«Толерантність врятує світ!»
Пам'ятай і дотримуйся правил диспуту:
• перш ніж сперечатися, з'ясуй тему диспуту;
• сперечайся чесно та щиро. Не спотворюй і не перекручуй думок і слів свого опонента;
• починаючи суперечку, зрозуміло і повно вислови свої судження та положення, які маєш захищати, або правильність яких маєш доводити;
• пам'ятай, що переконливим доказом, кращим засобом заперечення є точні й аргументовані факти;
• доводячи і заперечуючи, говори зрозуміло, просто, чітко, точно;
• з розумінням і повагою стався до думок своїх співрозмовників;
• якщо довели помилковість твоїх суджень, думок, май мужність визнати правоту опонентів;
• не переривай виступу опонента на півслові. Дочекайся, поки він висловить свою думку, а тоді починай полеміку;
• будь терпимим і толерантним у взаєминах з учасниками диспуту;
• закінчуючи виступ, сформулюй висновки;
• у ході суперечки концентруй увагу не на особистості опонента, а на суті його думки;
• чітко дотримуйся встановленого регламенту;
• говори не від імені абстрактного колективу, а лише від себе;
• головне в диспуті — аргументи, факти, докази, логіка. Міміка, жести, вигуки не замінять головного;
• якщо не маєш власної думки або приховуєш її, краще не бери участі в суперечці.
Епіграф: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я ладен віддати своє життя». Вольтер
Мета заходу: розширювати знання про толерантність, як засіб покращення стосунків між людьми, формувати ціннісне ставлення учня до самого себе та до оточуючих; готовність зрозуміти, сприйняти та спілкуватися з іншими людьми, взаємодіяти з ними на основі співчуття, розуміння, доброзичливості; виробляти уміння слухати та поважати особистість; сприймати думки, погляди іншої людини терпеливо, без критики; виховувати почуття любові, поваги та терпеливості.
Актуальність теми: сьогодні гостро постає питання про нехтування учнями та молоддю загальнолюдськими цінностями, порушення особистих прав людини, нетолерантне ставлення дітей одне до одного. Сьогодні дуже важливо зрозуміти необхідність толерантності в суспільстві. Трагічні приклади історії показують нагальну потребу в злагоді, добросусідстві, поваги до інших людей, їхніх думок. до інших людей, їхніх думок
Хід диспуту .
І. Етап мотивації .
Учитель нагадує учням про деякі трагічні для всього людства події. 69 років минуло з дня трагедії в Бабиному Яру в Києві, коли за один день було розстріляно 35 тисяч жінок, дітей і чоловіків тільки за те, що вони народилися представниками єврейської національності. У 2002р. 11 вересня пролунали вибухи в США. Тоді тисячі людей втратили життя тільки тому, що комусь не подобалися американський спосіб життя та політика американського уряду. На жаль, крім таких найжахливіших прикладів нетерпимості, які люди виявляють одне до одного, ми можемо часто стикатися з її проявами у своєму власному житті. . Люди народжуються в різних країнах, спілкуються різними мовами і вірять в різні речі. Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе. Згадаємо такі випадки в історії людства. Чому ж виникають сварки, бійки, війни? . А виникають вони тому, що між людьми нема порозуміння, терпимості, любові. Хтось прагне слави, хтось заздрить успіхам інших і хоче довести, що він кращий, інший прагне помсти за свої невдачі. Історичні факти війн такі: Стародавній світ – Троянська війна – після викрадення Єлени ахейці розпочали війну з троянцями, щоб повернути дружину своєму царю. Середньовіччя – війни виникали на релігійній підставі. Хрестові походи підняли Європу на війну проти іновірців-мусульман, за визволення гробу Господнього в Єрусалимі і продовжувались майже 200 років. Ці походи забрали життя сотень тисяч людей та принесли колосальні збитки. Друга світова війна – Гітлер вважав арійську расу кращу за інші. Основний план Гітлера полягав у тому, щоб встановити панування над усім світом, перетворивши населення інших країн на рабів. Для світу це стало трагедією й призвело до смерті десятки мільйонів людей. . Як бачимо і в наш час тривають війни, виникають конфлікти через нетерпимість, небажання мирно вирішувати проблеми.
ІІ. Оголошення теми і мети заняття.
ІІІ. Аналіз малюнків (дискусія), випереджальне завдання
ІV. Міні-лекція .
