ЗНО_2020_проба 1

Додано: 17 червня 2020
Предмет: Українська мова, 11 клас
Тест виконано: 34 рази
48 запитань
Запитання 1

На другий склад падає наголос у слові

варіанти відповідей

ознака

псевдонім

черговий

осока

Запитання 2

На перший склад падає наголос у слові

варіанти відповідей

русло

течія

цінник

випадок

Запитання 3

Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку

варіанти відповідей

Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.

Це був тільки сон, що наснився навесні.

Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти.

Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.

Запитання 4

Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку

варіанти відповідей

Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою.

Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег.

Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний.

Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.

Запитання 5

Неправильно побудовано речення

варіанти відповідей

Слухаючи доповідь однокласниці, ми робили деякі нотатки.

Ще не ходячи до школи, мама читала мені вірші Марійки Підгірянки.

Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути.

Створюючи виставу, режисер суттєво осучаснив текст класичної п’єси.

Запитання 6

Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку

варіанти відповідей

Коли згадую улюблені пісні, ноги самі пускаються в танок.

Сергій був дуже задоволений, що поборов своє хвилювання.

Треба бути обережним, якщо не хочеш потрапити в халепу.

Лиш ми вирушили в дорогу, став накрапати дрібненький дощик.

Запитання 7

Виділена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка

варіанти відповідей

засвітити, зломити, зчищати

садочок, футболіст, дивина

коротший, витрачати, позаторік

анекдот, покрівля, краяти

Запитання 8

Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

варіанти відповідей

[..]еатральний, турис[..]ський, лауреа[..]

каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба

факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а

лісниц[..]во, розпи[..]ати, [..]ретій

Запитання 9

Спільнокореневим до слова водити є слово

варіанти відповідей

водень

водночас

водевіль

водійський

Запитання 10

Суфікс -ищ- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

варіанти відповідей

родовище

вовчище

попелище

сховище

Запитання 11

НЕПРАВИЛЬНО оформлено пряму мову в рядку

варіанти відповідей

Український письменник В. Винниченко якось сказав: “Як нудно сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті”.

“Суспільність, – говорив М. Грушевський, – що має віру в себе, мусить мати й відвагу глянути на правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу”.

“Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: “Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу”.

Мати Тереза знала силу посмішки, тож усім, хто зневірився, радила: “Отримавши від життя чергового удару, скажіть собі: “Усе могло бути набагато гірше” і посміхніться”.

Запитання 12

Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні

варіанти відповідей

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка» – подумалось мені.

Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю».

«Краса і мудрість – писав Еріх – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу».

Мирослав Дочинець радить – «Не виставляй напоказ усе, що маєш, – завтра вже нікого не здивуєш».

Запитання 13

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак або його відсутність).

Семен заплющив очі,(1) заколисаний тою чудовою тишею,(2) що буває виповнена всякими згуками:(3) і дзвінкою піснею жайворонка,(4) і дзижчанням польових мух,(5) і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита,(7) підрізаного серпами.

НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації в рядку

варіанти відповідей

коми 1 і 7 виділяють відокремлені означення

кома 2 розділяє головну й підрядну частини

двокрапка 3 стоїть після узагальнювального слова

коми 4 і 5 розділяють частини складносурядного речення

Запитання 14

(1)Щороку під кінець травня земля набирається сили і її живлющі соки до схочу напоюють зело. (2)Саме під цю пору на Поліссі починає густо цвісти азалія. (3)Її жовтий цвіт мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ. (4)Душа від того яскравого суцвіття наповнюється бадьорим настроєм, веселішає, усе довкола набирає особливої урочистості. (5)Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються на тендітних ниточках, бутончики нагадують підвішену догори парасолю.

