Українська мова Д/З

слово

Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

займенник

як? що? кому? чому?

який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

що чого почему?

на узліссі пташка співає мелодію

на узлісі пташка співає гарну пісню

на молочній фабриці продається молоко

на молочній фабриці виробники виробляють смачне молоко

поєднання їх з іменниками - назвами предметів, яким властиві відповідні ознаки (властивості)

іменники

дієслова

якісні не якісні якісніші

 якісні, відносні присвійні. 

ясне ясно ясніше

Ознаку предмету

ознаки і властивості предметів, що безпосередньо сприймаються органами відчуттів 

Назву предмету

характерну ознаку

вараження думки

здатність творити форми вищого і найвищого ступенів порівняння 

спрощення

групування

предметів не прямо, а через відношення з іншими предметами, явищами, процесами чи ознаками

імен

від назв людей, у називному й знахідному відмінку

дієслів

якісних іменниках

займенниках

 розмовному мовленні, художній літературі, народній творчості.

вказують на належність предмета якійсь особі або тварині

на опис

на ознаку предмета