Поняття «толерантність» є синонімом слова «терпимість», саме так воно звучить латиною. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Принципи толерантності закріплені у Декларації, проголошеній та підписаній Юнеско 16 листопада 1995р.
У ст.1 говориться, що: .
1.1. Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.
1.2. Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. . Толерантність – це передусім активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Поняття толерантності зустрічається ще у ХVІІІ ст. в епоху Просвітництва. Французький філософ і просвітитель Вольтер писав: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я ладен віддати своє життя».
Ці слова є епіграфом нашого заняття.
Завдання для учнів: . Створюються 3 групи по 4 учня. Кожна повинна виробити в результаті «мозкового штурму» своє визначення поняття «толерантності». Визначення має бути коротким. Після обговорення представники груп представляють свої визначення. Кожне визначення виписується на ватмані. Учні знайомляться з ними і висловлюють своє ставлення до них.
Вчитель задає питання: .
1.Що об’єднує ці визначення?
2.Чим вони відрізняються?
3.Яке визначення є найбільш вдалим?
4.Чи можна дати одне визначення поняття «толерантність»? . 5.Чим ми схожі?
(Вчитель пропонує учням знайти спільні риси з товаришем. Наприклад: «Ельвіро, вийди, будь ласка до мене, тому, що у нас з тобою однаковий колір волосся (або ми схожі тим, що живемо на Землі, або ми одного росту і т.д.).
Вчитель. Часто буває так, що ми сприймаємо будь-яку групу, наприклад етнічну, як ціле і не замислюємось про те, що кожний її представник – унікальний і неповторний, ось і ми з вами також побачили, що всі ми з вами різні, але враховуючи нашу толерантність ми можемо об’єднатися в ту чи іншу групу за певними ознаками.
Вчитель. Розуміння толерантності в різних культурах неоднакове, оскільки залежить від історичного досвіду народів. Учні (по черзі): .
1.У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту вислухати особу.
2.У французів – як певну свободу іншого, його думки, прагнення, політичних і релігійних поглядів.
3.У іспанців толерантність означає здатність визнавати відмінність ідеї інших людей.
4.У китайців бути толерантним – проявляти великодушність по відношенню до інших.
5.В арабському світі толерантність – прощення, терпимість, співчуття іншому.
6.А у персидському – ще й готовність до примирення.
7.В українців толерантність – це здатність терпіти щось або когось, бути стриманим, стійким.
Вчитель: Зараз толерантність розуміють як пошану і визнання рівності, відмову від домінування і насильства, визнання думки інших відповідно до своїх думок і поглядів. Отже, толерантність перш за все ставить за мету сприймання людей такими, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.
В процесі обговорення звернути увагу на такі моменти:
1.Поняття толерантність має безліч сторін.
2.Кожне з визначень виявило певну межу толерантності.
Вчитель. Прочитайте наведені висловлювання та обговоріть:
1. Що для автора означає поняття «толерантність».
2.Чи погоджуєтеся ви з автором цього висловлювання.
Готується як роздавальний матеріал. .
1.Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає. (Марк Аврелій, давньоримський імператор і філософ)
2.Нам потрібні реформи, а не революції. Нам потрібне толерантне, досконаліше, людяніше суспільство. (А.Сахаров, радянський вчений в галузі ядерної фізики)
3.Закликаю відмовитися від політичної нетерпимості. Бо вона схожа на кулю зі зміщеним центром, яка розриває суспільний організм, травмує суспільну свідомість. (Л.Кучма, Президент України)
4.Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я ладен віддати своє життя. (Вольтер, французький просвітитель епохи Просвітництва)
Вчитель: Отже, толерантність – це мистецтво жити у світі несхожих людей та ідей. .
Учень. Толерантність – не поступливість. Толерантність вища від цього, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.
Учень. Протягом останніх 5 тисяч років на планеті відбулося 14 тисяч воєн, у яких загинуло майже 5 млрд. чоловік. Після Другої світової війни у 70 країнах сталося 130 збройних конфліктів і «малих» війн, у яких загинуло 20 млн. чол. За всю історію свого існування людство жило в мирі лише 30 років.
Учень. Мир – це перша та необхідна умова для повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять, ніж війна та діти. І немає благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей на Землі від воєн і конфліктів.
Учень. Толерантність – це повага до людини, до її життя, до природи, до вчинків людини. Найвища наука життя – бути добрим. .
