ЗВЕРТАННЯ,ВСТАВНІ СЛОВА

Добридень тату мій і далі неосяжні прийміть любов мою й тепло пісень моїх

Ми зберегли тебе вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий

Всю кров тобі Вітчизно завжди готові ми віддати

До тебе Україно струна моя перша озветься.

Чую земле твоє дихання, розумію твій тихий сум

Земле Тобі я на рану не висиплю солі.

Моя Україно як я тебе любив, твої луги, твої степи розлогі

Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди

Чи чули ви, як в дзвоні молотка співає сталь, вітаючи людину

Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось

Слався, Рідна Україно, наша земле золота

Панасик з батьком верталися з містечка

Восени дослухайтесь до шуму смерек

Сину мій любий,життя не проходить безхмарно

Толя гордо позирав на Тихоню

Ой не сійтесь,сніги.

Червона калино,чого в лузі гнешся?

Кажуть,навчання починають з «азів»

«Аз» - — це перша буква абетки, буква «а»

називає того, хто до когось звертається

називає того, до кого звертаються

виражає ставлення мовця до повідомлюваного ним

заперечує славлення до повідомлюваного

є головним членом речення

є другорядним членом речення

не є членом речення

може бути і головним і другорядним членом речення

виражають ставлення мовця до повідомлюваного ним

означають час, місце, умову, причину того, про що йдеться у реченні

називають того, до кого звертаються

виражають заперечення того, до кого звертаються

Дорогі діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти ставтеся, дбайливо до природи!

Дорогі, діти ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі, діти, ставтеся дбайливо до природи!

на початку речення

у середині речення

в кінці речення

нема зовсім в реченні