В. Сухомлинський "Красиві слова і красиве діло"

Прочитай текст

КРАСИВІ СЛОВА І КРАСИВЕ ДІЛО

Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.

Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.

І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:

—   Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...

Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:

—   Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...

А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку и одягнув суху.

Гарні не красиві слова. Гарні – красиві діла.

Де знаходилися хлопці?

Хлопці заховалися від дощу:

Маленька хатинка стояла серед:

Чому хлопці опинилися в хатинці?

Чи знали друзі четвертого хлопчика?

Слова співчуття сказали:

Що зробив третій хлопчик?

Автором оповідання "Красиві слова і красиве діло" є ...

Що, на думку автора, є гарним?