Життя і творчість В. Симоненка

Київщині

Черкащині

Полтавщині

Чернігівщині

38 років

28 років

29 років

37 років

у Київському державному університеті ім. Т.Шевченка

у Львівському державному університеті

У Полтавському педагогічному інституті

В київській академії сільського господарства

громадянської лірики

пейзажної лірики

філософської лірики

інтимної лірики

Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе...

Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги...

Задивляюсь у твої зіниці голубі й тривожні , ніби рань...

Бо ти на землі -людина...

"Ти знаєш, що ти - людина?"

"Пісня про рушник"

" Лебеді материнства"

"Задивляюсь у твої зіниці"

"Ти знаєш, що ти людина?"

"Цар Плаксій і Лоскотон"

"Я..."

"Гей, нові Колумби й Магеллани"

П. Майбородою

М. Скориком

М. Лисенком

А. Пашкевичем

інтимної лірики

філософської лірики

громадянської лірики

пейзажної лірики

Мільярди вір зариті у чорнозем,

Мільярди щасть розвіяні у прах.

Душа горить. Палає лютий розум.

І ненависть регоче на вітрах.

Хвилями прадавнього Дніпра.

Не шкодуй добра мені, людині,

Щастя не жалій моїм літам —

Все одно ті скабри по краплині

Я тобі закохано віддам.

Не докорю ніколи і нікому…

Не докорю ніколи і нікому,

Хіба на себе інколи позлюсь,

Що в двадцять літ в моєму серці втома,

Що в тридцять — смерті в очі подивлюсь.

У кожного “Я” є своє ім’я,

На всіх не нагримаєш грізно,

Ми — не безліч стандартних “я”,

А безліч всесвітів різних.

 кожна особистість — неповторна і являє собою окремий космос; увага до звичайної людини, до буденного життя;

критика сталінського режиму в казковій, фантастичній формі;

порушення проблем історичної пам’яті;

синівська відданість, глибокий патріотизм.

модерністів

київських неокласиків

"шістдесятників"

письменників-емігрантів