тренінг "Друзі з особливими потребами"

                                                                                                      Поливʼян  Л.В.,

                                                                                                      вчитель початкових класів

                                                        ТРЕНІНГ 

Тема. Друзі з особливими  потребами.

Мета. Сприяти розвитку емпатії  і поваги до  людей з вадами здоровʼя, мотивувати учнів надавати підтримку дітям з особливими потребами.

Обладнання. Компʼютер, , телевізор, заготовка плаката  «Серце друга», клей, аудіозапис  вірша Ю.Титова.

                                                    Хід

І Організація класу

ІІ Мотивація діяльності учнів

Сиджу в колясці, так собі сиджу.

Проходять люди, поглядають косо.

А що я їм у відповідь скажу?

 Для них мій голос зовсім безголосий.

Усі здорові, ну а я — такий.

 Інакше жити між людей не можу.

Але мій дух незламний і палкий —

 у ньому сила невичерпна, Божа.

Ніхто не знає, що в моїй душі.

 Ідуть, минають, поглядають косо.

Не доброту від вас я залишив,

а біль, який зневірою голосить.

Хтось кине гривню, щоби я не вмер.

А хтось копійку тицьне мені в зуби.

Такий народець «добрий» є тепер:

не дасть померти, але словом згубить.

Та я із тих, що гніву не несуть

навіть тоді, коли життя не вдасться.

І попри всю зухвалу мою суть,

пишу відверто: «Я — поет в колясці!»    Юрій Титов                                                                                 

— Про що розповідається у вірші?

— Чи правильною була реакція перехожих людей на людину в інвалідній колясці?

— Як ми повинні ставитись до людей з обмеженими фізичними можливостями?

ІІІ. Повідомлення теми тренінгу.

Сьогодні ми поговоримо про те, як живуть люди з особливими

потребами, а також про успіхи, яких вони досягають завдяки силі волі.

ІV Актуалізація теми.

Учитель. У теперішній час в Україні проживає понад 2,7 млн. інвалідів (в т.ч. понад 165 тисяч дітей). Причиною цьому є природні катаклізми, техногенні катастрофи, забруднення навколишнього середовища, дорожньо-транспортні пригоди, вроджені патології і хронічні захворювання та тощо. Поруч з нами живуть і навчаються діти з особливими потребами. Це хлопчики або дівчатка, які мають слабке здоровʼя, погано бачать, чують чи пересуваються в інвалідному візку. Тільки ми рідко зустрічаємося з ними, тому що вони часто обирають життя у чотирьох стінах.

-Як ви думаєте, чому вони це роблять?(у них немає друзів, вони соромляться, їм складно вибратися надвір, бо немає пристосування для візків, сходів, тротуарів, громадського транспорту)

Учитель. Часто ці люди дуже сильні духовно, незламні. Адже незважаючи на усі перешкоди, з якими вони зустрічаються щодня, не втрачають віри і сили волі. Ми повинні допомагати таким людям долати усі труднощі і пам’ятати, що вони такі ж, як і ми: хочуть вчитися, радіти, відпочивати, спілкуватись із друзями, захоплюватись красою природи. У повсякденному житті ми зустрічаємо людей, які мають певні фізичні вади.

— Чи є серед ваших знайомих люди з особливими потребами?

— Як ви їм допомагаєте?

V Тренінгові  вправи

1  «Довідкове бюро» (Повідомлення  заздалегідь підготовлене учнем)

       Діти з фізичними обмеженими можливостями мають право на особливу увагу й піклування дорослих і держави. Про це записано у Конвенції про права дитини.

        Стаття 23. Неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.

2.Перегляд відео «Подарунок» (http://autta.org.ua / ua / materials / materials /

Podarok /)

Запитання для обговорення:

• Що робив хлопчик на початку цього відеоролика?
• Який у нього був настрій?  Як ви думаєте, чому?
• Який подарунок зробила йому мама?
• Який настрій був у цуценяти? Чи обмежувала його фізична вада?
• Чого навчився хлопчик у свого нового друга?

(Підсумовуємо: Люди із вадами здоровʼя можуть бути активними і щасливими, якщо матимуть друга)

3. Вправа  «Біла ворона» (продемонструвати психологічний стан людини, яка за певними ознаками відрізняється від решти)

Учасники займають місця у колі спинами до центра.Кожному учаснику прикріплюється аркуш паперу (аркуші — різних кольорів, по 5-6 кольорових аркушів одного кольору і лише один аркуш — білого). Білий аркуш кріпиться найбільш незалежному учню, сильному і авторитетному в класі,— для того щоб запобігти зворотного ефекту.Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших, схожих на себе, причому підглядати не можна. Треба якось домовитися. Після того як всі групи сформовані «за кольорами», ведучий підходить і бере за руку «самотнього білого».

Запитання до «самотнього білого»

• Що ти відчув, коли зрозумів, що ти такий один і тобі немає пари?
• Чи потрапляв ти в подібну ситуацію в житті? Чи схожі почуття ти

переживав в тій ситуації?

Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе

• Якими були ваші відчуття, коли ви знайшли схожих на себе і

сформували групу?

