Жовтень у Москві

Домовленості, яких я досяг улітку з Рузвельтом, щодо поділу відповідальності за нагляд над конкретними країнами, діяли три місяці. Та з настанням осені ситуація на Східному фронті. Я мав потребу у зустрічі із Сталіном. росія була мов Спаситель, а комунізм – Євангелієм. Для Польщі і Греції непокоїла. США було згодне з нами, але до них повільно доходив вплив Кремля. Також ми переймалися створенням міжнародної організації. У серпні-жовтні в .... поблизу від Вашингтона відбувалася конференція, на якій США, Британія, СРСР і Китай виробили план збереження миру.

Кремль не мав наміру вступати до міжнародної організації, де б над ним узяли гору своїми голосами чимало малих держав. Ми приземлилися в Москві .... жовтня, і нас дуже тепло зустріли Молотов і багато урядовців. Цього разу нас поселили в самій Москві з турботою і комфортом. Я мав маленький умебльований будинок, Ідену відвели будинок поблизу від мене.

Ми були раді, що можемо пообідати самі і відпочити. О .. годині вечора цього дня ми мали першу важливу зустріч у Кремлі. Були тільки я, Сталін, Молотов, Іден, перекладач Бірс і Павлов.

Дійшли згоди, що треба запросити до Москви польського прем'єр-міністра Миколайчика і міністра закордонних справ .... і .... Я телеграфував Миколайчика, що ми чекаємо їх у Москві і якщо вони не прийдуть, то вони відкидають наші поради і позбавить нашої відповідальності перед польським урядом у Лондоні.

Я сказав: "Якщо йдеться про Британію і росію, чи пристаєте ви на те, щоб ви на 90% домінували в Румунії, а ми на ..% в Греції, і 50 на 50 у Югославії?" (Угорщина 50 на 50). Я записав цифри на папері і дав Сталіну, що вже почув переклад. Настала невелика пауза. Потім він узяв синій олівець, поставив на аркуші позначку і дав мені. Потім настала довга тиша. Папірець лежав на столі і я мовив: "Чи не вважатимуть це за цинізм, що отак недбало вирішили питання, доленосні для мільйонів людей? Спалімо цей папір." "Ні, – сказав Сталін, – лишіть його собі." Потім я писав Рузвельту, що Сталін думає зовсім інакше і ми не дійдемо згоди.

Я написав лист Сталіну, де пояснив свої думки. Зрештою я не послав його Сталіну. Я писав, що ми не можемо дозволити ніяких революцій в Балканах і Цент. Європі і сподіваюсь, що ми дійдемо згоди. Також я написав лист до Лондона про нашу зустріч. З Лондона прибули поляки, тож .. жовтня о .. годині ми зібралися в домі прийнять совєтського уряду, відомому як ....., щоб послухати Миколайчика і його колег.

Я чинив сильний тиск на Миколайчика, щоб він розглянув 2 питання: визнав де-факто лінію Керзона зі взаємним обміном населення і провів дружні переговори з польським Люблінським комітетом, щоб можна було створити об'єднану Польщу. О .. годині того вечора ми зустрілися з Польським комітетом національного визволення. Стало зрозуміло, що люблінські поляки – лише пішаки росії. Наприклад, ...., його керівник, говорив: "Ми тут, аби вимагати від імені Польщі, щоб Львів належав росії. Така воля польського народу."

Конференція тривала понад .. годин, але здобутки були невеликими, тож минали дні, але ми домоглися лише незначного поліпшення совєтсько-польських справ. Поляки з Лондона були готові визнати лінію Керзона. Жодна сторона не хотіла поступатися. Сталін був проти намагань створити об'єднаний польський уряд без узгодження питання про кордони. Якби це питання вирішили, він би не заперечував, щоб Миколайчик очолив уряд.

В інших напрямках ми домоглися успіхів. Рішучість росіян атакувати Японію, після падіння Гітлера, була очевидною. Як я сказав колегам в Англії, "вершника здолали ... думки." Увечері .. жовтня ми зустрілися востаннє. Прийшла новина, що арештували адмірала ..., боячись, що увесь німецький фронт в Угорщині може розвалитися.