Толерантність в сучасному світі

Виховна година

Бесіда-тренінг

Тема. Толерантність в сучасному світі

Мета: вчити учнів виявляти толерантність до думок, поглядів, поведінки інших людей; визначати значення толерантності в житті людей та в суспільстві; розвивати вміння висловлювати власну думку; засвоювати навички толерантної по­ведінки; виховувати терпиме ставлення до інших.

Завдання:

1. дати поняття толерантності і нетерпимості;
2. на основі конкретних прикладів із життя сформулювати основні правила толерантної поведінки;
3. визначити причини нетолерантної поведінки серед підлітків.

Хід заняття

- На що схожий цей знак? (Вислуховуються думки учнів, заповнюється схема)

- Чому у нас різні відповіді?

     Бо ми різні

Те що ми різні  це гарно, чи погано?( Вислуховуються думки учнів).

А зараз ми   подивимось мультфільм і підберемо до  нього заголовок.

Наприкінці заходу ми проаналізуємо чи з’явилась в нас інша версія щодо назви мультфільму. (Демонстрація мультфільму)

- Чи доводилось вам бути предметом насміхань чи агресії ?

- Де ви частіше зустрічалися з цим в школі чи вдома?

Сьогодні ми будемо говорити про поняття, яке не є для вас новим. Ми з ним знайомилися на уроках етики в 6 класі.

Зверніть увагу на ребус. Розгадайте поняття.

Так, це слово – ТОЛЕРАНТНІСТЬ.

У перекладі з латинської означає «тер­піння». Це слово в медицині знають як здатність ор­ганізму переносити вплив тих чи інших чинників.

У суспільстві цей термін  означає що…

Отже, «толерантний» - здатний витримувати іншого, не такого, як сам. Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги, любові.

Толерантність – це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.

Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги, не перекладають відповідальність на інших.

Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та світі. Протягом останніх 5 тисяч років на планеті відбулося 14 тисяч воєн, у яких загинуло майже 5 млрд. чоловік. Після Другої світової війни у 70 країнах сталося 130 збройних конфліктів і «малих» війн, у яких загинуло 20 млн. чол. За всю історію свого існування людство жило в мирі лише 30 років. Невміння домовитися, знайти компроміс, вислухати з повагою іншого привели до таких жахливих наслідків.Адже все в руках самої людини.

Колись давно на півдні Африки жив розумний, але дуже пихатий вождь. Увесь день його складав­ся з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за дня­ми, роки за роками... Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з'явився мудрець. Дуже розлю­тився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною в світі!? Але нікому сво­го обурення не показав, а запросив мудреця до себе...

І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем'я, щоб послухати найрозумніших людей у світі. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий худорля­вий чоловік, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посмі­хаючись, вождь сказав: «Скажи-но мені, що я три­маю в руках, живе чи мертве?»

Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе в твоїх руках».

Все що не відбувається залежить від самої людини.

Принципи толерантності закріплені у «Декларації принципів толерантності» , проголошеній та підписаній  на Генеральної кон­ференції ЮНЕСКО16 листопада 1995р. Саме з нагоди святкування 50 річниці існування цієї організації. Тому 16 листопада оголошено міжнародним Днем толерантності.

У ст..1 говориться, що:

1.1. Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.

1.2. Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це передусім активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Звичайно, іноді нам дуже важко існувати в колективі, бо всі ми різні.

Свою терпимість, розуміння ми можемо прояв­ляти по-різному:

- витримано поводити себе, спокійно, шукаючи компромісного для усіх варіанту;

На своє день народження ти запросив  друзів, але двоє з них  категорично відмовили тобі, пояснюючи, що вони серйозно посварилися між собою.

- доброзичливо ставитися, розуміючи мотиви та­кої поведінки людини, намагаючись допомогти в разі необхідності.

Ти домовився з другом про зустріч, чекав його, почав нервувати, а він  з'явився через півгодини.

- відсторонено говорити, без зайвої критики, вживаючи слова

Ви не праві...

На мій погляд...

Мені здається...

Певна річ...

Мені ближче думка про те, що... Я поважаю твою думку, але….

А як можна змінити фрази:

«Тобі не іде червоний колір»

«Не перебивай мене»

«Коли ти повернеш зошит, який позичив у мене?»

З давніх-давен український народ  склав прислів’я для порозуміння між собою: «Не міряй всіх на свій аршин», «Пильнуй свого носа, а не чужого проса», «У чужий монастир зі своїм уставом не ходять».

Поняття толерантності не нове. Воно зустрічається ще у ХVІІІ ст. в епоху Просвітництва. Французький філософ і просвітитель Вольтер писав: «Ваша думка для  мене глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я ладен віддати своє життя».

Ці слова є епіграфом нашого заняття.

Тобто, чи можемо ми слухати думки, які нам не подобаються?

В наш час толерантність розуміють як пошану і визнання рівності, відмову від домінування і насильства, визнання думки інших відповідно до своїх думок і поглядів. Отже, толерантність перш за все ставить за мету сприймання людей такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі згоди, відмовитись від примусового й гнітючого домінування.

Толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей

З наведених проблем визначте ту, що, на вашу думку, є найголовнішою і спричиняє породження зла та насильства в сучасному світі:

соціальні відмінності;

вік;

різні погляди;

релігія;

зовнішність;

національність,

расова належність;

батьки та діти.

Звичайно, тут не може бути однозначної відповіді, бо кожне покоління бачить свою проблему найголовнішою.

Толерантна людина  завжди є гарним співрозмовником. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним і доброзичливим ставленням до інших, бо дотримується дуже простих принципів. Давайте спробуємо їх відгадати.

