Відкриття українських гімназій, державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському, Української академії наук були складовими національно-культурної політики:
Української Народної Республіки
Західноукраїнської Народної Республіки
Української Держави П. Скоропадського
Української Соціалістичної Радянської Республіки
Українські державні університети в жовтні 1918 р. були створені в містах:
Київ, Чернігів
Чернігів, Харків
Харків, Кам’янець-Подільськ
Кам’янець-Подільськ, Київ
Міністр освіти М. Василенко в уряді гетьмана П. Скоропадського стверджував: «Якщо є прагнення створити українську народну інтелігенцію, український університет, ...повинна бути наука українською мовою. Я повністю погоджуюся з М. Грушевським, який стверджує, що тільки тоді українство як нація отримає вагу у світі, коли зможе створити серйозну українську науку». Як була реалізована проголошена ідея?
у всіх великих містах були відкриті українські університети
було створено Українську академію наук
центр діяльності Наукового товариства ім. Т. Шевченка було перенесено зі Львова до Києва
система середньої і вищої освіти була повністю українізована
Зображений плакат слід використовувати, характеризуючи політику в галузі культури:
Української Соціалістичної Радянської Республіки
Української Держави П. Скоропадського
Української Народної Республіки доби Директорії
Української Народної Республіки
Художник-графік, ілюстратор, автор перших українських грошових знаків, поштових марок, герба, печатки, ескізів військової форми:
Михайло Бойчук.
Василь Касіян.
Федір Кричевський.
Георгій Нарбут.
Перший митрополит УАПЦ:
Микола Борецький.
Діонісій Валединський.
Агапіт Вишневський.
Василь Липківський.
Чисельність інтелігенції на території У країни в 1917—1921 рр.:
достатня кількість завдяки переїзду багатьох іноземних фахівців.
залишилася приблизно на довоєнному рівні, але змінилася якісно.
зменшилася через загибель і виїзд за кордон великої кількості діячів культури.
значно зросла завдяки створенню багатьох нових вищих шкіл, що готували спеціалістів.
Чинники, які сприяли розвиткові української культури у 1917-1921 рр.:
боротьба за утворення самостійної Української держави, глибокі соціально-економічні зрушення, крах Російської імперії з її русифікаторською політикою.
глибокі соціально-економічні зрушення, крах Російської імперії з її русифікаторською політикою, розкол суспільства на ворожі табори.
крах Російської імперії з її русифікаторською політикою, розкол суспільства на ворожі табори, боротьба за утворення самостійної Української держави.
розкол суспільства на ворожі табори, боротьба за утворення самостійної Української держави, глибокі соціально-економічні зрушення.
Влада, яка відкрила Українську академію мистецтв:
більшовицька влада.
Гетьманат.
Директорія.
Центральна Рада.
Прочитайте уривок з виступу історичного діяча й укажіть його належність до певної політичної сили.
«Ми повинні вимагати, щоб боротьбисти розігнали спілку вчителів... Ми розігнали Всеросійський учительський союз, бо він не проводив принципів пролетарської диктатури, а захищав інтереси і проводив політику дрібної буржуазії».
білогвардійці
більшовики
есери
махновці
Прочитайте уривок і вкажіть скульптора та географічний об’єкт, де відбулися описані події.«У жовтні 1918 р., ще в умовах Гетьманату, на Сумщині було відкрито перший в Україні пам’ятник Т. Шевченкові. Монумент спорудив молодий скульптор... Це було всеукраїнське національне свято».
Іван Гончар, Конотоп.
Іван Кавалерідзе, Ромни.
Матвій Манізер, Тростянець.
Леонід Позен, Шостка
Художник, графік, автор картини «Еней та його військо», поданої нижче.
Михайло Бойчук.
Микола Бурачек.
Георгій Нарбут.
Карпо Трохименко.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Зареєструватись за допомогою Google