відокремлені члени речення

А) Все сняться матернії руки, стара солома рідних стріх…

Б) Внук кремезного чумака, січовика блідий праправнук, я закохавсь в гучних віках…

В) А я там весен вербний пух і дух землі – з дитинства нюхав.

Г) Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

А) Ви знаєте як липа шелестить?

Б) Кленусь тобі веселий світе кленусь тобі моє дитя…

В) А тут молюсь убогий митар шукаю Твій вогненний слід…

Г) Де постать мила в білому убранні?

А) Чужа земля чужі похмурі люди й саме життя здається вже чуже.

Б) Здається ж люди все у них людське…

В) Здається дивом кожне слово…

Г) Здається часу і не гаю а не встигаю не встигаю…

1

2

3

4

5

а) Розведене пастухами ще зранку.

б) Що залишили недолугі туристи.

в) І ховається за ліс сонце.

г) І залишає по собі лише іскорки.

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень. .

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) З вікон рідної хати видно розлогі поля.

б) На диво всій родині мама вигаптувала святковий рушник.

в) Молодим на весіллі дарують на щастя родинний оберіг.

г) Дідусь видно сьогодні закінчить майструвати воза.

а) Дощ на щастя потроху стихав

б) Ми безперечно здобудемо перемогу

в) Шкільні роки пролетіли на диво швидко

г) Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що все заглушив