Відокремлені додатки та означення

1. Синтаксична несполучуважність означуваного слова і означення

2. Постпозитивне розташування по відношенню до означуваного слова.

3. Дистантне розміщення.

4. Ускладненість основного змісту обставинно-характеризуючими відтінками значень.

5. Ступінь поширеності відокремленого члена.

1. Чуєш, мамо, горлиця мені знову нагадала давню пісню колискову.

2. Вона, Леся Українка , мала залізну волю, безмежну сміливість та допитливість думки.

3. Мовчить мій цілий світ, загорнутий в лихі словесні целофани.

4. Старий, столітній дуб підкошено під корінь.

5. Тут народився у просторій колибі син коваля, народу славний син.

1. Непорушно стоять дерева, загорнені в ступінь, рясно вкриті краплистою росою.

2. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині.

3. У барвисту тишу осіннього лісу у вранішній туман, у ясну блакить неба - вкрадливо вдарився дзвін металу з кузні коваля.

4. З ніжної душі - слово ніжне й запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня.

5. Усе на світі змінюється. Нетлінною пишається лише праця. І селянина, й художника, який намалював картину.

1. Микола замість панського лану вийшов на своє поле.

2. Старша донька Катерина Данилівна Виговська мала батькові палкі очі чорні

кучері...

3. Олена Богданівна як любляча вірна дружина не кидала свого чоловіка.

4. Він син корсунського посадника знатний вельможа і посол приїхав у Київ до

князя Святослава.

5. Може таким і був колись Київ столиця варварського народу що досі загрожує

Цар-городу з північного побережжя Чорного моря.

1. На світі усе знайдеш, крім рідної матері.

2. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

3. Незважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень.

4. Вустя нічого не бачила, крім отих невидних струмків.

5. Там, замість життя, в теплеє літечко терен зацвів.

1. Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

2. Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

3. До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

4. Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

5. Ніч була темна, але тиха.

1. Позиція по відношенню до означуваного слова.

2. Ускладнення основного змісту причинами значенням.

3. Синтаксична несполучність з означуваного словом.

4. Сусідство з іншими відокремленими членами.

5. Ступінь поширеності іншими членами речення.

1. Якщо вони виконують однакову синтаксичну функцію.

2. Якщо вони мають однакове морфологічне вираження.

3. Якщо вони стоять перед означуваного словом

4. Якщо вони приєднуються безсполучникове зв’язком.

5. Якщо вони характеризують предмет з одного боку.

1. В наші дні українська книга, українське малярство, музика, блискуча виконавська майстерність наших артистів і цілих ансамблів здобувають щодалі ширшу популярність.

2. Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї.

3. Поряд з творами російських письменників том за томом постали на полиці книги білорусів і казахів, узбеків і латишів…

4. Наша література спроможна творити значне, довговічне.

5. Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над нами.

1. Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.

2. Горять в росі ранкові доли багаті різнобарв’ям трав.

3. Щасливий і веселий він глянув на високе небо.

4. У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.