У якому реченні допущено пунктуаційну помилку:

варіанти відповідей

першому

третьому

четвертому

п’ятому

Запитання 15

(1) Люко Дашвар пише неприкриту правду про чоловіків, жінок, дітей, тобто про нас із вами. (2) Авторка «зліплює» людей до/купи в одне неймовірне ціле – і виходять, здавалося б, фантастичні, а насправді цілком реальні історії. (3) Її романи ніби знаєш на/пам’ять, адже «ковтаєш» за одну ніч, а потім вони ще довго звучать у твоїй голові. (4) Іноді читати стає важко, але ти примушуєш себе рухатися вперед, сторінка за сторінкою, на/зустріч болю й захвату. (5) Разом з героями ми підіймаємося на/гору людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книгах справжнє.

У тексті слово фантастичні (речення 2) можна замінити всіма наведеними словами, ОКРІМ

варіанти відповідей

дивовижні

правдиві

неймовірні

казкові

Запитання 16

Правильно узгоджено прикметники з іменниками в усіх словах рядка

варіанти відповідей

красиве панно, багатолюдний Делі, широка Міссурі, веселий месьє

маленьке какаду, змістовне лібрето, високе Кіліманджаро, струнка міс

сонячна Перу, золоте кольє, сіре кашне, дивакуватий маестро

ліричне інтермецо, козацький бароко, старе піаніно, цікаве кіно

Запитання 17

Апостроф на місці крапок треба ставити в усіх словах рядка

варіанти відповідей

під..яремний, краков..як, рутв..яний

П..ятихатки, без..язикий, брукв..яний

розіб..єш, з..єднаний, присв..ятити

сором..язливий, Лук..янівка, зап..ястя

Запитання 18

Однакове значення мають обидва фразеологізми в рядку

варіанти відповідей

грати на нервах, вітер у голові грає

пасти задніх, грати першу скрипку

ні пари з вуст, як у рот води набрав

грати очима, хоч оком світи

Запитання 19

Граматично правильне продовження речення «Купуючи мобільний телефон,..» наведено в рядку

варіанти відповідей

у нас виникли великі сумніви.

нам запропонували три різні марки.

не забудьте уточнити термін гарантії.

у мене несподівано з’явилась ідея.

Запитання 20

Позначте речення, у якому одиничний дієприслівник ПОТРІБНО відокремити комою (розділові знаки пропущено):


варіанти відповідей

Гуркіт канонади ревів не перестаючи.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Похитуючись Соломія підійшла до столу.

Бійці сиділи деякий час задумавшись.

Запитання 21

Обидва слова, подані в дужках, можливі за змістом у реченні

варіанти відповідей

Цей (абонент, абонемент) дає нам право відвідувати басейн щосереди.

Наша невеличка група здійснила (екскурс, екскурсію) центром Тернополя.

Протягом (століть, сторіч) український Степ належав кочовикам.

Передвиборча (компанія, кампанія) була в самісінькому розпалі.

Запитання 22

Антонімічну пару вжито в прислів'ї

варіанти відповідей

Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий.

Діти - як квіти: поливай, то ростимуть.

У дитини заболить пальчик, а в матері серце.

Рідня до півдня, а як сонце зайде - ніхто не знайде!

Запитання 23

Закінчення -е (-є) у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку

варіанти відповідей

друг, Григорій, пісня, Київ

земля, Зоя, директор, подруга

художниця, козак, Степан, мрія

хлопець, Іван, площа, товариш

Запитання 24

(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи на/зустріч сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) У/середині росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає з/верху хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла по/моєму ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і […].

У називному відмінку вжито в тексті іменник

варіанти відповідей

хвилі

подих

руки

бджоли

Запитання 25

Правильно утворено всі імена по батькові в рядку

варіанти відповідей

Юрійович, Петрівна, Валерієвич

В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич

Святославович, Матвійович, Ігоревна

Арсенівна, Яківович, Романівна

Запитання 26

Прочитайте уривок.

Людина велична (1) своїх крайнощах: (2) мистецтві, коханні, самопожертві, (3) відданості і (4) егоїзмі.

Літеру у слід писати на місці всіх цифр, ОКРІМ

варіанти відповідей

1

2

3

4

Запитання 27

Позначте рядок, у якому виділене слово слід писати з малої літери:

варіанти відповідей

Йшли ми до (Ш, ш)евченкового генія духу золотого зачерпнуть! (Ю. Сердюк).

