Тренінг для батьків "Моя сім'я - моя радість"

Про матеріал

Стилі виховання в сім'ї, подолання агресії. розігрування ситуацій сімейного виховання зробить спілкування батьків та класного керівника корисним та цікавим.

Перегляд файлу

 ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ 4 КЛАСУ

ТЕМА: Моя сім’я – моя радість

 

                                    ХІД ТРЕНІНГУ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Шановні батьки! Швидке лине час і ось зовсім скоро ваші діти будуть переживати нелегкий період у житті школяра – перехід до середньої ланки та звикання до нового періоду у навчанні, який буде у кожного різний. Звичний кабінет з однією господаркою зміниться на інший поверх з різними вчителями  та новими предметами. Сьогодні у родинному колі ми з вами поговоримо про найважливіше у житті дитини – батьківську любов, бо саме на цьому етапі дитину треба огорнути опікою, увагою та любов’ю. Сім’я для дитини – космос, де мама – Сонце, тато – Місяць, а родичі – Планети.

 1.Знайомство

Зараз ми з вами познайомимося.

У кожного з вас є білі аркуші паперу. З нього треба зробити чоловічка – Бінго. Там де голова- написати ім’я вашої дитини, На руках і ногах записати 4 позитивні якості дитини. Посередині написати яким би ви хотіли бачити класного керівника. Представляємось так:

Мою доньку звати …Вона ………….А я ….мати цієї чудової дитини. Класного керівника я хочу бачити ….

Сонце – це символ тепла, добра та щастя. Ваші діти – це сенс вашого життя .Тому я пропоную ваші Бінго розташувати саме біля промінчиків.

2.Повторення правил роботи.

3.Очікування

А зараз я хочу прочитати вам притчу.

 

"Йде перехожий і бачить  – люди щось будують.

"Що ти робиш?"  – запитує він одного будівельника.

"Я укладаю цеглини", – відповідає той.

"А ти, що робиш?"  – запитує він другого.

"Я будую стіну",  – відповідає другий.

"А ти, що робиш ?"  – запитує він третього.

"Я будую Храм", – відповів робітник.

Коли ми будуємо "дім", у якому буде жити наша дитина, треба піклуватися про якості окремих цеглин і правильність їх укладки. Не треба забувати, що одночасно ми будуємо Храм його життя і долі. І від нас залежить, наскільки цей Храм буде наповнений світлом радості і важливими людськими цінностями".

Зараз у кожного у вас в руках цеглинка, запишіть на ній, що ви очікуєте від сьогоднішньої нашої зустрічі.

ІІ.Основна частина

1)Асоціативний кущ «Світ дитинства»

 Давайте пригадаємо приємні миті дитинства. Дитинство – це щасливий (сумний, дуже щасливий тощо) час вашого життя. Хай кожен назве слово, яке асоціюється зі словом дитинство. Але спочатку ми з вами промедитуємо під заспокійливу музику. Учасники «прокручують» його у своїй уяві.

Занурення. Сядьте зручніше, ноги поставте так, щоб вони відчували опору, заплющить очі, прислухайтесь до свого дихання: воно рівне й спокійне. Відчуйте важкість у руках, у ногах. Уявіть, що ви переноситеся в своє дитинство. Теплий весняний день, вам 5,6 років…Уявіть себе в тому віці, в якому ви найкраще себе пам’ятаєте. Ви йдете вулицею – подивіться, у що ви вдягнуті. Вам весело, поруч з вами близька людина – подивіться, хто це. Ви берете її за руку і відчуваєте її теплоту і надійність. Потім ви відпускаєте цю руку й біжите весело вперед, але недалеко, чекаєте на свою близьку людину і знову берете її за руку. Раптом ви чуєте сміх, піднімаєте голову і бачите, що тримаєте за руку чужу людину. Ви повертаєтеся й бачите, що ваша близька людина стоїть позаду та всміхається. Ви біжите до неї, і знову разом ідете далі, сміючись із того, що сталося. А тепер поверніться назад, у цю кімнату, і, коли ви будете готові, розплющить.

