Ток-щоу "Це стосується кожного". Тема: Правова культура-дзеркало моралі.

 

Ігнатенко Ірина Володимирівна

заступник директора з ВР, вчитель історії

Білозерської ЗОШ І-ІІІ ст.. № 18

Добропільської міської ради

спеціаліст вищої категорії

 

Ток – шоу «Це стосується кожного»

Прагніть завжди виконувати свій обов'язок,

 і людство виправдає вас навіть там,

де ви зазнаєте поразки.

Тема: Правова культура – дзеркало  моралі.

Мета: підвищення загального рівня правової культури та набуття школярами необхідного рівня правових знань, формування у них поваги до права.

 Завдання :

1. засвоєння учнями знань про цінності громадянського суспільства, про роль і функції правової держави ;
2. формувати активну позицію особистості, накопичувати досвід демократичної правомірної поведінки в соціумі;
3. розвивати уміння і навички конструктивно-критичного мислення, комунікативні навички;
4. формувати у школярів правову культуру як неодмінну рису громадянина України;
5. поєднанню правової освіти з застосуванням на практиці отриманих знань і навичок;
6. розвивати вміння школярів аналізувати та систематизувати набуті знання;
7. виховувати повагу до оточуючих та вміння співпрацювати в команді;
8. стимулювати вивчення традицій Збройних Сил України;
9. виховувати мужність, товариськість, любов до Батьківщини.

   Очікувані результати:

• підвищення  в учнів національної свідомості;
• стійке почуття обов’язку та відповідальності за власні вчинки,      громадянина, який дотримується суспільно значимих норм і правил поведінки, правових актів;
• підвищення  правової культури;
• усвідомленняя учнями  важливості єдності моральної свідомості та поведінки;
• ообізнаність учнів із законодавчою базою України;

Обладнання: мультимедійна презентація, видеоролики, мультимедійний проектор,

Учасники: учні 9-11 класів, батьки, педагоги, гості

Форма проведення: ток – шоу

Класичне «ток – шоу»  є трикутник: ведучий       запрошені співрозмовники - глядач в студії. Ток-шоу з'єднує прийоми журналістики і сценічні прийоми. І кожен з учасників ток-шоу, яка б ні була його службова функція всередині програми, одночасно є персонажем із заданої йому авторами ток – шоу  ролю.

Ведуча ток-шоу:  Добрий день,я рада вітати всіх шановних учасників  ток-шоу «Це стосується  кожного»  і тема яку ми розглянемо звучить так, «Правова культура – дзеркало  моралі Сьогодні під час  нашої зустрічі ми спробуємо розібратись і знайти відповідь   на питання які хвилюють нас,  а саме:

• Громадянське суспільство і правова держава: громадянські і політичні права та особисті свободи. Організації, що забезпечують реалізацію прав людини в Україні та міжнародному рівні.
• Становлення Української державності: Конституція України. Структура державної влади. Державна символіка. Основоположні державно-правові акти.
• Права людини: Декларація про права людини. Конвенція ООН про права дитини. Права людини в традиціях українського народу.
• Військове право: закон про військовий обов’язок .
• Толерантність: історичний феномен який є однією з умов еволюційного розвитку людства.

 Як ви вважаєте-багато запитань? Так. (звертається до присутніх) чи можемо ми на них  відповісти? Гадаю що самі ні, тож допоможуть нам наші гості, спеціалісти, фахівці, яких ми запросили на наше ток-шоу, вітаємо:

• представник кримінальної міліції, чарівна жінка, не дивлячись на таку мужню професію - Катерина Василівна Ломакіна;
• секретар міського виконавчого комітету Білозерської міської ради- Наталія Миколаївна Хничова;
• військовослужбовець батальйону «Азов»
• представник громадської організації «Олімп» Марія Василівна Самарська
• учитель правознавства школи №18- Оксана Петрівна Луніна
• представник Добропільського військового комісаріату

 

     Ведуча: Ми розпочинаємо але за однієї умови,правила  нашого ток-шоу:   кожен висловлює свою думку, не перебиває та поважає присутніх та думку інших, дотримується регламенту - не більше 3 хв.   

 Одним із найдієвіших чинників, від якого залежить розвиток України як правової, демократичної та соціальної держави, є правова культура її громадян і у мене виникає  запитання, а що таке  правова культура? (відповіді із залу)

     Ведуча: Тож судячи з ваших відповідей,правова культура охоплює правові цінності, визначає рівень демократії та законності, регулює суспільні відносини. Крім того, правова культура є невід'ємним елементом механізму реалізації конституційних прав громадян нарівні з нормами, які закріплюють ці права, їх гарантіями, юридичними обов'язками та правосвідомістю.