• Як ви знайшли один одного?
• Що ви відчуваєте стосовно самотнього учасника?
• Чи хотіли б ви опинитися на його місці? Чому?

( Підсумовуємо: в житті часто доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!)

4. Вправа «Аналізуємо ставлення» (обговорити, що відчувають люди з особливими потребами, коли їх ображають, як це можна змінити)

4.1 Слухання оповідання Любові Сащенко «Я – Людина»

Питання для обговорення:

• Як поставилися діти до нового хлопчика у дворі?
• Чому вони так робили?
• Що відчуває людина, коли її  дражнять?
• Чому хлопці вирішили потоваришувати з Олегом?
• Як вони це зробили?
• Чому всі діти у дворі змінили своє ставлення до хлопчика?

4.2 Читання оповідання В. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти».

- Уявіть, що ви познайомилися зі сліпою дівчинкою. Як би ви поводилися з нею?

- Чи зважали б на її сліпоту?

- Чи підкреслювали б це у розмовах?

 4.3 Тест «Проблема інвалідів».

Як ви зустрінете у своєму класі хлопчика-інваліда?

а) Не покажете своєю поведінкою, що він відрізняється від вас, будете йому допомагати.

б) Не будете з ним спілкуватися взагалі.

в) Спілкуватися будете, але обережно, тому що він не такий, як ви.

(Підсумовуємо: у спілкуванні  людьми, які мають вади здоровʼя, слід бути доброзичливим і тактовним. Кожна людина заслуговує на повагу, а людина з вадами здоровʼя варта ще більшої поваги, адже вона щодня долає труднощі. Попри це, такі люди часто досягають визначних успіхів у різних сферах життя)

5. Розповідь вчителя, що супроводжується презентацією про видатні постаті, які мали вади здоровʼя. Окрема увага – олімпійцям.

- Які ще  видатні постаті з вадами здоровʼя ви знаєте?

- Чи є  у вас знайомі з особливими потребами, які вміють робити те, чого не вмієте ви?

6.  Практична робота. Моделювання ситуацій допомоги людям з особливими потребами. Об’єднайтеся в групи. Змоделюйте  наведені ситуації. Назвіть способи допомоги  людям з особливими потребами.

1. У клас має прийти новий учень з обмеженими можливостями

пересування (під час ходи він використовує палицю). Як ви його зустрінете? Як будете спілкуватися на перервах?

2. Одноліток з вадами слуху пропонує товаришувати. Яку відповідь

 він може почути? Чи можуть у вас бути спільні інтереси?

3. Клас готується до конкурсу інсценізації байок Леоніда Глібова. У вашій групі бере участь дівчинка з порушенням мовлення (у неї сильне заїкання). Якими будуть ваші пропозиції щодо її ролі в конкурсі?

7. Мозковий штурм. Складання пам’ятки «Як поводитись, коли поруч із тобою живуть люди з особливими потребами».

Діти пропонують свої правила, рекомендації. Усе вчитель записує на дошці. На роботу відводиться 6 хв. Після цього колективно обговорюють усі правила, складають пам’ятку.

8. Слухання вірша  Л. Компанієць «Татова порада» (читає вчитель

Татова порада

Хлопчина вбіг із двору в хату,

до тата голосно гука:

— А я провідав у лікарні 

свого найкращого дружка.

Тож правда, тату,

 я — чутливий  і маю серце золоте?

Замисливсь тато на хвилину 

і так сказав йому на те:

— Коли тебе в тяжку хвилину

 людина виручить з біди,

про це добро, аж поки віку,

ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно 

ти зробиш сам добро колись, —

про це забудь, аж поки віку, 

мовчи й нікому не хвались!

                                   Лідія Компанієць

— У чому полягає татова порада?

Учень  Є поміж нас багаті й бідні.

     Кому що треба, доля не пита.

    Та є дві речі всім нам необхідні:

    У світі - мир, а в душах - доброта.

Учитель. Що ж таке доброта?

( Підсумовуємо: доброта - це уміння співчувати іншій людині, відгукуватися на її горе, яке може спіткати кожного з нас, це милосердя по відношенню до того, хто потребує допомоги, це добре ставлення до всіх людей.)

VІ Підведення підсумків

• Як треба ставитися до людей з особливими потребами?

Завершальна вправа «Серце друга».

На дошці прикріплено контур дитини в інвалідному візку. Вчитель звертає увагу на те, що таким дітям світ часто здається чорним, похмурим. У кожного на парті вирізані з кольорового паперу сердечка.

• У кожного з вас є паперове сердечко. Зараз ці сердечка порожні, але ви

можете заповнити їх тим, що зробить дитину в інвалідному візку щасливішою. Запишіть або намалюйте на своєму сердечку те, що ви можете зробити для неї (тепло привітатися, подарувати квітку, погратися, зателефонувати, запросити на свято, подивитися разом мультики)

Учитель. Погляньте, завдяки вашій турботі світ для цієї дитини став кольоровим, сповненим любові. Памʼятайте, що  іноді ви можете допомогти такій людині одним теплим словом або маленькою доброю справою.