Тренінг "Медіаграмотність під час війни: як вистояти в інформаційному потоці"

ТРЕНІНГ

МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ЯК ВИСТОЯТИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОТОЦІ

Налаштування на роботу: Check-in«Знайди свого однодумця».

 

Тема нашого тренінга «Медіаграмотність під час війни: як вистояти в інформаційному потоці».

Визначення очікувань від учасників

 

 З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну – ми ще раз переконалися, наскільки важливими є такі вміння як перевірка інформації, виявлення маніпуляцій, розпізнавання дезінформації й пропаганди. Адже це все держава-агресорка використовує проти нас. Крім того, зараз ми перебуваємо в надзвичайно інтенсивному новинному потоці, який підсилює тривожність. Щоби зменшити шкідливі інформаційні впливи, важливо вміти давати собі раду й аналізувати: яку інформацію, звідки і як ми споживаємо.

 

 Спочатку проаналізуємо наше споживання інформації.

(З'ясувати ставлення учасників до інтернету та соціальних мереж як основного медіа. Вправа «Моє медіаполе».)

Поділ на 4 групи за кольором кружечків на стільцях (Окремо столи)

15 хв…. і повертаємося в коло.

Обговорення. (І тут скажуть звідки)

Кожен для себе робить висновки…

Чи змінилися ваші звички перегляду після 24 лютого 2022 року?

Можливо, ви підписалися на канал, або блогера, яких до не дивилися…?

Чи почали більше уваги приділяти новинам, ніж розважальній інформації?

Можливо, змінилася тема обговорення?

Скільки часу загалом ви витрачаєте на медіа споживання?

 Підсумок. Не існує правильного чи неправильного часу, кожен сам для себе визначає, розставивши власні пріоритети. Оскільки, часу в добі лише 24 години, порахувавши час, який ви витрачаєте на різні медіа, ви зможете відфільтрувати зайве і більше часу приділяти тому, що справді приносить вам користь.

 А що може впливати на кількість інформації, яку ви споживаєте, чи поширюєте? (Підвести до відповіді про емоції: насправді, людина в медіапросторі частіше шукає емоції, а не інформацію).

 

 

Перед нами малюнок, який відображає методику американського психолога Роберта Плутчіка – колесо емоцій. Науковець стверджує, що є 8 основних емоцій, які перебувають у полярних відносинах одна з одною… Подібно до насичення кольору, насиченість емоцій  теж може змінюватись. Поєднання базових емоцій створює складні… Ці 8 емоцій є основою для захисних механізмів людини.

 А зараз я пропоную вам переглянути повідомлення, яке поширювалося у соціальних мережах (витік аміаку) та визначити на колесі емоцій першу емоцію, яка з'явилася після прочитання

(роздаємо в колі один листок на трьох)

Відповіді.

 А тепер заплющіть очі, заспокойтеся, посидьте 30 сек. максимально відсторонено від отриманої інформації і ще раз перечитуємо…

 Чи збігається ваша перша емоція з емоцією після паузи?

 Чи це ваша емоція, чи, можливо, вам її нав'язали?

…це повідомлення радше панічна реакція на новини, аніж сама новина.

 

 Перегляньте нове повідомлення (До уваги жителів Чернігова), що ви можете сказати у порівнянні з попереднім?

 

Підсумок. Коли ми читаємо інформацію, яка викликає сильні емоції, бажано зробити паузу і спитати себе, чи варто читати далі і поширювати, а ще краще – перевірити.

Метою виробників контенту є залучення читача, яке має три складові: поведінкову, раціональну та емоційну. Життя без емоцій сіре та безлике, а медіа обіцяють людині лише за один клік задоволення, страх, гнів, радість…Отже, в медіа емоції стають містком між контентом і споживачем інформації. Наше завдання – не лише ідентифікувати емоції, а й розуміти мету нашого перебування в медіа просторі. Можливо, для когось це лише пошук емоцій, а не бажання дізнатись нове.

Вибір завжди за нами.

 

Check-in

Вправи на стабілізацію психоемоційного стану

(Дихаємо, тополька, сокира, трясці)

 

 

 

 

 

 

ПЛАКАТ «Тема війни»

 

Ми з вами вже зазначали, що основна тема в сучасному інформаційному просторі – це війна. Її можна поділити на три великі блоки

«Безпека» – новини про місця бойових дій, про повітряні тривоги, про способи захистити себе, про небезпечні предмети, які ви можете побачити на вулиці, та багато іншого;

«Допомога» – хто потребує допомоги, як можна допомогти, чим саме допомогти та ін.;

«Прогнози» – будь-які повідомлення про те, як розвиватимуться події, про переговори, які призведуть до завершення бойових дій.