         У мене запитання до Оксани Петрівни: чи вірно ми дали характеристику правовій культурі? (відповідь).

 

Ведуча: залучення учнівської молоді до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов'язків розширює можливості їх реалізації, зокрема й у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ.

Скажіть будь ласка, де в повсякденному житті наша молодь може застосувати знання з правової культури?Я маю на увазі ті питання які вони обов’язково повинні знати? Може хтось з присутніх дасть відповідь? (відповідь).

 

     Ведуча:  З усього сказаного ми робимо висновок, що  із усієї сукупності знань, що їх людина набуває під час шкільного навчання, у щоденному житті їй чи не найбільше будуть потрібні правові . Адже обізнаність  у системі законоустрою та правопорядку, що існують у державі, повноправними громадянами якої стануть невдовзі наші юні слухачі, допоможе їм розумно скористатись своїми правами, правильно визначити свої обов’язки, застереже від хибних вчинків і злочинних діянь. Але лише за умови, що правова освіта підростаючого покоління буде органічно поєднана з правовим вихованням, виступатиме як його складова.

І все ж чи погодитесь ви зі мною що в нашому суспільстві існує гостра проблема нігілістичного ставлення громадян до права і правових цінностей що ними охороняються, бо ж  кількість правопорушень залишається значною. Що це, ми суттєво відстаємо від європейських стандартів?

  Катерина Василівна, ви більше ніж хто  з присутніх  спілкуєтесь з юним поколінням які порушують Закон, Конституцію. Це тому що вони не обізнані чи роблять це свідомо? (відповідь).

Ведуча:  Чи є такі факти в нашому місті, районі, притягнення до кримінальної відповідальності за такі собі на перший погляд не значні порушення? (відповідь).

(На екран  транслюється   фрагмент фільму «Життя за колючим дротом».     Слайд за слайдом присутні  спостерігають за життям своїх однолітків, що перебувають в місцях позбавлення волі.)

Ведуча:  Я бачу  не дуже подобається  вам  така «романтика».

 Ведуча: Якщо підліток здійснив злочин а йому немає 16 років, що ніхто не несе ніякої відповідальності за скоєне? Вважаю, це не справедливо. (відповідь).

Ведуча: Ситуація в сьогоднішньому українському суспільстві, яка характеризується зростанням підліткової злочинності, бездоглядності дітей, поширення в підлітковому середовищі шкідливих звичок, що не лише згубно позначаються на здоров’ї дітей, але часто стають причиною скоєння ними протиправних вчинків, злочинів, – така складна, тривожна ситуація вимагає від усіх нас особливої уваги до правового виховання юних,   зокрема   дій щодо упередження деструктивної поведінки дітей та підлітків, алкоголізму, наркоманії, СНІДу, хибного способу життя взагалі.

 Ведуча: Катерина Василівна, яка робота проводиться в цьому напрямку і чи достатньою вона є на сьогоднішній день? (відповідь).

Ведуча: Щоб ви побажали чи порекомендували нашим юним учасникам зустрічі аби ні з ким не трапилось біди? (відповідь).

Ведуча: Тож  у зв’язку з цим виникає потреба посилення виховної ролі правової освіти, формування високого рівня правової культури суспільства і кожної дитини, здатної до сприйняття інноваційних процесів у суспільстві.     Програмні орієнтири виховання громадянина України визначені в Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта України XXI століття», Національній доктрині розвитку освіти, Концепції національно-патріотичного  виховання особистості в умовах розвитку української державності та інших документах. У них наголошується, що визначальним чинником розвитку українського суспільства є виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування в неї потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, економічної культури. Тому в процесі правового виховання значну увагу ми приділяємо ознайомленню юнацтва з засадами права, основними положеннями Конституції, правами людини.

Наталія Миколаївна, що це за адміністративна відповідальність і на кого вона розповсюджується? (відповідь).

Ведуча: А які  права мають підлітки по відношенню до майна сімейного чи ще чогось, чого ми може взагалі і не знаємо? (відповідь).

Ведуча: Виховання дітей це прерогатива батьків. Але не завжди сталося ,як бажалося, говорять в народі. За що можуть відповідати батьки, якщо порушують права дитини під час виховного процесу? (відповідь).

Ведуча: Як відомо, проблемою є аполітичність сучасної молоді та її пасивність,   виводячи учнів за межі школи та сім’ї, мабуть потрібно  прилучають їх до співробітництва з громадськими організаціями, а також до вияву ініціативи у самостійних корисних суспільних справах. 

