Займенник

 Займенник – це частина мови, яка

За граматичними ознаками займенники поділяють на такі розряди:

За значенням займенники поділяють на

Усі слова є займенниками в рядку

У фразеологізмах якого рядка вживаються займенники

Неправильні форми займенників ужито в рядку

Усі займенники особові в рядку

 Усі займенники присвійні в рядку

Усі займенники означальні в рядку

Усі займенники питально-відносні в рядку

Усі займенники заперечні в рядку

Усі займенники вказівні в рядку

Усі займенники неозначені в рядку

Усі займенники пишуться разом у рядку

Усі займенники пишуться через дефіс у рядку 

Усі займенники пишуться окремо в рядку

 В якому рядку допущено помилку в написанні займенників

Усі займенники слід писати через дефіс у рядку

Усі займенники слід писати через дефіс у рядку

 В якому.рядку вжито присвійні займенники

 Вказівні займенники вжито в рядку

Означальними є займенники в рядку

В якому рядку вжито неозначені займенники

 Заперечні займенники подано в рядку

Відносно-питальні займенники вжито в рядку

В якому рядку подано особові займенники

В якому рядку допущено помилки в наголошенні займенників

 Особовий займенник в орудному відмінку вжито в реченні

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.

Присвійний займенник в орудному відмінку вжито в реченні

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.

Означальний займенник у родовому відмінку вжито в реченні

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.

Неозначений займенник у родовому відмінку вжито в реченні

Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.

Займенники виконують синтаксичну функцію означення в реченнях

 Текст і завдання до нього.

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.

Займенники виконують функцію додатка в реченнях

 Текст і завдання до нього.1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.