Валентина Вздульська "Горобине Різдво".

"Зимова книжка"

"Різдвяна чудасія"

"Казки Різдвяного Ангела"

Чуб

Гуляйполе

Стрибун

Ловивітер

Не було чого їсти

Надокучали коти

Їх прогнав Цвірінькало

Їхня домівка зруйнувалася

Фею бажань

Домовичка

Різдвяного Ангела

Лісовичка

Як він втомився.

Як довго летів до них.

Ніхто на землі не чекає на радісну звістку про народження Спасителя, тому він знесилився і впав.

Як він любить високо літати і дивувати людей.

Вилікувати крила Ангела.

Не звертати увагу на тих, хто не чує його.

Горобині крила.

Від пустощів з дітьми.

Був неуважний.

Люди зневірилися та забули суть Різдва.

Цвірінькало зламав.

Ангел покинув місто.

Люди продовжили готувати один одному подарунки.

Горобці повернулися собі в гніздо.

Всі навколо зрозуміли, що свято не в подарунках, а в радісній звістці про народження Спасителя.

Дотримуватися своїх обіцянок.

Не забувати за святковими клопотаннями про суть самого свята.

Прислухатися до старших.

Повернулися до свого гнізда.

Вони знайшли собі іншу стріху.

Знайшли чарівний Сад, у якому ніколи не буває холодно.

Розлетілися в різні сторони.

Ангел вирушив у довгу подорож із небес,аби нагадати людям радісну звістку.

Ангел злетів високо в небо і гірко заплакав.

Завірюха стихла, і крізь проріху у хмарах серед нічного неба небувалим світлом засяяла Святвечірня зоря.

Ангел подякував і повернувся на небеса.

Славімо його! - відповів кожен у своєму серці.

Ура! - сказали люди.

Люди повторили слова: "Христос народився!"

Дякую! - сказали люди.