Вчитель. Найчастіше слово толерантність перегукується з словами терпимість, повага, доброта, а вони є похідними від головного почуття, на якому тримається світ, на основі чого Бог створив людину – від ЛЮБОВІ!
Іван Богослов описав особу Господа такими словами: «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває у Богові, і Бог перебуває у ньому».
Учень. Що ж таке любов? Найглибше розуміння любові подано в Біблії: «Гімн про любов...». Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!».
Вчитель. Як бачимо саме любов здатна проявляти милосердя, терпіння. В наш час є дефіцит любові, в тому наші біди і проблеми.
Учень декламує вірш
Стає все важче й важче жити
Від цього добрі люди — злі,
Якщо не вірити у краще,
Навіщо жити на землі?
Що тримає людину на світі?
Що дарує наснагу на нові літа?
А відповідь, друзі, дуже проста –
Любов, терпіння й доброта.
Вчитель. Ці почуття тісно пов’язані з поняттям толерантність. Та головним серед них, і ми це не раз повторимо, є любов.
Учень. Існує така легенда. Жила-була на землі дівчина, яку звали Любов. Невесело було їй жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до сивої, старенької чарівниці, яка прожила вже більше 100 років, з проханням допомогти їй вибрати подружку з якою можна було б дружити з все життя. Чарівниця погодилася і сказала, щоб дівчина прийшла до неї вранці, коли заспівають перші пташки і роса ще не зійде. Вранці, коли яскраво сонечко освітило землю, прийшла Любов на призначене місце і побачила: стоять четверо прекрасних дівчат. Чарівниця промовила: Ось вибирай, - Одну звати Радість, іншу - Вдача, третю - Краса, четверту - Доброта. Любов відповіла: Всі вони прекрасні,. - не знаю, кого і вибрати...
«Твоя правда, вони усі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а можливо, і дружитимеш, але вибери одну з них. Вона і буде тобі подругою на все життя». – сказала чарівниця. Підійшла Любов до дівчат ближче і подивилася в очі кожній. Вона задумалася, а потім підійшла до дівчини Доброти і простягла їй руку.
Вчитель. Ось яку подругу вибрала собі Любов. Будьмо і ми добрими, тоді поруч з нами завжди буде любов.
Учень.
Вірш «Не говори про доброту».
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах вітаєш
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Вчитель. Щоб бути доброю людиною треба вчитись у народної мудрості, прагнути допомагати іншим, розуміти, підтримувати.
V. Заключна частина диспуту
|
|
|
|
|
|
Вчитель. Діти, у мене є квітка, але допоможіть мені зробити її красивою. Їй потрібні пелюстки, причому не прості, а з ознаками толерантності, адже це – КВІТКА ТОЛЕРАНТНОСТІ. .
Вчитель. Поки ви вибудовуєте ознаки толерантності, послухайте цікаву притчу.
Притча про мудреця
Помирає в одному поселенні старий мудрець. Прийшли до нього люди попрощатися, і говорять: «Скажи нам, мудрий старий, як вдалося тобі створити такий порядок у сім'ї, що усі сини та невістки, дочки й зяті жили разом в мирі і злагоді?» Не може вже говорити старий — подають йому папір, олівець, і він довго пише. Коли випав з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися всі — там 100 разів було написане одне слово — ТЕРПИМІСТЬ!»
Після легенди діти роблять надписи й прикріплюють пелюстки.
Учень декламує вірш. .
Толерантність врятує світ .
Толерантне ставлення людини .
Збереже планету від негод, .
Розрубає мотлох павутини, .
Переріже нитку перешкод. .
Толерантне ставлення до всього .
Збереже, врятує і спасе, .
Допоможе вгледіть перемогу, .
Допоможе витримати все. .
Будь завжди нестримним вільнодумцем, .
Свої мрії пензлем намалюй. .
Освіти життя яскравим сонцем, .
Толерантний Всесвіт побудуй! .
Вчитель. Все залежить від нас, толерантність починається з повсякденного
життя. Лише толерантні і доброзичливі люди можуть побудувати
демократичну, процвітаючу державу. Підводячи підсумок нашої бесіди, хочу побажати всім зростати, підніматися вгору, до покращення своїх рис характеру, до налагодження доброзичливих стосунків, до досягнення найбільшої заповіді – ЛЮБОВІ. Бо це в наших руках. Запам’ятайте: «Краще добрим на світі бути, злого у світі й так достатньо» (Едуард Асадов).