" Тіньовий театр для дошкільнят"

 

 

 

(  сценарій тіньового театру)

 

 

 

 

ДІЙОВІ ОСОБИ:

*Ведучий ;

*Дівчинка Ганнуся;

*Хлопчик Петрусь;

*Янголята;

*Бабуся;

*Святий Миколай;

* Чортенята

РЕКВІЗІТ:

*ширма для театру тіней;

*сніжинки;

*будиночки;

*витинанки ялинок для декору ширми;

 *силуети  тіней : дівчинка і хлопчик , бабуся, ліжко , стіл, Святий Миколай , янголята , чортенята, панорамні будинки , панорамний ліс.

ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ:

*магнітофон;

*ліхтар на підставці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дії казочки відбуваються загалом на ляльковій ширмі, яка пристосована до показу театру тіней. В театрі використовуються пласкі картонні фігурки чорного кольору та світловий ліхтар. Дійство доповнює дорослий -  ведучий  і діти .

 

 Ведуча: -     Доброго дня, любі діти! Сьогодні не можемо ми не радіти,

                  Казка знов до нас завітала, свято чудове подарувала!

 

Ведуча: -  Найулюбленіше свято дітей – свято Миколая. Його святкують в Україні 19 грудня.

• Святий Миколай щороку приходить у кожну хатину і обдаровує кожну дитину. Він любить усіх людей, та найбільше слухняних і добрих дітей.
• Малята , а чи були ви слухняні та чемні цілий рік?

( відповіді дітей)

• Святий Миколай приходить тільки до чемних дітей і обдаровує їх подарунками.
• Діти , а чи написали ви листи до  Миколая ?
• Тож сідайте всі зручненько  і малюйте всі гарненько !

( діти за столами  малюють листи з бажаннями)

Дитина: - Ми листи нині пишем до раю:

                  « Йди у гості до нас , Миколаю!

                  Прилітайте до нас , янголята,

                  Вас благають слухняні  малята.

Дитина: - Ми в садочок охоче ходили,

                  Всі науки вивчали щосили,

                  Поважали матусю і тата,

                  Ми любили сестричку і брата.

 

Дитина : - Ми не кривдили менших за себе

                    Тож чекаєм дарунків від тебе .

                     Молим Бога і Божую Неньку:

                     Від гріхів вбережи нам серденько.»

Дитина: - Ми пошлемо листочки до раю:

                   « Не забудь нас , Святий Миколаю!

                    Йдіть у гості до нас , янголята,

                    Просять хлопчики вас і дівчата.

Діти співають пісню « Лист до Миколая»

Ведуча: - Що ж , малята казочка наближається і чудеса починаються …

Засвічується світловий ліхтар, за ним перші декорації  ( кімната , дівчинка , хлопчик і бабуся )

Ведуча: - Зимно в лісі , зимно в полі ,

                 Та не зимно в домі .

                 Опускається на місто ніч ,

                 Грудень місяць , ясна річ .

                  У домівках всі  чекають свята .

                 Ніч святкова стала на крилята .

                 У цім домі ще не сплять ,

                 Про щось стиха , чую гомонять.

Бабуся : - Маю діток  я і онуків

                 І не має місця для смутку.

                 От іще рік дружно ми прожили ,

                 Дай нам , Боже , й на наступний сили .

Ганнуся : - Петрику , слухай , вже їдуть санчата ,

                   Їх накриває ця нічка крилата.

                   Чую вже дзвоників радісний спів:

                    Мабуть, із неба вже янгол злетів.

 

 

 

Петрик: - Що ти базікаєш , вперта  сестра ,

                 Там , за вікном , нікого нема .

                  В світі казки  - то одні небилиці .

                  Дива немає , воно тільки сниться !

Ганнуся: - Знаю , лиш нічка на землю впаде ,

                  То Миколай між зірками іде .

                  Янголи в небі його проводжають ,

                   Срібні дзвіночки в дорозі співають .

Петрик: - Насмішила  ти мене :

                 Десь по небу хтось іде …

                  Дзвоники лунають ,

                  Пісеньки співають…

                   Вітер то гуляє ,

                  А не хтось співає .

                  Мете завірюха і морозить вуха.

Ганнуся: - Петрику , благаю , повір в Миколая!

                   Дивиться він з неба ,

                   Журиться за  тебе .

Бабуся: - Що це ти , Ганнусю,  пишеш там ?

                Хочеш , пиріжечків тобі дам?

                Скоро час тобі лягати спати ,

                 Нічка йде чарівна вже до хати!

Ганнуся: - хочу написати я листа ,

                  Моя думка і ясна, й проста :

                  Я звернуся до Святого Миколая ,

                  Хай у нашу хату завітає.

Петрик : - Так вже він тебе й послухав ,

                  Так уже й приклав до вікон вуха !

                  Начиталась ти всіляких казочок

                  Про слухняних  і гарненьких діточок !

                   Ось я в тебе ручку заберу ,

                  Щоб не шкрябала  би ти оту муру!

Бабуся : - Годі , любі внуки , не сваріться ,

                 Ніч свята , лягайте , вгомоніться .

Ведуча: - А Ганнуся не лягає , все листа вона складає .

 

 

 

Ганнуся: - Ось мій лист і моя мрія.

                  В ньому є мала надія .

                  Що мій братик буде кращим: і старанним , не ледачим .

                  На віконце лист кладу , а сама піду засну.