Висновок. Переважно це радісні слова. Чи таке дитинство у ваших дітей?  (Відкритий мікрофон. Батьки висловлюють свої думки через мікрофон).

        2.Мозковий штурм.

- Хороші батьки – це…

- Родинне виховання – це…

- Людські чесноти – це…

- Гіперопіка – це…

- Самооцінка – це…

- Назвіть види темпераменту у людей.

- Якому темпераменту притаманні нетерплячість, нестриманість?

3.МІНІ-ЛЕКЦІЯ „ТРИ ШЛЯХИ У ВИХОВАННІ

Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Ось коротка характеристика цих шляхів.

ВЛАДА

Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять.

У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: „ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене.”

Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості. Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками. Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви.

ПОСТУПЛИВІСТЬ

На цьому шляху батьки заради „святого спокою” поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо „самолюбивої, сповненої бажань і претензій” дитини.

Дитина почувається у виграші - „Я перемогла”. Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: „Всі повинні мені підкорятися”, „Найважливіші мої почуття і потреби”, „Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою”. Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску. Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються „слабкими”, а дитина „сильною”. У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею).

ДІАЛОГ

На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати „ні”, коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: „Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз”.

Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших. Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину. Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу.

4. Руханка «Пори року»

5) Робота в групах. Рольова гра „Застосування трьох шляхів у вихованні

Мета: проаналізувати різні виховні підходи батьків стосовно дитини, сприяти розумінню необхідності використання діалогу у сімейному вихованні.

Ресурси: фігурки з кольорового паперу у відповідності до кількості учасників – зірочки, сонечка, квіточки для об’єднання в групи; картки з написами „Влада”, „Поступливість”, „Діалог”.

Завдання групам : Розіграти проблемну  ситуацію, коли в сім’ї використовують саме ваш стиль виховання.

6.Презентація виступів.

7.Рольова гра «Ярлики»

Самооцінка дитини завжди залежить від звернень до них дорослих, зокрема батьків. Часто в сім’ї при зверненні до дітей дорослі використовують принизливі слова ( ярлики). Доведено, що при постійних таких звертаннях дитина звикає і вважає себе такою. А це – невпевненість в собі і занижена самооцінка.

Завдання : пропоную вам опинитись на місці дитини і пояснити свої відчуття. Ви повинні передати кубок одному з учасників, при цьому назвати його словом, яке написане.

Запитання :

  • Як ви почувалися у своїй ролі?
  • Чи було вам комфортно зараз?
  • Як ярлики впливають на спілкування з оточуючими?

 

ІІІ.Заключна частина

1.Зворотній зв’язок. «Незакінчене речення»

Мені сподобалось

Сьогодні ми

Мені сумно, бо

Я дуже хочу, щоб

Бажаю всім

2.Очікування

Я сподіваюсь, що всі очікування від сьогоднішнього заняття у всіх справдились. Всі ми отримали позитивні емоції, гарний настрій. І якщо це так, то я пропоную до нашого будинку прибудувати ганок – це міцний фундамент який ми з вами заклали в початковій школі. Я намагалася докласти до цього тільки міцні, якісні матеріали, а також розбавити їх добротою, дружбою, взаємодопомогою, чесністю. А далі будинок ви будете добудовувати без мене, що у нас вийшло скажуть колеги зі старшої школи. Але , щоб не сказали, я знаю, що з наших дітей виростуть справжні люди і це головне, тож дякую вас за співпрацю і бажаю, щоб будинок добудувався з міцними знаннями і добрими спогадами за веселі шкільні роки.

3.Прощання «Свічка»

Вимикається світло, передається свічка і висловлюється побажання дітям у подальшому навчанні.

Пам'ятайте, що дитина — це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!

 

docx
Додано
30 червня 2018
Переглядів
1146
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку