Уривки з документів (НМТ)

Про яку операцію російських військ Південно-Західного фронту часів Першої світової війни йдеться в документі?

«У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік».

Який підрозділ здійснював оборону гори Маківка в роки Першої світової війни?

«...здавалося, гора рухається, дихає пеклом. Так минала година за годиною. Це був третій пам’ятний день московського наступу на Маківку. Змагалися дві сили. Одна сказала: візьму будь-якою ціною, а друга відповіла: ні за яку ціну не віддам...»

Укажіть за уривком з історичного джерела, за допомогою якої сили планувалося «досягти більшого впливу в австрійському уряді».

«Ця сила мала бути не тільки виявом лояльності галицьких українців Австрійській монархії, але й інструментом українського політичного представництва, зокрема після закінчення війни при новому розподілі Європи. Галицькі українці планували за допомогою цієї сили досягти більшого впливу в австрійському уряді, подібно як це робив один із творців об’єднаної Італії граф К. Кавур, прем’єр королівства П’ємонту...»

Яка подія, описана В. Винниченком, викликала таку реакцію в суспільстві: «Уся свідома й напівсвідома Україна за тих днів стала на коліна й молитовно, в захваті визволення, у запалі смілості, у високій піднесеній готовності до боротьби, до творчості заспівала “Ще не вмерла Україна, і слава, і воля”»?

У декларації про створення якої радянської республіки зазначалося таке: «Ми ніколи не розглядали українську радянську республіку як національну республіку, а виключно як радянську республіку на території України»?

Який уряд звертався до президента США В. Вільсона з такою відозвою?

«Утворивши державу... у Львові, ми визнали границею цієї держави... стараючись оминути захоплення найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями... дотримуючись справедливих принципів ваших, Пане Президент!»

Міністр освіти М. Василенко в уряді гетьмана П. Скоропадського стверджував: «Якщо є прагнення створити українську народну інтелігенцію, український університет, ...повинна бути наука українською мовою. Я повністю погоджуюся з М. Грушевським, який стверджує, що тільки тоді українство як нація отримає вагу у світі, коли зможе створити серйозну українську науку». Як була реалізована проголошена ідея?

Який документ містить такі положення?

«Віднині народ український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».

Про який договір ідеться в уривку з історичного джерела?

«Безсумнівно, він був великою поразкою української дипломатії та гробом самостійності Української держави в новітніх часах. Польща і більшовицька Росія поділились українськими землями, як в Андру сові в 1667 році...»

У якому році відбулись події, описані в уривку з історичного джерела?

«Село піднялося за землю проти пана, що нею володіє, проти гетьмана як влади, що підтримує пана, проти німця як оборонця пана й відбирана хліба».

У якому році відбулася подія, описана в уривку з джерела?

«...Між тим середня група генерала Кравса, зайнявши 30 серпня своїми передовими частинами Київ, ранком 31 серпня рушила колоною через Київ... Але одночасно зі сходу через Київські мости до Києва почали входити денікінські війська під командуванням генерала Бредова... Коли голова колони українських військ вийшла на головну вулицю Києва — Хрещатик, то добровольчі частини, увійшовши на цю вулицю з протилежного боку, відкрили по ній кулеметний і рушничний вогонь...»

Визначте за джерелом, проти якої політики виступали селяни.

«Ми не ховали хліб, ми, як наказали за декретом, собі залишили 9 пудів на рік на людину. Прислали декрет залишити 7 пудів, два пуди віддати. Віддали. Прийшли більшовики з загонами. Розорили вкінець. Піднялися ми... Горять села, зрівняли будинки із землею. Ми все віддавали, хотіли по-доброму. Знали, місто голодне, себе не жаліли».

Про запровадження якої політики йдеться в уривку документа?

«Перед нами весною 1921 року стало ясне становище: не безпосереднє соціалістичне будівництво, а відступ в цілому ряді галузей економіки до державного капіталізму, не штурмова атака, а дуже важке, трудне і неприємне завдання тривалої облоги, зв’язаної з цілим рядом відступів».

Яку політику засуджувала постанова ЦК КП(б)У?

«Практика насадження національних шкіл завдавала величезну шкоду справі правильного навчання і виховання, відгороджувала дітей від радянського життя, позбавляла їх можливості долучатись до радянської культури і науки, не давала можливості надалі здобувати освіту в технікумах, вищих навчальних закладах...»

Із якою політикою пов’язаний уривок із джерела?

«Майже п’ять місяців, як ми виселені... Невже ви думаєте, що ми куркулі? Ні, ми не куркулі, ми сумлінні працівники, ми не розкуркулені, а розграбовані місцевою владою».

Про яке явище в суспільно-політичному житті республіки 1930-х рр. писав М. Хрущов?

«По Україні наче Мамай пройшов. Не було... ні секретарів обкомів партії в республіці, ні голів облвиконкомів. Навіть секретаря Київського міськкому не було».

