Відокремлені члени речення (використано речення із "Щоденника" О.Довженка)

Він був неграмотний, красивий, подібний зовнішньо на професора чи академіка, розумний і благородний чоловік.

Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо, видно, не потрібно, крім панегірика.

Адже се буде знято, а може, й ні, дивлячись за обставинами.  

Це мерзотна фігура, жорстока, тупа, егоїзму крайнього, огидного. 

Прожив він усе своє життя невдоволений, не здійснений ні в чому, хоч і готовий народженням своїм до всього найвищого і тонкого, що є в житті людства.

В ніч різдвяну батько, згадавши, очевидно, молодість свою, дитинство усе своє, одним словом, життя, попросив матір заспівати йому колядок. 

Батькове життя — це цілий роман, повний історичного смутку і жалю.

Адже се тема руська, про руський народ, проте я думаю, що мені не заборонять писати про його добре, люблячи палко і свій народ.

 По суті кажучи ця редакція вирвала у мене сценарій бодай їй добра не було.

У дні диспутів... я знаходжу потрібні слова не зраз а вже після бою десь на самоті встромивши голову в подушку. 

...Письменник коли він щось пише повинен почувати себе врівні на висоті найвищого політичного діяча а не учня чи прикажчика,

Обоє вони і Ігнатьєв і дружина його Наталія Георгіївна були виключно добрими і зворушливими.

Таким чином, я повернуся до Києва на студію хоча й ще більше посивілим, але убогим, побитим і пораненим.

Треба взяти себе в руки, закувати серце в залізо, волю і нерви, бодай останні, і, забувши про все на світі, створити сценарій і фільм, достойний великої нашої ролі у велику історичну добу.

У всьому людському я хочу шукати красу, себто істину.

Не повинно бути ні одного порожнього, байдужого метра, ні одного випадкового, нічого не значущого слова.

Я засміявся, дивлячись на стару-стару свою матір з її міжнародною ворожбою на картах. 

Чверть століття цього життя, сповненого подій, безприкладних злигоднів і обмежень во ім'я всесвітнього щастя, були ніби підготовкою до велетенського подвигу, який потряс на довгі віки весь світ.

Другі властивості людської душі, як, приміром, порядність, чесність, благородство, уважність, навіть простота, обов'язкова ввічливість, не кажу вже про люб'язність, чулість, [трапляються] так рідко, що я завжди плачу од зворушення...

Ми належим майбутньому, бредучи по коліна в крові, окрашені минулим, якому також ми належим.

Про яку небезпеку балакає сьогодні американський крамар Трумен показуючи з кишені атомну бомбу хто його знає. 

І став я німий забувши всі слова всі літери і всі їх значення умовні.

Прочитавши він лист прийняв але думок своїх не висловив заявивши про те що повість важка для розуміння.

Я створив жалюгідно малу кількість кінофільмів вбивши на се весь цвіт свого життя не по своїй провині. 

Кожний розділ, будучи органічно об'єднаним з усіма іншими розділами, мусить мати своє точно визначене спрямування.

Я поставив би її в упряжці пам'ятник із золота, створений руками великих майстрів. 

Тільки політики не забувають про наше існування, загрозливе memento mori, і пильно стоять на сторожі старого європейського світу.

Я думаю про се вже років п'ять, шукаючи форми.

Тоді прийшли на мою политу марним потом ниву недобрі люде і прикриваючи свій сором а хто не сором, а недобрість чи пустоту свою, кричали голосно...

Особливість великих людей полягає, очевидно, в тому, що, викопуючії історичну задачу своєї державної системи, вони переростали задачу і в момент переростання входили тим самим в конфлікт з системою.

Гессу забажалося, знищивши 2 мільйони людей, побалакати з 2 000 001 жертвою.

Прощаються й плачуть чи, махнувши рукою, подавляють ридання, оглядаючись на рідну хату в останній наче раз.

Тепло реагував і, виступаючи, тепло промовляв мій друг В. Шкловський і С. Герасимов. 

Я поклонився їм, вдячний за увагу і пошану.

Як Кравчина, прочитавши його уважно, дивується, чого така нісенітниця лізла в голову хлопцю. 

Я бачив помилки свої в більшій мірі і завсігди чомусь не там, де бачили їх великоухі критики чіпляючи на мене свої убогі книжні ярлики.

Повинних у порушенні приказу притягти до суворої відповідальності, як помилково усуспільнених дурнів, позбавлених смаку і почуття красоти і інтелігентності.

І всім отсим диригує Мічурін, натхненний, і щасливий.

Він, зовсім збитий з пантелику, вмить вийшов, в очах потемніло... плило все в голові... 

Спустошений, пішов він додому і, не проклявши навіть життя, помер. 

На зборах серед людей, дуже стриманих м'яких один п'яний. 

Наймогутніша машина епохи — земснаряд, має абсолютно неоригінальний і неефектний вигляд. 

Вона, Стара Каховка, має минуле історичне, політичне.

Я вистраждав його як кольоровий фільм, видушив і вистогнав, знемагаючи від приступів стенокардії і тупого бюрократизму.

Доповідь я вже написав і, прочитавши її особисто т. Н., вручив йому.