Він єдиний мене зрозумів, він єдиний сказав мені правду... Так воно й сталося... від кларнета мого пофарбована дудка зосталась... Всі мені кадили, а він один сказав мені правду
Сувора простота проступає крізь ці мужні рядки... Зійшли з душі поета сумніви, давні образи, досади, ясним і чистим зором дивиться він в обличчя часу і простору. І на далекій відстані, за тисячі кілометрів, за снігами й судами, за зрадами й тюрмами, за годинами й десятиліттями проступають риси тих, заради кого він діяв і творив.
Люди сміялись, тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи гуморескою, наперед смакуючи її зміст
Коли мені частина критики закидає „хуторянську ворожість” до міста, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх.
Він став придворним поетом, бо не хотів розділяти долю найближчих друзів, які в роки сталінських репресій загинули чи надовго зникли в таборах. Більшовики багато що могли йому нагадати
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома