визначаються на основі договорів між УНР і відповідно сусідами, що з нею межують, Річ Посполита Польська визнає верховною владою УНР Директорію незалежної Української Народної Республіки з головним отаманом паном Симоном Петлюрою на чолі.

Права національно-культурні, які уряд Української Народної Республіки забезпечить громадянам польської національності на території Української Народної Республіки, будуть не меншою мірою забезпечені громадянам національності української в межах Річі Посполитої і навпаки.

Аграрна справа на Україні буде розв’язана конституативно. Дочасу скликання конституанти юридичне становище землевласників польської національності на Україні визначається згодою між Річчю Польською Посполитою і Українською Народною Республікою

18 березня 1921 року

18 квітня 1921 року

20 березня 1921 року

20 квітня 1921 року

Волинська

Подільська

Бесарабська

Активізувалися процеси формування модерної української політичної нації та відновлення традицій української державності

Державну незалежність, здобуту внаслідок національно-демократичної революції 1917 р., зберегти не вдалося

Історичне значення визвольних змагань 1917–1920 pp. полягає в тому, що було збережено й поглиблено процес українського державотворення, який бере початок від часів Київської Русі.

Боротьба українського народу за незалежність показала, що однієї ідеї проголошення самостійності недостатньо. Потрібна єдність усіх політичних сил, якої завжди бракувало в Україні.