Ведуча: Чи плануються в нашому місті практичні заходи, що спиратимуться на місцеву громаду  та існуючі в цій інституції, а також конкретних осіб, з якими   школи можуть контактувати? Чи плануються якісь відкриті діалоги місцевої влади та молоді?(відповідь).

Ведуча: (звертається до  залу) На нашій зустрічі звучать слова Конституція, права, свобода і так далі, у мене запитання до залу, шановні,  а за Конституцією, якими правами ви можете користуватись? (відповідь).

Питання для обговорення:

• Що по вашому свобода слова? Тепер кожен може вийти на вулицю і кричати кому що забагнеться чи все-таки ні?(відповідь).
• Чи є відповідальність за неповагу до  державних  символів? (відповідь).
• Ваше  відношення до того, коли прапором нашої держави обв’язують талію,чи вішають на шию ? (відповідь).
• Як проявляється патріотизм, любов до України? Чи це щось інше. Як ви вважаєте? (робота з залом).

 

Ведуча: Хлопців  старшого  шкільного віку цікавить така специфічна галузь права як військове право.   Мабуть не раз кожен із нас чув такі слова «Є така професія - Батьківщину захищати». Я звертаюсь до військовослужбовця з батальйону «Азов», скажіть, що є  по вашому патріотизм? Як ви вважаєте, ця якість виховується чи переходить від батьків? (відповідь).

Ведуча:Скажіть будь ласка, як зараз проходить набір до лав  Української армії? (відповідь).

Ведуча:Яку відповідальність несуть ті, хто уклоняється від своїх обов’язків служити? (відповідь).

Ведуча:Чи є якість привілеї тим, хто зараз знаходиться в зоні АТО чи в лавах Української армії? (відповідь).

Ведуча:Дуже багато було розмов про контрактну армію. Чи набирають до її лав представників, чи взагалі такої ще не має? (відповідь).Наскільки підготовленими приходять юнаки до воїнської служби? На що звернути увагу в підготовці себе до служби? (відповідь).

Ведуча:Ваші побажання нашим юнакам.

Ведуча: Усе в житті змінюється – і світи, і народи, і філософії буття. Єдине, що не підвладне часу, що проходить крізь час, трансформуючись, змінюючи свою форму, але залишаючись вірним своїй сутності, – вічні загальнолюдські цінності. Людяність, справедливість, добро, чесність, любов... Сюди ж ми можемо віднести і цінність, яка допомогла знайти компроміс протестантам і католикам після кривавої Варфоломієвої ночі, яка жила в серцях індепендентів і левелерів, яка надихала Конфуція, Солтмарша, Вольтера, Сковороду, Толстого, Вернадського, Ганді, Кінга. Значний брак саме цієї цінності у ХХ столітті призвів до того, що людство окрім значних досягнень у галузі науки і техніки продемонструвало ще й величезний потенціал руйнації – дві світові війни, постійні збройні конфлікти, геноциди, екологічні катастрофи. Саме ця цінність так необхідна нам сьогодні в час швидкого розвитку комунікацій, інтеграції і взаємозалежності, дедалі більшої мобільності, масштабних міграцій населення. Сучасні дослідники людських взаємин називають її толерантністю.

Я звертаюсь до залу, як ви вважаєте, хто з історичних постатей  був найпослідовнішим  критиком фанатизму і захисником толерантності? (Вольтер)

Ведуча:  Кому приписують вислів: «Я не згоден з вами, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку». У цьому афоризмі – класична теорія толерантності. (Вольтеру)

Ведуча:  Що було прийнято через одинадцять років після смерті Вольтера, 26 серпня 1789 р., у Франції  (Декларацію прав людини та громадянина, що проголосила на увесь світ свободу думки та слова, за визнання яких боровся Вольтер. Ця декларація – передвісниця сучасних декларацій, зокрема Загальної декларації прав людини  1948 р.).

Ведуча: Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Тож наостанок, пригадалися слова доброї, «сонячної» людини, відомого українського поета Павла Тичини, написані ним у минулому столітті. Його ліричний герой в одному з  віршів, просить: «Благословіть, мати, зілля шукати. Шукати зілля на людське божевілля». Сьогодні ми маємо це цілюще зілля, паростки якого є в кожному з нас, але їх потрібно доглядати, плекати, живити, щоб вони дали плоди миру і терпимості.

Я дякую всім присутнім за час який ви провели з нами і говорю вам до побачення. До наступної зустрічі на нашому ток-шоу: «Це стосується кожного».