 

( Зміна декорацій : ліс , ялинки , місяць , зорі )

Ведуча: - Стихло все навкруг , заснуло.

                 Янголятко все почуло.

                 І понесло звістку в край ,

                 Той , де їхав Миколай .

Янголятко : - Ой , дідусю Миколаю ,  я щось знаю , я щось знаю!

Святий Миколай : - Що ти бачив розкажи   і мені допоможи .

                                  В світі діток є багато ,

                                   Мені треба поспішати.

                                  Для всіх даруночки я маю ,

                                  Лиш слухняних обираю .

Янголятко : - До добра ти маєш хист ,

                        Та чекає тебе лист

                        Не про коників швидких ,

                        Не про котиків м`яких ,

                        Не про печиво й цукерки ,

                         Або інші всі химерки .

                         Дівчинка живе одна ,

                         Має братика вона .

                          А той братик  - забіяка , неслух , впертий розбишака,

                          Бачив я оте все сам !

( залітають янголята  , стурбовані і схвильовані)

Янголятко 2 : - І ми бачили не раз ,

                          Як той Петрик біг у клас

                           Він підніжки підставляв

                            І дівчаток ображав.

 

Янголятко 3 : - А я бачив : він бабусі

                           Пір`ячком крутив у вусі !

 

 

 

Янголятко 4 : - Ви тихіше говоріть ,

                           Або краще помовчіть :

                           Чортеня тут десь гуляє ,

                            Все слідкує , підслухає.

Янголятко 1 : - Хлопчик, справді, помилявся 

                          Хтось на нього ображався ,

                           Але виправитись зможе ,

                           Якщо хтось з нас допоможе .

Вибігає Чортеня , стрибає , вигукує..

 

Чортеня: - Розібратись , хто такий ,

                   А чи добрий , а чи злий …

                   Ясно й так , я все почув :

                   Петрика я вже здобув !

• Гей , дружки мої , рухливі ,
•  Чортенята галасливі ,
•  Друга я для вас знайшов  -
• Петрик , до чортів пішов !

Ведуча: - Чортенята позбігались

                 І за хвостики побрались .

                 Вони гострять свої ріжки

                 І чекають злої нічки .

Чортенята разом : -  Ми  веселі чортенята , вредні діти злого тата .

                                   Маєм сотню різочок для вредненьких діточок

                                   Різка -  раз,  і різка – два ,

                                   Хто є в світі  без гріха ?

                                   Кожен гріх ми помічаєм

                                    І у торбу їх складаєм .

 

 

 

Ведуча: - Чортенята десь подались

                 І кудись порозбігались

                  Але янголи не спали ,

                 Вони раду свою мали …

Янголятко: - Треба чортенят нагнати ,

                      Петрика слід рятувати .

                       Чортенята хлопця схоплять ,

                       У гріхах його потоплять .

Янголятко 2: - Треба в саночки сідати ,

                         З Миколаєм поспішати .

                         Петрика ми порятуєм

                          І Ганнусю  замилуєм .

( зміна декорацій : зоряне небо , саночки Миколая , панорама хатинок )

 Ведуча: - Нічка темна землю вкрила ,

                  Все чарівно , дивно , мило .

                  Ген за вітром мчать санчата ,

                  А за ними -  янголята .

                  У санчатах Миколай

                  Їде , їде у наш край !

 ( звук дзвіночків , пісня про Миколая )

Зміна декорацій ( місяць на небі , папірець злітає і сідає на руку Миколая )

 Ведуча: - Спить Ганнуся під вікном ,

                  Нічка темна ген кругом .

                   Місяць в шибку задивився ,

                  До віконця нахилився .

                   Враз повіяв вітерець ,

                  Підняв вгору папірець .

                   Той листок малий літав

                    І санчата наздогнав .

                   Миколай листок впіймав  і записку прочитав .

Миколай : - ой , так дівчина мала ,

                     Що для брата утяла !

                     Видно , добре серце має ,

                     Коли так мене благає .

                     Спи , Ганнусю , засинай

                      І дарунок мій приймай !

Ведуча: - З неба саночки спустились ,

                 Біля ганку зупинились ,

                 А маленькі янголята

                 Позбігались прямо в хату .

                 Біля ліжка покружляли ,

                 Всі Ганнусю цілували .

                 Крильцями їй помахали

                 І на небо позлітали .

 

Бабуся : - Уставайте , онучатка ,

                 Вас чекають мама  й татко :

                 Подарунки в чобітках

                 І усмішки на вустах :

Петрик: - Люба , ти моя сестричко ,

                 Яке гарне в тебе личко !

                  Нічку я усю проспав

                  І тебе  вві сні  впізнав.

Ганнуся : - Милий , добрий Миколаю ,

                    Ти про нас все знаєш :

                    Мене братик ображав ,

                    Ти ж його не лаєш .

                     А мені подарував

                    Кращий з подарунків – братик мене вихваляв ,це краще цілунків!

Бабуся: - Є на світі чудеса  і добро буває : дружать братик і сестра –

    СЛАВА МИКОЛАЮ !!!

 

Ведуча: - Слава миру і добру ! Миколаю слава!

                 Він за щедрість , доброту всіх нагороджає .

                 Якщо  маєте  ви всі добре  , чуйне серце

                  То скоріш за все вам є щось під подушельцем .

 

(Діти отримують смаколики  під подушками)