Відокремлені члени речення

 Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.

 Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.

 По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.

 Стоять налиті сонцем дні.

Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.

 І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.

 У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.

 Здобутий працею сухар м’якший від дарованого бублика.

Через якийсь час пополуднувавши вся сім’я сиділа під хатою на призьбі.

 Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність стольне місто Києве.

Досвідчений учитель він завжди ретельно готувався до проведення уроків.

 Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з математики.

 Часом удень покинувши роботу, вона висовувала з кутка Гафійчину скриню

і переглядала її убоге шуплаття, розгортала вишивані рушники.

 Потім поправляла на ній намисто обсмикувала сорочку, укладала складки

спідниці і жалібно похитувала головою, змигнувши крадькома сльози.

 Ми знали, що нам доведеться працювати не покладаючи рук.

 Ось уже з’явились мандрівні сліпці збираючи спільну милостиню.

 Зліва на пагорбі, оточеному глибоким ровом, плавав дерев’яний замок.

 Далі залишилось навхрест зав’язати вузлики і покласти точнісінько так, як вони лежали.

Між вишняками раз і вдруге майнула її хустка - і вже нема ні жінки, ні її

глибоких очей, ні дитини з хмелинами кучерів.

 Востаннє глянув на похилену солом’яну хату, старенький паркан і сиротливу

постать матері.

 Пряме дерево і вмирає стоячи.

 Коні мчали вулицею піднімаючи хмару куряви.

 Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі.

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.

 Ось він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка.

У прозорому п’янкому повітрі почепився перший срібний дзвоник весни -

крихітний жайворонок.

Дядько Максим, теж залізничник, після війни жив під Черкасами.

Чорні вуглинки обрамлених довгими віями великих очей на збліднілому обличчі обпекли Максима, зупинили.

Залитий сонцем степ доразу принишк.

 Обабіч шляху лежали незнайомі поля перекраяні вузькими довгими нивами.

Петро стрункий широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв серед

хати.

 Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.

Вогонь в печі лежав, втомившись, тихо дрімаючи.

Довідавшись про утворення й археологічне минуле гір, зважтеся на подорож у наш мальовничий край.

Пізніше, у шкільні роки, учитель історії на простих прикладах пояснював,

що таке любов до своєї землі.

Осінній ліс, осяяний вранішніми променями сонця, здавався казковим.

Вибудована на тонкій інтуїції і вивірена 100-літнім досвідом, вона з користю прислужиться кожному, у тому числі великою мірою і нам, медикам.

 Зіткнувшись із будь-якими труднощами знаходиш в них чисту радість.

 Доглядаючи за серцем, турбуєшся про майбутнє.

Прочитавши роман, я полинула в моторошний світ пригод.

Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться вже ніяких фізичних ударів.

 Кров, пролита для великої мети, не засихає. (

 Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

 Інколи людина шукає у всіх недоліки, окрім себе.

відокремленим додатком

 відокремленою прикладкою

 відокремленою обставиною

 відокремленим означенням

чекаючи вчителя

 їхній друг та помічник

 осліплений яскравим сонцем

 і очікує на вчителя

Працюючи тиждень, ремонт був завершений.

 Учні, подорожуючи старовинним містом Лева, були втомлені, однак щасливі.

 Незважаючи на спекотну погоду, молодь лаштувалася на зустріч із рок-музикантами.

Хлопці сиділи на березі річки, звісивши ноги, і замріяно дивилися у воду.

  Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

  Незважаючи на вітрець, робилося душно.

Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.  

У лісі, опріч мене, є ще хтось.

 Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.

Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.

 Непорушно стоять дерева рясно вкриті краплистою росою.

Дорога вкрита свіжим снігом блищала на сонці.

Калина освітлена ранковим промінням червоніла під вікном.

Покриті інеєм гілки тихо потріскують.

Зігріті сонцем стіни пахнуть теплом.

Засніжений морозом ранок повільно розвиднюється.