Відокремлені члени речення

Нас гостинно зустрів укритий срібним інеєм ліс.

Посаджені восени рослини показали свої пагінці.

Людина зображена на картині здавалась мені дуже знайомою.

Принесені з поля квіти тішили нас своєю красою.

Поле, залите таємним молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед нами.

Поле залите таємним, молочно-синявим світлом безшумно розсувалось перед нами.

 Поле залите таємним молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось, перед нами.

Зробивши діло, гуляй сміло.

Мандруючи горами, учнями було зібрано колекцію рослин.

Я, радіючи, дивлюся на сади у цвіту.

І стане Україна, здолавши бурі злі, нам добрим раєм на землі.

Верба щоранку купає свої віти у воді, холодній ще звечора.

Десь за обрієм видніється обрій, налитий сонцем.

Мама зовсім забула про суп, залишений на плиті.

А вдалині, тонучи в тополях, на Білу Церкву пролягає шлях.

Не знаючи броду не лізь у воду.

Подорожуючи не пускай коня галопом.

Не зробиш хати не взявшись до сокири.

Залізо випробовують куючи.

Вона ще довго тут стояла причаївшись.

Лінивий спить сидячи.

Утомившись мати прилягла.

Він, маленький ерудит, ще змалечку обожнював читати енциклопедії.

Щовечора пес вибігав назустріч господарям, радісно стрибаючи на задніх лапах.

Поспішаючи додому, вона знову зустріла того незнайомця в жовтому капелюсі.

Обсипані ранковою росою, запахли перші підсніжники.

Він умів грати майже на всіх струнних інструментах, окрім віолончелі.

і батьків, і дітей.

хто знаходився в бібліотеці.

і змусила багато думати.

особливо дівчат.

адже була про перше кохання.

Крім знань, тут потрібна ще й інтуїція.

Там, замість житечка, у теплеє літечко враз терен зацвів.

Візьміть за правило щодня читати кілька сторінок книжки, зокрема твори сучасної літератури.

Я люблю читати пригодницьку літературу, особливо твори Всеволода Нестайка.

На березі, крім туристів та екскурсовода немає нікого.

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих.

Лілі як актриса із практикою, добре трималася на людях.

Чоловік, на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Влітку ж мама перекидала скриню догори днищем і складала зверху різний непотріб — старі чоботи, шмаття, онучі.

Листя опале восени лежало під деревом.

Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила.

О, ти зі мною був бадьорим, як лікар у розмові з хворим.

І знову степ як щедрий вулик, і сяє золото хлібів.

Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою.

Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас.

Десятинний храм поставав перед мандрівником як дивне видіння.

Ця церква охороняється законом як пам'ятник народної архітектури.

Позолочені хрести на Десятинній церкві світились у голубизні неба як зорі.