Вправа "Так-Ні" 7-А

Самостійні частини мови мають лексичне значення, відповідають на питання і є членами речення.

Дієприслівник — це особлива незмінна форма дієслова,

що виражає додаткову дію предмета й відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

Незмінювані слова мають закінчення.

Якісні прикметники позначають ознаку предмета,

що може виражатися меншою чи більшою мірою: солодкий — найсолодший.

Відносні та присвійні прикметники можуть утворювати ступені порівняння.

Прикметники швидший, менш швидкий, більш швидкий ужито у вищому ступені порівняння.

Словосполучення — це синтаксична одиниця, що складається з двох або більше повнозначних слів, одне з яких головне, а інше — залежне.

За способом вираження головного слова словосполучення затишна кімната є іменниковим.

За способом вираження головного слова словосполучення готовий написати, повний натхнення належать до прикметникових.

Поєднання слів для нього, найменш розумний, ловити ґав, батьки і діти є словосполученнями. 

Речення, у якому граматична основа складається тільки з підмета або тільки з присудка, називають двоскладним.

Обставина відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли? чому? з якою метою?