Травма голови та її наслідки: струс і забій головного мозку, деформація (здавлювання) черепа

ТРАВМИ ГОЛОВИ

Черепно-мозкова травма. Черепно-мозкова травма — стан, що виникає внаслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболон, судин, кісток черепа і зовнішніх покривів голови. До тяжкої черепно-мозкової травми відносять забиття та стиснення головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи.

ПервинніВторинніЗа локалізацією. ДифузніВогнищевіЗа характером пошкодження. ЗакритіВідкритіПроникаючіКласифікація ЧМТ

Струс та забій головного мозку. Струс мозку  найпоширеніший (до 75 % у структурі всіх ЧМТ) вид травматичного ураження головного мозку. Характеризується короткочасною втратою свідомості, головним болем, нудотою, блювотою, запамороченням. Виявляються нестійкі вогнищеві симптоми (ністагм), коливання АТ. Забиття мозку більш тяжкий ступінь ураження, аніж струс. Загальномозкові симптоми поєднуються із вираженими вогнищевими порушеннями (парези, афазія) внаслідок розм'якшення мозкової речовини.

Стискання головного мозку. Стискання мозку виникає при кровотечі з внутрішньочерепних судин. Можливе субарахноїдальний крововилив, епі- та субдуральний. Субарахноїдальний крововилив характеризується розвитком відразу ж після травми менінгеального синдрому та наявності крові у спинномозковій рідині. Для епідуральної гематоми характерний «світлий» проміжок, тобто погіршення стану визначається через декілька годин після травми. Важливим діагностичним симптомом є розширення зіниці з боку гематоми, поява локальних судом або парезу у протилежних кінцівках. При субдуральній гематомі загальномозкові та вогнищеві симптоми виникають через декілька днів. Лікування гематом оперативне.

Лікування. За результатами клінічних та діагностичних досліджень виділяють три групи потерпілих:ті, що підлягають безумовно консервативному лікуванню (хворі зі струсом та забоєм мозку легкого ступеня, легкою ЧМТ);ті, хто безумовно підлягає хірургічному лікуванню (стиснення головного мозку);ті, хто потребує інтенсивної терапії (під контролем КТ), за неефективності — хірургічного лікування (вогнищеві забої мозку, деякі внутрішньомозкові крововиливи).

Лікування. Своєчасне встановлення субстрату ЧМТ, прийняття рішення щодо тактики подальшого лікування (хірургічне або нехірургічне) можливо лише у закладах, оснащених комп'ютерними або магнітно-резонансними томографами. У лікуванні наслідків ЧМТ застосовують й магнітотерапію. Основною перевагою дії магнітного поля на людський організм є поліпшення загального стану кровоносних судин і кровообігу.

Травма голови. Незважаючи на те, що удар по голові, падіння, чи інша травма голови може привести до набряків та синців, які не представляють небезпеки для постраждалого, вкрай важливо звернути пильну увагу на наступні симптоми: Надмірна кровотеча з відкритої рани. Періодична зупинка дихання. Нудота та блювання. Втрата свідомостіОчевидна втрата пам’яті на події, що передували травміВиявлення інших ознак нервово-психічних порушень (тривала дезорієнтація постраждалого в просторі,  часі, відсутній або невизначений погляд, незв’язна мова, яку важко зрозуміти, порушення координації, двоїння предметів, дзенькіт у вухах)

При виявленні будь-якого з перерахованих вище симптомів, які можуть свідчити про наявність серйозної травми голови, необхідно негайно набрати 103 для забезпечення професійної медичної допомоги.

Що робити?До прибуття швидкої допомоги: Якщо можливо, помістити постраждалого в тихе, захищене від світла місце. Покласти потерпілого на спину на тверду поверхню. Переконатись чи прохідні дихальні шляхи. Якщо рана кровоточить, зупинити кровотечу з судин — накласти стерильну пов’язку або просто прикрити рану марлею або чистою тканиною.  В разі артеріальної кровотечі притиснути відповідну артерію пальцем. Не залишати потерпілого без нагляду. Якщо потерпілий непритомніє, перевірити пульс та дихання – можливо доведеться виконувати СЛР.