Як не прикро це усвідомлювати, але саме в повідомленнях на такі теми часто трапляються фейки, маніпуляції та дезінформація, оскільки війна ведеться не лише у фізичному просторі, але й за наші думки.

Подальші приклади розділені тематично за згаданими блоками

 

Ділимо на групи

за фруктами: лимончики, смородинки, клубнички, вишеньки.

 

Блок «БЕЗПЕКА»

Кейс про метеостанції.

Це були заклики до знищення міток та передавачів, за якими нібито наводилися ракетні удари по території України. Насправді пристрій на фото — домашня метеостанція

Як можна було перевірити цю інформацію?

По-перше, можна спробувати перевірити фото за допомогою Google Зображень або Google Lens. Подруге, можна запитати в батьків або вчителів, чи знають вони, що за пристрій зображений на світлині.

Кейс про вибухи

Ви знаєте, що сьогодні з міркувань безпеки існує заборона на публікацію будь-якої інформації про місця вибухів, обстрілів, щоб не коригувати вогонь армії держави-агресорки. Незважаючи на ці заборони, нехтуючи безпекою та в гонитві за сенсацією, особливо на початку широкомасштабного вторгнення, свідки подій робили публікації на своїх сторінках у соціальних мережах. Як реакція на таку поведінку в інстаграмі з’явилося зображення із підписом про вибухи у львівському метро.

Що не так із цим дописом? (Скоріше за все учні / -ці звернуть увагу, що у Львові немає метро і значної водойми, тож не може бути станції Набережної та червоної гілки метро.) Приклад, який ви бачите, вигаданий, створювався з метою висміяти ситуацію з повідомленнями про локації вибухів. Та якщо бути

неуважними і не читати самого повідомлення, не звертати увагу на деталі, можна самому стати об’єктом насмішки.

 КЕЙС про коментарі щодо стану справ у різних містах / районах

. Найшвидше інформація поширюється тепер у соціальних мережах. Там ми часто шукаємо коментарі про те, як справи в якомусь місті або районі. Цим коментарям ми довіряємо, адже користувачі, бажаючи допомогти іншим і поділитися емоціями, охоче діляться інформацією. Але не завжди це варто робити.

Ви бачите переписку під дописом про повітряну тривогу. Проте увагу привернули однакові дописи від двох різних людей. Така схожість у повідомленнях є однією з ознак бота.

Бот — це акаунт у соціальних мережах, який програмується автоматично і керується алгоритмом, а не реальною людиною. Простіше кажучи, це акаунти, які автоматично виконують набір завдань. Наприклад, залишають однакові коментарі під усіма публікаціями на певну тему або ставлять лайки під публікаціями певних акаунтів. У нашому конкретному випадку за діями цих ботів можуть стояти російські коригувальники, які будуть прагнути дізнатися

потрібну їм інформацію.

 Кейс про евакуацію

Які ознаки того, що повідомлення несправжнє, ви помітили?

(Помилки в тексті, вказана Запорізька міська рада, а сайт Житомирської обласної ради, помилка у слові «окупанти», яка вказує, що, найімовірніше, автори тексту— росіяни.)

На фейковому скриншоті зображено новину, яка начебто з’явилася на сайті Житомирської обласної ради і була опублікована 13 березня 2022 року о 18:45. На офіційній фейсбук-сторінці Житомирської обласної ради пояснюють, що повідомлення було розміщене на сайті внаслідок хакерської атаки, після чого ІТ-фахівці одразу ж видалили його. Але скриншот розлетівся інтернетом дуже швидко. Основний фактор масового поширення неправдивого повідомлення— емоції, які воно провокує. Створюється відчуття небезпеки й паніки, через які ми можемо стати неуважними до деталей. Саме увага до деталей може стати основним інструментом для виявлення фейкової інформації.

