Звертання, вставні слова, однорідні члени речення

присудком

додатком

не є членом речення

обставиною

Чого зажурився мій любий козаче.

Співають у пісні що нема кращого на вроду як ясна зоря на погоду.

Ніщо так не красить людину як натхнення.

Він здається все знав все пережив, передумав.

На жаль чудес на світі не буває.

Може ви чули, як пахне земля?

Мабуть ще змалечку чули…

Діти будьте обережні на дорозі!

Будь ласка будьте обережні!

Діти будьте обережні на дорозі будь ласка!

Червоногарячі кетяги калини ваблять до себе: і дітей, і дорослих.

Біля лісового озера зупинився лось, і обережно ступив до води.

Урочиста хода осені відчувається: у місті, в полі, на селі.

Усе навкруги стоїть у позолоті: і дуб, і осика, і в’яз.

Вишнева гілочко, чому так рано ти почервоніла?

Не плач, берізонько, ще прийде день чудовий.

Квіточки осінні, ви такі привабливі та чарівні.

Збери, дощик, усі свої малесенькі краплинки. 

У ліс здається сьогодні завітала осінь.

Чомусь явір здається сумним?

Осінній день здається дуже прозорим

Мені здається що осінь до мене приходить  уві сні.

Гаральде звідки ти у Києві з’явився полудневим?.

О мій народе Прометея ти маєш душу молоду.

Заграй мені коханий у сопілку, нехай вона все лихо зачарує.

О Борисфене батьку наш і друже біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх заворушень, своїм вином мандрівців напоїв.

Жовтий кленовий листок здригався на губах коли дівчинка говорила.

На раменах лежить велика пухнаста хустка.

У порожній двокімнатній квартирі пахло вапном і фарбою..

Щаслива зворушена виступом улюбленого гурту я поверталася додому .

А) На щo ви проміняли королево троянду i живого солов’я? (І.Жиленко);

Б) Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, дзвонить пісеньку жайворонок, затонувши десь в бездні-глубіні кришталевого oкeaнy (І.Франко);

В) Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Панас Мирний).

А) кома між однорідними членами речення;

Б) кома при вставних словах;

В) кома при уточнюючих, пояснювальних та приєднувальних членах речення;

Г) кома при звертаннях;

На кожну людину чекають, і печалі, і сум, і втрати.

Він жив один у своїй пустелі, у краю думок і мрій своїх та мить одну злітав на скелі, та знов для неба кидав їх.

Уся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, і легше дихає і дивиться ясніше.

У моїй журбі тонули й море, й небо, й земля.