З історії лексикографії

лексика, лексикон, запас слів, який виявляється у варіанті мовлення 

сукупність слів певної мови, її словниковий склад

розділ мовознавства, що розробляє теорію та практику укладання словників

перекладних

енциклопедичних

одномовних

лексичних

це словник, який розкриває відомості про походження слів, первісне значення їх, подає найдавніші форми слова та відзначає звукові зміни, яких зазнавало слово у процесі свого життя;

це словник, у якому засобами рідної мови розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень;

це словник, який подає відомості про нормативне написання слів і їх граматичних форм;

це словник, який інформує про правильну літературну вимову й наголошення слів, їх форм.

комунікативну, номінативну 

мислетворчу, естетичну

інформативну, нормативну

естетична, виховну

словники тлумачного типу, у яких зібрані слова, що недавно з'явилися в мові.

словники з переліком слів літературної мови з позначенням нормативного наголосу і з вказівкою на вимову

словники, які розкривають джерело походження слова

словники, які вказують на джерело запозичення слова

стаття на електронному носії інформації або розповсюджена електронними засобами масової інформації

науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті

стаття, що описує слово, словосполучення, їх значення, приклади вживання у словнику

коротка форма подачі матеріалу  за певним планом

«Лексикон» Памви Беринди

«Лексис» невідомого автора

«Лексис» Лаврентія Зизанія

Одинадцятитомний «Словник української мови»

НАСТ, -у, ч. Обледеніла кірка на поверхні снігу. Сніг тільки-но почав танути, але надвечір брався знову скляним настом і сліпуче блищав під місяцем і під зорями (З. Тулуб, Людолови, І, 1957, 356).

АБРИКОС, -а, ч. Те саме, що абрикоса. Абрикос — досить цінна кісточкова порода. Вона посухостійка, дуже вимоглива до тепла (Садівництво і ягідництво, 1957, 22).

МІГРЕНЬ (фр. migraine), син. гемікранія (грецьк. hemi — половина та kranion — череп) — фізіологічний розлад, що характеризується нападами головного болю частіше в одній половині голови. Біль при М. має пульсуючий характер і нерідко супроводжується нудотою, блюванням, непереносимістю яскравого світла, голосних звуків (фото- та фонофобія), а також сонливістю й млявістю після нападу (Н. В. Бездітко).

КАДИТИ (КУРИТИ, ПАЛИТИ) ФІМІАМ — занадто вихваляти когось, лестити комусь. Раби й підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський, ІІІ, 1956, 154).

Англо-український словник

Словник фразеологізмів української мови

Тлумачний словник української мови

Словник синонім української мови

діалектний 

фразеологічний

морфемний

словотвірний

діалектному

фразеологічному

орфографічному

орфоепічному

Лексикографія вивчає структуру і словниковий склад мови.

Лексикографія вивчає лексику мови, тобто слова, їхнє походження, структуру, значення, вживання, класифікацію та еволюцію.

Лексикографія займається вивченням слів, їхніми значеннями та взаємними відносинами.

Лексикографія досліджує словниковий запас та правила вживання слів у мовленні.