Щороку в березні в усіх навчальних закладах України відбуваються

(Ш, ш)евченківські читання (З газети).

Оригінальні (Ш, ш)евченкові твори дають щедру інформацію про те, як він жив (Г. Грабович).

Живе й не вмирає (Ш, ш)евченківська мати, колгоспна кріпачка, забута не раз (П. Скунць).

Запитання 28

Букву и треба писати на місці обох пропусків у рядку

варіанти відповідей

виконувати реч..тативом, промовиста ц..тата

створити за аналог..єю, словниковий д..ктант

с..гнальні вогні, соц..ологічне опитування


історія ав..ації, порадитися з д..ректором

Запитання 29

Помилково вжито слово в рядку

варіанти відповідей

розв'язувати задачу

уникнути небезпеки

заказати букет квітів

перекладати болгарською

Запитання 30

Лексичну помилку допущено в рядку

варіанти відповідей

автобус на замовлення

бувший директор

вимкнути електрику

образив мимоволі

Запитання 31

Позначте безсполучникове складне речення, між частинами якого слід поставити тире (розділові знаки пропущено):

варіанти відповідей

Переконатися пора зробивши зло не жди добра (Д. Білоус).

Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду (В. Канівець).

У товаристві лад усяк тому радіє (Л. Глібов).

Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю

(М. Рильський).

Запитання 32

Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»

варіанти відповідей

за п’ять одинадцята

половина дев’ятої

десять хвилин першої

дванадцять тридцять

Запитання 33

Правильно узгоджений числівник з іменником у реченні

варіанти відповідей

До редакції надійшло два сценарія.

Квартет утворюють чотири виконавці.

Концерт тривав майже півтора години.

Для вистави слід використати чотирьох прожекторів.

Запитання 34

Помилково утворено форму числівника в реченні

варіанти відповідей

В Одесі довжина велодоріжки з асфальтовим покриттям становить близько трьохсот метрів.

В Івано-Франківську майданчики біля магазинів радять облаштувати велотримачами з п‘ятьма - десятьма місцями.

Прогнозують, що до кінця наступного року довжина велосипедних шляхів у місті Лева сягатиме близько ста шістдесяти кілометрів.

Київська влада планує впродовж наступних років потішити містян шестистами кілометрами доріжок для велосипедистів.

Запитання 35

Неправильно вжито тире в реченні

варіанти відповідей

Писати просто — це найбільша майстерність і якість справжнього таланту.

Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні.

У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм — виходять рибалки на промисел.

Ясна річ — пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки.

Запитання 36

Слово здавалося є вставним у реченні (окремі розділові знаки пропущено)

варіанти відповідей

Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь – звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Широкі промені вдарялись об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в просторі.

Запитання 37

Позначте складносурядне речення, між частинами якого не треба ставити коми (розділові знаки пропущено):

варіанти відповідей

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги

(Л. Первомайський).

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажан).

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Луків).

Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі

(М. Рильський).

Запитання 38

Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до частини «На цих вихідних ми обов’язково поїдемо до Києва…» додати

варіанти відповідей

незважаючи на люті морози.

якщо купимо квитки на потяг.

бо вже скучили за рідним містом.

щоб краще дізнатися історію столиці.

Запитання 39

(1) Надворі було по/особливому тихо. (2) По/зимовому небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось по/своєму розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила по/іншому і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над (…), уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.

Складним є речення:

варіанти відповідей

2

3

4

5

Запитання 40

Знайдіть безособове речення

варіанти відповідей

Не докоряй ніколи і нікому.

Ніхто не винен у твоїх образах.

Лиш посміються із такої примхи.

Не варто звинувачувать когось.

Запитання 41

Оберіть називне речення

варіанти відповідей

Шукай в очах поета любові й доброти!

Нам з підлістю довічно треба битись…

Ох, спалах почуттів, давно забутий…

Надія на добро ніколи не зникає…

Запитання 42

Поширене означення не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущені)

варіанти відповідей

Усіяна колосками земля відпочивала під сонцем.

