Відокремлені члени речення. ЗНО

Зануривши кореневище в глиняну купелю,дідусь опустив саджанець у лунку.

Не можна не печалитися, зустрічаючись з людською зрадою, ненавистю та заздрістю, здатністю до лицемірства та обману.

Злегка поплескавши голівку, ненька клала паляницю на рушник.

Ольга знов упізнала між ними свій ідеал, облитий чудовим світлом, і не зводила з нього очей.

Багатьох дослідників цікавить господарство Кам′янської Січі особливо металургійний комплекс.

Швиденько одвернувшись я підсунув голову під зелені тонкі ноги жита і заснув.

Зморений страхом безсонням і холодом Олег заснув.

Він майже нічого не бачить перед собою крім сонця.

Івашко стояв позаду притулившись до скелі заряджав і перезаряджав переднім стрільцям мушкети.

Запаливши пожежу на сході сонце довго вагалось  виходити чи не виходити.

це сиділи на скелі орли напустивши на себе всю поважність завмерлих хвилин.

Цей похмуро пригнувся на стільці простягши попереду зціплені руки.

Увечері завісивши вікна усяким ганчір′ям ми пекли в лежанці картоплю.

Олег ішов останнім перепустивши всіх попереду.

Собаки напившись води лягли на моріжку й заляпали вухами відганяючи в′їдливих мух.

Леся лежить горілиць на запашному свіжому сіні заклавши під голову руки і думає.

Народжений матір′ю- кріпачкою і сам кріпак він (Шевченко) став борцем, революціонером титанічної сили.

Сірий припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом.

Вони постійно освітлені зсередини м′яким живим сяйвом були наче видимим предметним вираженням її душі.

Я приходив сюди рік чи позаторік і не зважав тепер на неї ( дорогу) заглиблений у свої роздумування.

Ліворуч чорніють підготовлені для сівби буряків плантації.

Івасик приніс у хату зірвані з тополі набубнявілі бруньки.

Налиті пурпуром плоди звисають тяжко з віт зелених.

Вони стояли на самісінькій вершині лукавиці безмовні зачаровані красою Бескидів.

Можна не побачити боровика прикритого листом не побачити чогось іншого.

Немитий і нерозчесаний він ( ліс) нехотя опускається з підгір′я.

А солов′ї пташині менестрелів сю ніч доводять яблуні до сліз.

Не скласти ціни скарбам щедро розсипаним на річкових левадах.

Несе Дунай свої води до моря пробиваючи гори, прорізаючи широкі долини.

Ніщо не гине навіки окрім марного.

Обвіяна вітром ближча до неба агава бачить тепер чого не бачила перше.

Одчиняючи вранці вікно я раз у раз бачу ряд квітуючих агав.

Я схилив голову на коліна відчуваючи що омиваюся дощем і що немає ані сухої нитки на мені.

Поспішаючи кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини.

Красне Сонечко стояло серед неба і усміхаючись прискало на них золотими іскорками.

Я йшов не поспішаючи мружився проти сонця вдоволено пив запашне настояне на сосні й березових бруньках повітря.

Партизани боролися мужньо і не шкодуючи свого життя.

Йому наснився міліціонер-велетень він стояв розставивши ноги а поміж них проходили пасажири.

Біля округлого каменя спираючись об вербу стояв пристаркуватий рудобородий чолов′яга з глибокими поставленими навскіс очима.

Христя пройшлася ген вподовж улиці і повернувши на другу поплила тихо додому.

Ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки в високості.

Жадібний і пильний, тихо перегортає він аркуш за аркушем

Село, сівбу скінчивши, прилягло край польового стану відпочити.

А він, вітер, шугав між блакитним небом і зеленим морем, і перекидався, і купався в просторах.

Замість майстерні художника Тарас опинився на панській кухні.

Захищаючи мову ми захищаємо нашу національну самобутність.

Звідси особливо вночі у всій своїй величі й красі виступає древній Київ.

Голубіло небо просторе й безхмарне.