Типи даних: числові, грошові, дати, текст, відсотки. Введення, редагування й форматування даних основних типів.
Мета уроку:
формування ключових компетентностей:
вміння вчитися – розуміти мету навчальної діяльності, уміння виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці; загальнокультурна – дотримуватися норм мовленєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту самостійно опрацьованого матеріалу підручника; здоров’язбережувальна – знати правила безпечної роботи з комп’ютером, вчитись безпечно поводитися в комп’ютерному класі; формувати режим роботи;
формування предметної компетентності:
ознайомити з поняттями електронна таблиця та табличний процесор; розглянути призначення табличного процесора; ознайомити із середовищем табличного процесора; розвивати логічне мислення, тренувати пам’ять та увагу, сприяти розвитку пізнавального інтересу; виховувати старанність та відповідальність; формувати і підтримувати прагнення учнів до відкриття нового.
Обладнання: програми Microsoft Excel, Windows.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Перевірка кількості присутніх, та готовності класу і учнів до уроку.
Повторення техніки безпеки.
Перед початком уроку обов’язково повторимо правила поведінки.
https://learningapps.org/tools/71/28/watch?id=pqm173op516
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
https://learningapps.org/2869290
ІІІ. Пояснення нового матеріалу.
Типи даних
Електронні таблиці дають змогу працювати з трьома основними типами даних:
• число
• текст
• формула.
Числа в електронних таблицях Excel можуть бути записані в звичайному числовому або експоненціальному форматі, наприклад: 195,2 або 1,952Е + 02. За умовчанням числа вирівнюються в осередку по правому краю. Це пояснюється тим, що при розміщенні чисел один під одним (у стовпці таблиці) зручно мати вирівнювання по розрядах (одиниці під одиницями, десятки під десятками і т. д.).
Текстом в електронних таблицях Excel є послідовність символів, що складається з букв, цифр і пропусків, наприклад запис «32 Мбайт» є текстовими. За умовчанням текст вирівнюється в осередку по лівому краю. Це пояснюється традиційним способом листа (зліва направо).
Формула повинна починатися із знаку рівності і може включати числа, імена осередків, функції (Математичні, Статистичні, Фінансові, Дата і час і т. д.) і знаки математичних операцій. Наприклад, формула «=А1+В2» забезпечує складання чисел, що зберігаються в осередках A1 і В2, а формула «=А1*5» — множення числа, що зберігається в осередку A1 на 5. При введенні формули в осередку відображається не сама формула, а результат обчислень за цією формулою. При зміні початкових значень, що входять у формулу, результат перераховується негайно. Результат і аргументи використовуваних функцій знаходяться в елементах електронної таблиці. Функції виконуються не тільки над значеннями конкретних осередків, але і над набором осередків із заданого діапазону. Кожен осередок має свою назву, складену з назви стовпця і рядка, а діапазон задається назвами лівою верхньою і правою нижньою елементів таблиці.
Абсолютні і відносні посилання
У формулах використовуються посилання на адреси осередків. Існують два основні типи посилань:
• відносні
• абсолютні.
Відмінності між ними виявляються при копіюванні формули з активного осередку в інший осередок.
Відносне посилання у формулі використовується для вказівки адреси осередку, що обчислюється щодо осередку, в якому знаходиться формула. При переміщенні або копіюванні формули з активного осередку відносні посилання автоматично оновлюються залежно від нового положення формули. Відносні посилання мають наступний вигляд: A1, B3.
Абсолютне посилання у формулі використовується для вказівки фіксованої адреси осередку. При переміщенні або копіюванні формули абсолютні посилання не змінюються. У абсолютних посиланнях перед незмінним значенням адреси осередку ставиться знак долара (наприклад $А$1).
Якщо символ долара стоїть перед буквою (наприклад: $А1), то координата стовпця абсолютна, а рядки — відносна. Якщо символ долара стоїть перед числом (наприклад, А$1), то, навпаки, координата стовпця відносна, а рядки — абсолютна. Такі посилання називаються змішаними.
Іменування комірок
Всяка комірка в Microsoft Excel має свою адресу – номер стовпця, де вона знаходиться і номер рядка. Наприклад, комірка, що знаходиться на перетині рядка 8 і стовпця С має адресу С8. Адреси комірок також називають ще іменами комірок. Щоб уникнути плутанини, нижче, ми будемо називати адресами лише імена утворені в описаний вище спосіб.
Щоби присвоїти ім’я комірці, слід:
· виділити потрібну комірку, встановивши на неї вказівник миші і клацнувши лівою клавішею миші
· в поле Ім’я ввести нове ім’я комірки. На малюнку в полі Ім’я знаходиться адреса комірки, де знаходиться табличний курсор, – А1
· натиснути клавішу Enter.
Можна присвоїти комірці ім’я і у інший спосіб – використовуючи діалогове вікно Присвоїти ім’я. Для цього слід:
· помістити курсор у комірку, якій необхідно присвоїти ім’я
· з головного меню вибрати Вставка Þ Ім’я Þ Присвоїти. В результаті на екран виводиться діалогове вікно Присвоїти ім’я
· набрати нове ім’я в полі Ім’я, після чого клацнути на клавіші Добавити
· натиснути клавішу ОК.
Для зміни імені комірки, спочатку необхідно видалити старе ім’я комірки. Для цього потрібно:
· помістити курсор у комірку, ім’я якої потрібно змінити
· з головного меню слід вибрати Вставка Þ Ім’я Þ Присвоїти. В результаті на екран виводиться діалогове вікно Присвоїти ім’я
· клацнути мишею на імені, яке потрібно замінити, а потім на кнопці Видалити
· ввести нове ім’я в полі Ім’я, після чого клацнути на кнопці Добавити
· клацнути на кнопці ОК.
Питання для закріплення:
IV. Практична частина.
На комп'ютері учні самостійно вводять у відповідні комірки числа, текст, за допомогою формули виконують дії над комірками. Учні виконують завдання.
VI. Виставлення оцінок з урахуванням всіх видів діяльності учнів на уроці.
VII. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.
Випишіть та вивчіть основні поняття теми (наприклад, книга, аркуш, клітинка, діапазон)