Українська література до ЗНО 2020 (висловлювання про автора або про твір)

Він упродовж всього життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка висвітила б шлях з чорної прірви зневіри, приниження й знеособлення в безсмертя

Все своє коротке життя (...) прожив із цією трепетною внутрішньою готовністю до подвигу... серед нас не було й немає поета більшої громадянської мужності, більшої рішучості, більшої безкомпромісності, ніж (...).

Він світив як сонце, до нього люди тягнулися, як до сонця. Він умів і гриміти як грім, і того грому боялися усі плазуни й негідники

(...) був яскравою творчою індивідуальністю, цілковито український талант, що надзвичайні події і явища після 1917 року умів спостерігати і оцінювати тверезо, всебічно і практично. Але що головне, так це те, що за багатством подій свого часу він не загубив людини. Він бачив її, розумів і творив її образ в усій суспільній, психологічній складності. Він не любив людини-янгола, бо знав, що людина є водночас і тварина. Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але також усвідомлював усі її слабості. В цьому − європеізм (...)

(...) важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, хто самі творять школи. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю