Відокремлені члени речення та пунктограми при них

Що віддаєш – то багатший стаєш.

Хіба є хто на світі крилатіший за людину?

Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі.

Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син.

Боротьба за мир – найсвятіша справа.

Видатний воїн, політик і дипломат, князь Володимир зміцнив державний лад Київської Русі.

Я знала: ранок буде ясним.

Лев Толстой писав, що щастя нема – є тільки його спалахи.

Летить, напнувши срібні паруси, за обрії моя чарівна яхта.

Повинних у порушенні приказу притягти до суворої відповідальності, як помилково усуспільнених дурнів, позбавлених смаку і почуття красоти і інтелігентності.

І всім отсим диригує Мічурін, натхненний, і щасливий.

Зовсім збитий з пантелику, вмить вийшов, в очах потемніло... плило все в голові...

По суті кажучи ця редакція вирвала у мене сценарій бодай їй добра не було.

У дні диспутів... я знаходжу потрібні слова не зраз а вже після бою десь на самоті встромивши голову в подушку.

Обоє вони і Ігнатьєв і дружина його Наталія Георгіївна були виключно добрими і зворушливими.

Тепло реагував і, виступаючи, тепло промовляв мій друг В. Шкловський і С. Герасимов.

Я поклонився їм, вдячний за увагу і пошану.

Як, очевидно, й усі митці, я бачив помилки свої в більшій мірі і завсігди чомусь не там, де бачили їх великоухі критики, чіпляючи на мене свої убогі книжні ярлики і, тавруючи вимучену мою шкіру таврами різноманітних "ізмів".

Він був неграмотний, красивий, подібний зовнішньо на професора чи академіка, розумний і благородний чоловік.

Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо, видно, не потрібно, крім панегірика.

Адже се буде знято, а може, й ні, дивлячись за обставинами.

Це мерзотна фігура, жорстока, тупа, егоїзму крайнього, огидного.

А ліва, товариші, висіла, скривавлена вщент і кров била фонтаном з жахливо скаліченого плеча.

І особливих геройств за ним не числилось, хоч він і вбив уже снайперським способом з півтора десятка фашистів, не беручи до уваги стрільби по них взагалі.

-  Скажіть, докторе, жити буду? — прошепотів Карналюк вдивляючись докторові, здавалось, в самісіньку душу.

Не допомогла і протигангренозна сироватка, введена в його організм за особливим методом хірурга.

Карналюк ішов до операційного столу, розхитуючись, немов на палубі корабля в ураганному морі.

В цей одчайдушний жалібний крик в одне слово в один звук його імені в оцей материнський одвічний стогін вмістилася як в тісну клітку вся її жіноча доля.

Прийми всі страждання як приймали колись твої прадіди запорожці на палях сміючись ворогу в лице.

Три дні і три ночі сидів Петро Чабан у темній коморі замкнений без їжі і без води.

Коло шибениць стояли, чекаючи на його смертну кару, нещасні його люди.

Тисячі людей, позбавлених зброї і закону, умирали в цьому таборі невольниками на своїй розтоптаній землі. 

Вони шипіли, як змії, один одному в розкриті роти, про Богдана, про Мазепу, про царів, про Петлюру і Гітлера, і рвали, хто що ненавидів, і топтали ногами.

1В 2Д 3Б 4Г

1А 2Д 3Г 4Б

1А 2Д 3Г 4В

1А 2Г 3В 4Д

1Б 2Г 3В 4А