 

Блок «ДОПОМОГА»

Кейс про збір коштів

Благодійність — популярна тема для шахрайства. Як ви думаєте чому? (Скоріше за все учні / -ці скажуть, що це може бути легкий, хоч і нечесний спосіб заробити гроші. Тут активно використовуються наші почуття, особливо під час війни. Ми бачимо жахливі картини руйнування і страждання людей і дуже хочемо допомогти. Ми розуміємо, що саме військові є першими, хто зустрічає ворога, і, відповідно, прагнемо бути корисними в будь-який спосіб.) 24-25 лютого в інстаграмі активно поширювали оголошення від компанії «Planatreeco» (Планетріко) про ініціативу допомоги Україні через організацію «Razom for Ukraine». Ймовірно, ви бачили це оголошення у своїх стрічках. Якщо ні, то уважно розгляньмо його. Про що там ідеться? Якась організація пропонує користувачам робити репости (поширювати це оголошення), за що нібито додається один цент для допомоги Україні. Що в цьому оголошенні може вказувати на неправдивість інформації? (Саме заклик поширювати картинку й інформація, що за це нараховуються гроші, й має викликати в нас підозри). Як би ви перевіряли цю інформацію? (Погуглили би за назвою організації, спробували би дізнатися, хто стоїть за цією організацією.)

«Razom for Ukraine» (Разом фо Юкрейн) — неприбуткова організація, яка займається допомогою Україні з 2014 року. Інформація про це розміщена на сайті організації About Us — Razom (razomforukraine.org). Натомість «Planatreeco» має сумнівну репутацію. Про це пишуть закордонні фактчекери. Не зрозуміло, хто і як саме збирає й розподіляє кошти на благодійність у цій організації. Ба більше, основна діяльність компанії — продаж пластикових браслетів, за кожен із яких вона нібито висаджує одне дерево. Але докази такої діяльності відсутні. Схожі акції «Planatreeco» запускала під час лісових пожеж в Австралії у 2019 році та руху проти дискримінації Black Lives Matter у 2020 році в США (джерело: https://fakewebsitebuster.com/plantatreeco/ ). Скидається на те, що компанія використовує гучні події для власного просування. Крім того, зараз сайт «Planatreeco» не працює.

 

А ще, щоб перевірити інформацію можна звернутися до фактчекінгових ініціатив, які дуже швидко в умовах війни перевіряють фейки.

Фактчекери – це люди, які перевіряють інформацію на справжність.

Фактчекінгові проекти: Стопфейк

    Фоксчек

    Без Брехні

    НотаЄнота

Як перевірити фото за допомогою телефона

1. Відкрийте додаток Google на телефоні.

2. У рядку пошуку натисніть значок фотоапарата.

3. Зробіть або завантажте фото, за яким потрібно шукати.

Щоби зробити фотографію: наведіть камеру на об’єкт і торкніться значка.

Щоб завантажити наявне зображення: торкніться значка і виберіть фотографію.

4. Виберіть ділянку на зображенні, за якою потрібно шукати. Зверніть увагу, що можна використовувати частину зображення: торкніться значка , а тоді перетягніть кути вибраної ділянки.

5. Прокрутіть униз, щоби переглянути результати пошуку.

 

Якщо значок «фото» відсутній у рядку пошуку, то достатньо завантажити застосунок (безкоштовний)

Google Lens (Гуглленс) (Об’єктив) і виконати наступні дії, відкривши цей застосунок.

 

Блок «ПРОГНОЗИ»

.

Під час війни ми часто шукаємо інформацію щодо прогнозів подій, тому що вона може заспокоювати / додавати оптимізму / допомагати ухвалити рішення щодо подальших дій. Чому популярні астрологічні прогнози? (Вони дають прості й оптимістичні пояснення, що все буде добре і війна невдовзі завершиться.) Чому не варто їм довіряти? (Тому що питання завершення війни надзвичайно складне і не може бути вирішено за пів години.)

 Наприклад, до переговорів залучена величезна кількість країн, політиків і експертів, які багато років навчалися й набували професійного досвіду з теми, до того ж на розвиток подій впливають багато факторів. Щоб розібратися в питаннях зовнішньої політики, дипломатії тощо, пересічній людини знадобиться багато часу і зусиль. Саме тому гороскопи й передбачення шалено популярні, адже потребують лише пари хвилин часу для ознайомлення, а наявність критичного мислення тут зовсім не обов’язкова.

Сьогодні в нашому щоденному раціоні стали переважати новини, які майже витіснили або зменшили інші види контенту (інформації). Крім того, ми стали більш чутливими до всього, що відбувається в нашій країні, й це впливає на критичність нашого споживання інформації. Також важко визначитися з джерелами. Що обрати: офіційне джерело чи очевидців, які перебувають у зоні бойових дій?

 

Використовуючи метод мозкового шторму, створюємо

порадник правил інформаційної гігієни під час війни.

1 Читайте офіційні джерела інформації

2 Перевіряйте людей, яких читаєте, та їхні дописи, — скільки в них підписників, який контент публікують ці люди. Керуйтеся логікою та здоровим глуздом: чи дописи людини адекватні, чи має людина експертизу в питанні, яке висвітлює?

