В.Сухомлинський "Не забувай про джерело"

Вчитель запропонував дітям послухати казку.

Вчитель запропонував дітям послухати музику.

Вчитель запропонував дітям послухати бувальщину.

Учитель звернув увагу учнів на чудовий ставок.

Учитель звернув увагу учнів на спалений сонцем пустир.

Учитель звернув увагу учнів на журавля біля річки.

Колись на місці пустиря був глибокий став.

Колись на місці пустиря було мальовниче озеро.

Колись на місці пустиря була швидкоплинна річка.

Ставок навесні викопали селяни.

Ставок влітку викопали студенти.

Ставок викопали запорожці, після битви під Жовтими Водами.

У ставку розвелося багато жаб.

У ставку багато риби водилося.

Ставок мулом заносить.

Селяни ухвалили , щоб всі після купання виносили по відру мулу.

Селяни ухвалили нікому не купатися в ставку.

Селяни ухвалили не смітити біля ставка.

Трудолюбиві.

Ледарі.

Неприкаяні.

Вони ні з ким не віталися.

Вони не виносили мул зі ставка.

Вони лаялися з мешканцями села.

Звичай відновився.

Старий звичай забули.

Старий звичай інколи пригадували.

"На мій вік вистачить."

"Які ми ледарі!"

"Який я молодець, що всіх дурю!"

Ставок щез.

Золишилось лише джерело.

Викопали новий ставок.

Не моє діло.

Напившись води,не забувай про джерело,з якого вона витікає.

Хай зробить хтось, але не я.