Вставні слова. Однорідні члени

А Веселеє колись село чомусь мені, старому, здавалось темним і німим.

Б То одинокому мені здається - кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна...

В Здається сама душа плаче великими слізьми, своїми поглядами проймає небо і в його безмежних просторах шукає Бога...

Г Восени листя кущів скумпії здавалося червоним багаттям на білому тлі схилів.

А О, слов’яни, любі, й ви, усі народи! Борітесь, стійте за свої свободи.

Б Розцвітай, ти веснонько, красна, духом творчості все онови.

В Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди.

Г  Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі, розвійтесь, як тихе зітхання!

Д Вітаю, тебе мій добрий мій єдиний друже!

А Залежать від одного слова у реченні.

Б Однорідні члени речення обов’язково виражаються однією частиною мови.

В Відповідають на одне питання.

Г Однорідні члени речення та узагальнювальне слово виконують одну синтаксичну функцію.

Д Ускладнюють просте речення.

А з'єднані повторюваними сполучниками

Б з'єднані неповторюваними сполучниками і, й, та

В з'єднані сполучниками а, але, та (в значенні але)

Г з'єднані сполучниками і, й, та в пари

Д не з'єднані сполучниками

А Для щастя потрібен не тільки хліб а й свобода.

Б Твої слова і щирі й добрі нагадують мамину колискову.

В Нічний спосіб ведуть і сич і сова.

Г У небі то розгоряються то погасають сліпучі ракети.

Д І вдень і вночі наші воїни захищають кордони Батьківщини.

А У саду почали стигнути черешні вишні абрикоси.

Б Ялини, сосни смереки ростуть у наших лісах.

В Все всміхалося Ганнусі і небо, й квіти й дерева і озера блакитні води.

Г Бере все живе в сонця вогонь золотий і живиться ним.

Д А тим часом місяць пливе оглядати і небо і зорі і землю і море.

А З-за обрію швидко насувалася дощова хмара і незабаром пролилася рясним

  дощем. 

Б Приємно було кататись на човні в місячну ніч.

В Вітер був хоч холодний, зате приємний.

Г Його полонили не так багатства наявних рослин, як їх життєва сила.

Д Яблуні дихають цвітом росяно, червоно й біло.

А сполучник і (й), або, чи, та (=і) вжито при однорідних членах речення один раз

Б сполучник і (й), та (=і) повторюється в реченні не при однорідних членах

   речення

В однорідні члени речення, з'єднані повторюваним сполучником, утворюють

  усталений вислів.

Г сполучники з'єднують однорідні члени в пару

А Довга біла шовкова сукня вже була готова до весілля.

Б Але явище вражало своєю первісністю і грандіозністю.

В Вона кинулася в комірчину до скрині, і внесла цілу купу вишитих рушників.

Г Увівши Київську Русь у світ європейських культурних реалій, християнство стало серйозним стимулом до розгортання великого будівництва і світських і культових споруд.

Д Людині властиво прагнути вічності, знаходити вній для себе мету й натхнення.

А Окремі слова, як-от: АЛФАВІТ, СМІТТЯ, ПОМИЛКА мають подвійний наголос.

Б Тонкі брови, русяві дрібні кучері, тонкий ніс, румяні губи : усе дихало молодою парубочою красою.

В Два слова – мир та спокій – дорожчі від золота.

Г І честь, і ганьба – все залежить від самої людини.

Д Щастя – це трикутник, а в нім є три боки – віра, надія, любов.

А У тій пісні чулися гудки заводів, і рев машин, і шепоти пшениці.

Б  Уже і місяць підбирався височенько, вийшов із-за дерев у ярку та й став посеред неба, викрадаючи на світло дівочі намиста, сережки, скляні приколки.

В  Часом буває на чужині мені присняться гори сині, ліси зелені, ниви срібні і люди щирі.

Г Не згинуть думи вікові, ні наша мова кришталева.

Д Моя мати перша у світі навчила любить мене роси, ранковий туман, п'янкий любисток, м'яту, маковий цвіт, осінній гороб чи калину.