Про який судовий процес ідеться в цитованому документі?

«На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Ефремова. Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети “Вісті ВУЦВК”».

Про які українські землі йдеться в уривку з історичного джерела?

«Чехословаччина зобов’язується встановити Руську територію на південь від Карпат у кордонах, визначених славними союзниками і за приязними державами, як автономну одиницю...»

Коли відбулася описана нижче подія?

«Польська держава та ії уряд фактично перестали існувати. ...радянський уряд не може... байдуже ставитися до того, що... українці та білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще. ...радянський уряд дав розпорядження Головному командуванню Червоної Армії віддати наказ перейти кордон і взяти під свій захист життя та майно населення Західної України і Західної Білорусії».

Про кого з командирів радянського партизанського руху йдеться в уривку з джерела?

«...Загальновизнаний серед командирів і рядових партизан спеціаліст з ходіння в дальній путь (рейди). Основний вид діяльності — наскоки на тилові частини і воєнні установи, знаходиться у постійному русі. Диверсіями не займається, люди його виносливі і пристосовані до маршів... У Москві вважають його “батьком партизанського руху в Україні”... Життя своє не цінує. Сам буває у боях...»

Які наслідки для України мала реалізація такого наказу Сталіна від 1 травня 1942 р.: «Червоній Армії — домогтися того, щоб 1942 р. став роком остаточного розгрому німецько-фашистських військ і визволення радянської землі від гітлерівських негідників»?

У якому році відбулась подія, про яку йдеться в уривку з джерела?

«Перші радянські підрозділи, які займали Львів, мали незвично поганий вигляд: червоноармійці були голодні, обідрані, замурзані, брудні, вихудлі, одягнуті в погану уніформу та погано озброєні».

До якого періоду розвитку радянської науки належать процеси, описані в уривку з історичного джерела?

«...Багато біологів заявляють, що вони фактично позбавлені можливості обговорювати важливі питання біологи та захищати теоретичні позиції в науці, проти яких виступає у пресі Лисенко, що створилася монополія одного напрямку в біології. Вчені відзначають, що в силу цього створюється видимість офіційного схвалення теоретичних поглядів т. Лисенка в області біології...».

У якому році відбулася подія, про яку йдеться в уривку з історичного джерела?

«У теперішній нашій ситуації, коли завдяки героїчним подвигам і славній перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом і український народ став господарем на всіх своїх землях, було б невиправданим гріхом продовжувати в нашому народі ненависть і братовбивчу боротьбу, причиною якої в історії була... унія. Виходячи з цього, собор постановляє скасувати постанови Брестського Собору 1596 р., ліквідувати унію... і повернутися до нашої батьківської святої православної віри і Руської Православної Церкви».

Прочитайте уривок із записки керівника СРСР до Президії ЦК КПРС і вкажіть його прізвище.

«Важливим і цілком реальним джерелом збільшення виробництва зерна є розширення в найближчі роки посівів зернових культур на цілинних і перелогових землях в Казахстані, Західному Сибіру, а також частково в районах Поволжя і Північного Кавказу і проведення заходів щодо підвищення врожайності в усіх регіонах країни».

Прочитайте уривок із книги М. Горбачова «Життя і реформи» і вкажіть прізвище партійно-державного діяча, під керівництвом якого проводилася описувана реформа.

«...Реформа була для свого часу досить сміливою, перш за все в плані розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин між ними. Добре пам’ятаю, яке пожвавлення вона викликала в суспільстві, які породила надії, надавши позитивний вплив на розвиток економіки у восьмій п’ятирічці, мабуть, найбільш успішної в післявоєнні роки».

Який період історії характеризує уривок із джерела?

«...Багато зараз незвичного в нашій країні: скажімо, багатомандатні округи з виборів до Рад; спільні з іноземними фірмами підприємства; самофінансування заводів і фабрик, радгоспів, колгоспів; зняття обмежень з підсобних господарств, ... розширення кооперативної діяльності; заохочення індивідуальної трудової діяльності у дрібному виробництві і торгівлі...»

Про якого керівника СРСР йдеться в уривку з джерела?

«Навіть найкрутіші його реформи — створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств — мали верхівковий характер. Вони виходили з того, щоб зробити управління більш раціональним, наблизити його до об’єктів — підприємств, колгоспів, радгоспів, наукових установ. Але вони, ці реформи, не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб поставити самого виробника — робітника, селянина, інтелігента — у нові умови праці: надати йому ініціативу, самостійність, вибір, можливість прямого зв’язку зі споживачем. І тим самим розкріпачити економіку, послабити... задушливий її прес державної опіки».

Укажіть, який період характеризує наведений уривок із джерела.

«... Майже всі вимоги, видані “на-гора” страйкуючими, що стосуються, здавалося б, найповсякденніших умов праці й побуту шахтарів, вимоги, які за традицією іменуються економічними, насправді прямо виходять на політику. Всі вони сконцентровані на одному: проголошену економічну реформу треба проводити в життя, нехай, нарешті, стануть реальністю самостійність підприємств, самоврядування трудових колективів, самофінансування і госпрозрахунок».

Прочитайте уривок із документа і виконайте завдання.

«Кримський обком партії просить Вас вийти з клопотанням до ЦК КПРС про заборону всім адміністративно висланим... повертатися і проживати на територія Кримської області.

У зв’язку з тим, що звільненим зі спецпоселень особам дозволяється проживати в будь-якій області СРСР без обмежень, деякі з них приїжджають у Крим і вимагають повернення відібраних у них під час виселення з Криму будівель і відшкодування вартості вилученого майна...»

У джерелі йдеться про:

Чим була спричинена поява меморандуму 1994 р., підписаного в Будапешті, уривок з якого наведено?

«Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов’язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України...»

Який нормативно-правовий акт містить положення, наведені у фрагменті джерела?

«Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарна держава.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і неподільною...»

Проаналізуйте уривок з історичного джерела:

«…ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну позицію й не виступали ні за, ні проти війни, а тепер постановили виступити рішуче проти війни, бо вона тільки нищить наш край, як уже знищила Галичину та частину Волині, і не принесе нічого корисного.

Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися проти такої рішучої заяви, бо вона йде всупереч з думками російської інтелігенції, що нас і так обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й [російське суспільство] у сепаратизмі…».

Еволюцію поглядів якої організації відображено в ньому?

У якому році оприлюднено цитоване звернення до населення західноукраїнських земель:

«Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо, підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!.. Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці], спрямуйте меч свій на ворога, а серця свої зверніть до Бога з молитвою за Росію, за російського Царя!»?

Коли було ухвалено цитований документ?

«Однині Україна стає Українською Народною Республікою.

Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі...

До Установчих Зборів України вся власть творити лад на землях наших, давати закони й правити належить нам, Українській Центральний Раді...»

Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання

«Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії… потребує від українських партій рішучих кроків. …Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний секретаріат прийшов до тої думки, що для того, аби крайова влада стала справжньою фактичною владою, під нею має бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки, яка буде повноправним тілом у міцній спілці народів Росії…»

Який «момент кривавої боротьби в Росії»

Який «момент кривавої боротьби в Росії» спонукав Генеральний секретаріат до прийняття такого рішення?

Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання

«Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії… потребує від українських партій рішучих кроків. …Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний секретаріат прийшов до тої думки, що для того, аби крайова влада стала справжньою фактичною владою, під нею має бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки, яка буде повноправним тілом у міцній спілці народів Росії…»

Який «момент кривавої боротьби в Росії»

Яким Універсалом Української Центральної Ради закладено «міцну підвалину», «аби крайова влада стала справжньою фактичною владою»?

Проаналізуйте фрагмент історичного документа

«У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіці. Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю...»

Яка владна інституція звернулася із цитованою відозвою до населення України?

Проаналізуйте фрагмент історичного документа

«Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи. По проголошенні Першого Універсалу (Другий Універсал не визнаємо) ми приступаємо до заведення порядку на Україні. Задля цього всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом. Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні. Тепер же, коли починається повстання, ми виставляємо своїх людей, котрі мусять усім керувати...»

У наведеній відозві відображено погляди

Проаналізуйте фрагмент історичного документа

«Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи. По проголошенні Першого Універсалу (Другий Універсал не визнаємо) ми приступаємо до заведення порядку на Україні. Задля цього всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом. Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні. Тепер же, коли починається повстання, ми виставляємо своїх людей, котрі мусять усім керувати...»

Події, описані в цитованій відозві, відбулися 1917 р. в

Проаналізуйте фрагмент історичного документа

«Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи. По проголошенні Першого Універсалу (Другий Універсал не визнаємо) ми приступаємо до заведення порядку на Україні. Задля цього всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом. Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні. Тепер же, коли починається повстання, ми виставляємо своїх людей, котрі мусять усім керувати...»

Хто з діячів, зображених на фото, був ініціатором створення цитованої відозви?

Прочитайте уривок зі спогадів Василя Вишиваного.

«...українські війська захопили Львів під командою УСС Вітовського... Ще того самого дня одержав я про те депешу, вислану Вітовським, який домагався в ній негайної висилки цілого легіону УСС до Львова. Я покликав до себе коменданта Микитку, команданта чернівецького вокзалу й четаря Івановича та наказав, що до 4-ї години ранку останній транспорт УСС мусить бути в дорозі на Львів. ...до 4-ї години ранку всі ешелони УСС від'їхали на Львів...»

Події, описані в уривку документа, увійшли в історію під назвою