Звертання та Вставні слова

У густому лісі посплітали віти дуби, берези й осики.

Душа цвіте від тепла.

В’ється стежка по долині, журавлі летять у даль

Велика галявина поросла лісовим зіллям: папороттю, конвалією, деревієм.

Пагорбки, трави, кущики – усе оповите туманом.

До віночка вплітають різні квіти – ромашки, волошки, незабудки.

Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни.

Хтось, може, винен перед ними.

Настали осінні, тихі та смутні дні.

називного відмінка

кличного відмінка

родового відмінка

Благослови мене рідна земле як мати в дорогу.

Спасибі, земле, за твої щедроти!

Горнусь до тебе, Україно.

звертаємось до мовця

поєднуємо слова в реченні

виражаємо ставлення до висловленого 

Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

На місці собору за словами літописців було сільське поселення.

Погода за вікном говорить, що настала глибока холодна осінь

Дорого Ксеніє Петрівно сувора і вимоглива вчителько я бачу велику турботу у Ваших очах.

В село з лісу Вовк забіг. Не думайте що в гості браття.

Батьку а звідки прилітають до нашого краю ластівки?

Звертання та вставні слова ніколи не є членами речення.

Звертання та вставні слова виступають тільки підметом і присудком у реченні.

ти, ви ніколи не є звертаннями.

У хатинці,як і в твоїй кімнаті, мерехтить іграшками й ліхтариками святкова ялинка.

Життя людське таке коротке, а світ такий чарівний.

Засмутилося Літо, а тоді усміхнулося.

Діти, будьте обережні на дорозі!

Будь ласка, будьте обережні!

Діти, будьте обережні, будь ласка!