вступ до соціо та психолінгвістики

наука про мову в усій складності її прояву; природну людську мову взагалі та про всі мови світу як індивідуальних її представників.

наука, яка вивчає проблеми, пов'язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства.

наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження.

Мова та мовленняв цілому

Дефекти мовлення

Мовні особливості окремої людини/групи/народа

Мова в її функціонуванні

Стан соціально-комунікативної системи в певний період її функціонування

сукупність кодів і субкодів, що використовуються в певній мовній спільноті й перебувають один з одним у функціональній доповнюваності.

Ситуація, що передбачає застосування мовних засобів

ідіолект

соціолект

діалект

професіоналізми

перенесення зразків (моделей) рідної мови на мову іноземну в процесі її опанування

перехід мовного спілкування мовців з однієї мови (діалекту, стилю) на інші залежно від умов комунікації

перехід мовного спілкування мовців з однієї мови (діалекту, стилю) на інші залежно від умов настрою комунікантів

Літературною нормою

Мовою літератури

Мовною нормою

Нормою літератури

мова кримінальної субкультури.

засіб повсякденного спілкування, який зв’язує людей, що говорять різними регіональними або соціальними варіантами даної мови.

мовлення неосвіченого й напівосвіченого міського населення, яке не володіє літературними нормами.

наявність і функціонування в межах одного суспільства (зазвичай – держави) двох або кількох мов

Така форма володіння двома самостійними мовами або підсистемами однієї мови, при якій ці мови й підсистеми функціонально розподілені

наявність і функціонування в межах одного суспільства (зазвичай – держави) двох або кількох мов.

Володіння більш ніж двома мовами

Така форма володіння двома самостійними мовами або підсистемами однієї мови, при якій ці мови й підсистеми функціонально розподілені

наявність і функціонування в межах одного суспільства (зазвичай – держави) двох або кількох мов.

Володіння більш ніж двома мовами

; засіб спілкування (мова або її підсистема – діалект (говір), стиль, а також парамовні засоби: жести, міміка); 

слухач (адресат)

стосунки між мовцем і слухачем та пов’язана з цим 

мовець (адресант); 

самопочуття співрозмовників та їх настрій

місце спілкування

мову, вивчення якої не вимагає штучностворених умов

мова, яка вимагає штучностворених умов

мова, що не є рідною

мову, яка засвоюється без створення штучних умов

мову, засвоєння чкої вимагає створення штучних умов для її засвоєння

рідною мовою

мовлення людей окремого регіону

мовлення людей, що проживають у одній країні

мовлення окремої особи, окремого індивіда

мова людей, що проживають у окремому регіоні

мова окремої людини

мова окремої групи людей, повязаних спільною метою, професією

діалект

ідіолект

соціолект

Уходження людини в суспільство завдяки мові

вичення суспільства

соціальна наука про диття та існування

мовлення, направлене на стрийняття думки інших

мовлення, направлене на себе

вивчення мовлення окремої особи

розвиток мовлення окремої людини

опис мовлення окремою особи

внутрішнє

відцентроване

зовнішнє

спонтанне

цілеспрямоване

психологія

соціолінгвістика

соціологія

психолінгвістика

процес входження людини в суспільство

процес відмежування людини від суспільства

відмова від спілкування

виховання

оточення

країна проживання

генетика

школа

садочок

бабуся та дідісь

сімя

армія

завод

дит.садок

учитель

компанія однолітків