•              говори так, щоб (тебе почули; )
•              слухай так, щоб (зрозуміти про що йдеться; )
•              висловлюй свої погляди так,  щоб (не принизити іншу людину.)

(Заслуховуються думки учнів)

Ми напередодні проводили анкетування. Ви не знали ні теми ні результатів його, а тільки підрахували бали, які записали на окремому аркуші.

Зараз ви маєте можливість ознайомитись з результатами анкетування

Анкетування «Ваш рівень толерантності»

На якому рівні така риса як толерантність розви­нена у вас, допоможе з'ясувати дана анкета.

Виберіть свій варіант відповіді, проаналізував­ши 5 ситуацій.

Анкета

1. Дмитро має нетипову для хлопця зачіску — за­надто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?

а) правдиво позповісти друзям, що вам не  подобається зачіска Дмитра;

б) вимагати дотримуватися на заняттях у школі загального стилю одягу та зачіски;

в) виходити з того, що людина має право на самовираження й може робити що завгодно зі своїм волоссям.

2. Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитись до цього?

а) робити зауваження учениці;

б) вважати, що це — особиста справа Оксани;

в) з розумінням поставитися до проблем Оксани і поступово заохочувати її до навчання.

3. Вадим постійно виявляє неповагу до інших, брутальність до своїх однокласників. Що робити?

а) відповідати брутальністю на брутальність;

б) прагнути уникати спілкування з Вадимом;

в) з'ясувати мотиви такої поведінки, проводити з хлопцем роз'яснювальну роботу.

4. Ваша подруга одягла на вечірку вбрання, яке їй не личить та й недоречне на даному заході. Що ви зробите, аби ваша подруга не була посміховиськом?

а) запропоную ультиматум: або вона переодягається, або йде відпочивати одна;

б) натякну, що вона має кумедний вигляд;

в) коректно вкажу їй на недоречність такого вбрання.

5. Ви — прихильниця здорового способу життя. Ваш молодший брат не робить зарядки, палить, нераціонально харчується. Що ви робитимете?

а) розповім батькам: нехай вони вирішують, що робити;

б) зроблю вигляд, наче нічого не помічаю;

в) пояснюватиму переваги здорового способу життя й залучатиму до спільних занять спортом.

Оцінюємо отримані результати: а) — 1 бал, б) — 2 бали, в) — 3 бали.

Підраховуємо загальну кількість балів.

•       Якщо у вас 5 балів — ви досить категорична, негнучка, нетерпима до інших (їхньої зовнішності, поглядів, думок). Маючи таку позицію, ризикуєте залишитися самотнім! Розпочніть з обдумування такого вислову: «Всі люди різні — не кращі й не гірші, а просто різні».
•       Якщо ви набрали від 6 до 10 балів, то характеризуєтесь як дещо відсторонена особистість із життєвим принципом: «Моя хата — скраю, я нічого не знаю» або маєте велику занадто велику витримку. Зважте, аби вас не називали надто байду­жою людиною!
•       Сума балів становить 11 — 15 балів? Прийміть вітання! Ви — толерантна особистість, цінуєте людей, поважаєте їхні почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з вашими. Зберігайте «своє обличчя».

Чи чули ви що вжитті існує закон бумерангу? Але ми про це згадуємо не завжди. Послухайте історії. Чим вони схожі?

Сліпоглухонімі люди

Елен Адомс-Келлер (1880—1968). Народилася в США. В півторарічному віці захворіла на менінгіт, втратила зір І слух. Стала свавільною, некерованою. Мати Елен не могла дати їй ради. Дізнавшись, що в школі Перкенсона навчають таких дітей, вона на­писала туди. Анна Сулівен, викладач цієї школи, по­годилася приїхати в сім'ю Келлер і виховувати дів­чинку. Вона не розлучала­ся з Елен до ЇЇ смерті. Ди­тина навчилася розуміти світ, писати І навіть гово­рити. За 50 років Елен Кел­лер написала 15 книжок, які було перекладено всі­ма мовами світу. Ось на­зви деяких:

1902. — «Історія могожиття»
1903. — «Світ, у якомуя живу»
1904. 1911 — «Оптимізм»
1905.  1926 — «Мій ключ до життя»

Вона знала 4 мови, ці­кавилася психологією.

Ольга Скороходова

(1911 — 1982). Народилася в Херсонській області. Си­рота. У 8 років захворіла на менінгіт, втратила зір, по­тім слух. Харківський про­фесор Соколянський за­брав ЇЇ з інтернату для слі­пих. Він відтворив її мову; вона змогла закінчити середню школу в Харкові, згодом отримала вищу освіту. 1961 року стала кандидатом педагогічних наук. Написала 3 книжки — «Як я сприймаю навко­лишній світ», «Як я уявляю навколишній світ», «Як я розумію навколишній світ».

Що вас найбільше вразило?

А ми часто насміхаємося з людей, які мають перні фізичні вади.3 грудня — Міжнародний день інвалідів.

Ми живемо серед людей і повинні доб­розичливіше ставитися одне до одного. Треба навчитися зважати на думки та вчинки інших, уміти зрозуміти людину й вибачити їй; бути дру­желюбними; не робити іншим того, чого б ти не хотів для себе. А для цього необхідно викорінити зі своїх сердець зверхність, байдужість,

Якщо об’єднати ці дві схеми, то ми могли б сформулювати правило існування людей, вставивши потрібні слова. Так, які слова потрібно вставити  для того, щоб логічно об’єднати дві схеми в одне ціле?

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру.

Як ви думаєте: почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами притаманні толерантній людині?

А допоможе в цьому наш ролик з корисними меседжами:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Цей урок я хочу закінчити словами ні­мецького поета Гете: «Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна».
Дякую за співробітництво. Зичу вам взаєморозуміння і взаємоповаги, миру і злагоди.