Балка вкрита садками вилась попід горою.

Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла.

Блискучий та легкий сніг здається падає прямо на серце.

Запитання 43

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

варіанти відповідей

Коли мама Ілона Маска переїхала з дітьми до Канади, їй довелося працювати і вдень і вночі.

До речі, жінка ніколи не набридала дітям нудними повчаннями щодо навчання й роботи.

Вона намагалася бути для родини прикладом в усьому, хоча тепер зауважує, що успіх дітей - лише їхня заслуга.

Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу і тому вони досягли всього самостійно.

Запитання 44

Визначте, під якою цифрою вжито прикметник:

Ще (1)недавно дихало в мої думки (2)студеним пахом (3)зів’ялого листя, (4)а вже сьогодні лагідне шовковисте повітря весни купає мої очі.

варіанти відповідей

1

2

3

4

Запитання 45

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-

дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-

софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-

лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився

кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-

ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не

тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-

ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,

шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-

ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-

ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-

ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,

з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без

машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію

у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-

ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра

Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-

ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля

оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-

ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка

у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям

не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-

ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби

проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-

вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-

нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський

фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-

чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-

нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати

фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-

стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-

ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки

найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера

й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,

а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-

ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім

тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування

покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-

вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького

кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором

і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-

нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця

стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський

«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,

і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-

бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-

ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна

вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954

року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа

від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-

жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.

Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою

в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його

в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів


Який це тип тексту?

варіанти відповідей

розповіддю з елементами роздуму

описом з елементами розповіді

роздумом з елементами опису

описом з елементами роздуму

Запитання 46

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-

дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-

софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-

лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився

кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-

ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не

тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-

ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,

шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-

ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-

ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-

ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,

з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без

машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію

у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-

ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра

Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-

ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля

оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-

ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка

у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям

не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-

ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби

проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-

вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-

нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський

фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-

чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-

нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати

фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-

стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-

ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки

найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера

й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,

а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-

ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім

тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування

покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-

вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького

кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором

і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-

нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця

стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський

«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,

і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-

бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-

ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна

вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954

року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа

від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-

жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.

Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою

в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його

в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

Засобом міжфразового зв’язку між передостаннім та останнім реченнями тексту (рядки 61–62) є

варіанти відповідей

займенник

прислівник

синонім

сполучник

Запитання 47

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-

дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-

софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-

лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився

кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-

ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не

тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-

ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,

шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-

ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-

ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-

ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,

з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без

машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію

у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-

ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра

Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-

ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля

оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-

ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка

у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям

не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-

ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби

проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-

вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-

нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський

фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-

чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-

нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати

фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-

стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-

ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки

найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера

й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,

а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-

ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім

тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування

покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-

вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького

кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором

і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-

нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця

стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський

«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,

і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-

бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-

ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна

вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954

року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа

від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-

жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.

Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою

в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його

в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

У тексті немає мікротеми, названої в рядку

варіанти відповідей

шевченківська тема у творчості Данила Демуцького

нагороди Данила Демуцького за операторську роботу

революційні події в об’єктиві Данила Демуцького

культурницька діяльність Порфирія Демуцького

Запитання 48

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-

дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-

софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-

лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився

кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-

ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не

тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-

ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,

шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-

ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-

ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-

ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,

з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без

машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію

у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-

ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра

Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-

ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля

оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-

ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка

у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям

не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-

ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби

проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-

вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-

нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський

фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-

чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-

нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати

фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-

стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-

ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки

найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера

й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,

а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-

ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім

тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування

покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-

вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького

кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором

і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-

нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця

стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський

«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,

і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-

бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-

ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна

вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954

року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа

від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-

жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.

Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою

в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його

в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

Стиль тексту:

варіанти відповідей

Розмовний

Художній

Публіцистичний

Офіційно-діловий

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест