Уживання прийменників та сполучників

 у вихідні

передати через радіо

 діяти по наказу

приємний на смак

 (з)над, (по)над, (по)між, (по)серед

(на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

Мій рідний край, тобі відомі всі мої бажання.

Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій край.

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край села.

 Україна – край калини в полі, верби при річках та лелек у високості.

відповідно до постанови

вишити по проханню

їхати на автобусі

засоби з очищення повітря

біжімо по троє

наказ по училищу

сходіть за молоком

учитель за фахом

на протязі кварталу

згідно до постанови

чекати близько двох хвилин

не з'явитися із-за негоди

Як/би дівчата не любили гомоніти, а мовчать.

Як/би не було важко, іди до своєї мети.

Як/би знав я чари, що спиняють хмари.

Як/би там не було, ми мали це перевірити.

І сказала мати: ”Як/би ти, сину, йшов в отаку погоду?”

Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немов/би все заснуло.

То/ж сіль землі, то/ж сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу.

Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.

Вибач мені за/те, що була неввічлива.

Як/би знали, не те б заспівали.

Ранні птахи сповістили про/те, що займається новий день.

Як/би не переймався, балачками визнання не здобудеш.

Ми вірші пишемо про/те, як стати біля дум на варті.

Я хочу жити так, що/б серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу.

Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.

За/те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки.

Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.

Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.

Наша пісня – то/ж душа народу, його сила і могуть

Як/би могли дерева говорити, то рідний край навчили б нас любити.

Як/що хочеш добро зробити, роби його якнайшвидше.

Я хочу жити так, що/б серце билось в такт.

Як/що трапиться, нарікай тільки на себе.