ПІДГОТОВКА ДО ЗНО-2020

вуаль, Чилі, акварель, Міссісіпі

зала, синиця, воєвода, комісія

загс, ГЕС, жовч, пастораль

бязь, СДПУ, Токіо, юнь

сутінь, путь, степ, галузь

дзеркало, колосся, дерево, космос

круча, мати, острів, програма

слово, річка, листя, селище

ім’я, село, коріння, озеро

будинок, мýзика, далина, дорога

зупинка трамва.., не вистачає кілограм.., виписав із підручник..

прибув з Єгипт.., не поставив апостроф.., основи світогляд..

літр бензин.., приміщення театр.., не було прапор..

з останнього вагон.., вулиці Париж.., зібрали з гектар..

недалеко від ліск.., сторінки журнал.., довгого коридор..

сума сторін трикутник.., доїхали до Іртиш.., кабінет директор..

з останнього пароплав.., грального майданчик.., чорного ча..

рівно о першій;

десять хвилин по шостій;

пів на десяту;

сім годин двадцять хвилин;

за двадцять п’ята.

секція баскетбол.., художнього гуртк.., задум.. твору;

високого звук.., стовпчик барометр.., запашного бузк..;

номери концерт.., білого мармур.., держави Ліван..;

наслідки землетрус.., сучасного метрополітен.., хвилі Дінц..;

атмосферного тиск.., сектор.. цирку, літературного музе.. .

На світанку подорожні вирушили в далеку путь.

Із вершини пагорба мандрівники бачили чарівні долини.

За далекими долинами здіймалися рицарські замки.

Бастіони були оповиті ніжно-голубим туманом.

роль

руки

серце

постаті

А Анатоліївна

Б Євгенівна

В Спиридонівна

Г Ігоревич

Д Максимович

Оливки, штани, двері

Ножиці, ночви, волосся

Сходи, ваги, граблі 

Студентство, окуляри, прянощі

сіл..ю, міц..ю, кров..ю

блакит..ю, річ..ю, печал..ю

памороз..ю, свіжіст..ю, дикіст..ю

емал..ю, шерст..ю, гнил..ю

через кілька рядків     

з нового рядка

відразу ж після попередньої, у тому самому рядку

з нового абзацу

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачем пішли

 в гайдамаки». 

Потім філософ здивував його такими словами – скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

З болем пише Т.Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люди».

«Слово – найтонше доторкання до серця», - був переконаний В.Сухомлинський, - «воно може стати і запашною квіткою, і живою водою, і розжареним залізом».

Моя думка, краще закріпитися і чекати допомоги.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю

Нелегка епоха, оцей двадцятий невгамовний вік.

емоції мовця                 

впевненість 

джерело повідомлення        

порядок викладу думок та зв’язок їх між собою

головні члени речення              

другорядні члени речення 

головні і другорядні члени речення   

однорідні члени речення 

уточнювальним членом речення      

відокремленою обставиною

відокремленим означенням          

відокремленим додатком

Ні, війна – не жарти, це пекельний вогонь.

Ходімо в райдугу, кохана, якщо зуміємо пройти.

Вже ніч зліта крилом імлявим, осяйна безліччю лампад…

Дівчина-бранка Маруся Богуславка, безперечно, є легендарною постаттю.

Десь там за наметом гомонів багатотисячний люд.

Вони зійшлись сюди ще вчора ввечері.

А знизу берегом підходили нові групи людей.

Сьогодні а саме опівдні розпочнуться збори.

розширюють зміст речення      

звужують зміст речення  

уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення

ускладнюють зміст сказаного

Багато нітратів може бути в ранніх овочах наприклад у зеленій цибулі.

Він усе бачив наскрізь крім свого примітивізму.

У живопису особливо в тематичних картинах характери героїв та ситуації дещо загострюються.

Замість сіней Пилип зробив сяку-таку примостку.

Бабуся оповідала що діється в селі.

Чи можна у вас напитися спитав я у жінки.

Михайлик казав що татар хто його зна і скільки.

Критики називали І.Франка прихильником європейського декадансу.

Укажіть речення з непрямою мовою 

Синоптики попереджали про вірогідність нічних приморозків.

Лікар повідомив про небезпеку споживання грибів.

Батько наказував синові жити по совісті.

Старий вітряк живе між селами, за перехрестям двох доріг.

Туди, до райдуг, до просторів заміських, тягнуло студентську душу.

Я колись мріяв стати льотчиком, ще в п’ятому класі.

Наступного дня, 10 листопада поет до вітальні не вийшов.  

На возі сидів старий мірошник і, задерши голову, дивився в небо.

Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок.

І після цього перед ним хитнулися, розходячись у різні сторони дві дороги.

Між зелено-синіми полями, звиваючись, висвічує водами на сонці мирний Дніпро.