3 Перевіряйте джерело інформації, яке обов’язково має бути вказано. Звідки взяли цю інформацію? Хто про неї повідомив? Загугліть це джерело інформації, перевірте, чи йому можна довіряти. Надійне джерело публікує іншу важливу інформацію та має статус. Якщо джерело не вказане, запитайте. Якщо не відповідають — не вірте новині.

4 Перевірте, чи є новина в інших ЗМІ. Українські ЗМІ максимально поширюють важливу інформацію. Якщо новина опублікована тільки в одному джерелі, це може бути фейк.

5 За можливості читайте першоджерело. Навіть якщо джерело надійне, в інтерпретації його можуть перекрутити або перебільшити.

6 У новині насамперед має бути факт (подія — що, де й коли відбулося), а не оціночне судження. Факт може бути підкріплений аргументованим коментарем (як і чому це відбулося).

7 Коментар (пояснення події) має бути від експертної людини. Тобто особи, обізнаної в цьому питанні, — зі вказуванням імені, прізвища, посади або експертизи. Якщо коментар від невідомої людини — ймовірно, вами намагаються зманіпулювати.

8 Шукайте візуальні підтвердження. Текст має бути підкріплений фото або відео. Перевіряйте, чи стосується фото тієї картинки, яка його супроводжує.

9 Зважайте на деталі. Переконайтеся, що зображення не відредаговано й не відфотошоплено. Придивіться до обрисів облич, вони можуть бути вклеєні штучно, перевіряйте відповідність тіней і світла, дат, годинників. Чи не виглядають предмети й люди викривлено та штучно? Знову ж — керуйтеся здоровим глуздом. Пам’ятайте, що сучасні фотографії зазвичай хорошої якості, де чітко видно деталі. Якщо якість знижена або деталі розмиті, це може бути фейк.

10 Перед тим, як поширювати інформацію, зробіть вдих і повільний видих. Що відбулося? Яке джерело? Йому можна довіряти? Про це писали ЗМІ? Цим ЗМІ можна довіряти? Є фото або відео? Вони правдоподібні? Ви точно впевнені у правдивості цієї інформації? Поширюйте.

 

 Підсумок.

Питання медіаграмотності та критичного ставлення до отриманої інформації завжди були важливими, але сьогодні їхня актуальність зросла в рази. Перебуваючи не просто в часи інформаційної війни, а й відкритої військової агресії з боку Росії проти України, ми маємо ще прискіпливіше та уважніше ставитися до інформації, яку отримуємо. Від наших дій може залежати чиєсь життя. Хай як нам хочеться поширити новину від друзів, родичів, знайомих, які стали очевидцями надзвичайної події, варто пам’ятати, що ними також можуть керувати емоції. Тому слід пам’ятати про правила перевірки інформації, про паузу, яку варто робити, особливо якщо побачили емоційне повідомлення, про зменшення часу, проведеного за читанням новин чи прокручуванням стрічки у соціальних медіа. Такі нескладні дії можуть покращити ваш емоційний стан та допоможуть не піддатися дезінформаційним впливам агресора.

 

У будь-яких стресових ситуаціях людині важливо розуміти, що вона не залишиться із проблемою сам на сам, а зможе отримати підтримку, задіявши свій соціальний ресурс.

Сформувати та візуалізувати його допоможе вправа «Кола довіри»

-         Ім'я

-         Найближчі люди

-         Люди, яким ви довіряєте, але вони не такі близькі.

-         Ваші знайомі, яким ви довіряєте

-         Інституції, які також можуть допомогти.

Проаналізуйте свої кола, чи бажаєте ви когось наблизити, чи навпаки віддалити, це природно, кола не є фіксованими…

Або

Приклад пропаганди та маніпуляці.

Розіграти казку про Червону шапочку на основі різної політики конфіденційності ЗМІ:

-         телеканалу «Вовк ТВ», що розповідає про необхідність охороняти і захищати вовків – звірів з червоної книги;

-         офіційна газета казкового королівства, що прославляє подвиг лісорубів;

-         радіопередачі, гостя якої – захисниця прав дітей, яка виступає проти жорстоких батьків, що відправляють самих дітей до лісу.

Представлення та обговорення результатів.

 

Підсумки тренінга

Мозковий штурм. Отримання зворотнього зв'язку:

-         що ви для себе нового з'ясували?

-         чи збулися ваші сподівання, очікування?

якщо збулися,  покладіть ваші очікування у корзину.