Тренінг «Співчуття та милосердя врятує весь світ»Запропоноване виховне заняття-тренінг допоможе вчителям розвивати у дітей навички співчуття, співпереживання, доброти, людяності, толерантності. Заняття проводиться у формі тренінгу, діти сидять колом, працюють індивідуально, в парах, на дошці, колективно.
Запропоноване виховне заняття-тренінг допоможе вчителям розвивати у дітей навички співчуття, співпереживання, доброти, людяності, толерантності. Заняття проводиться у формі тренінгу, діти сидять колом, працюють індивідуально, в парах, на дошці, колективно.
Автор: Гончаренко Людмила Петрівна, вчитель початкових класів
Навчальний заклад: Острівчанський заклад загальної середньої освіти Колибаївської ОТГ
Спрямування: учні 2-4 класів
Мета: допомогти учням зрозуміти, що значить бути співчутливим, що лежить в основі співчуття, співпереживання, довести необхідність толерантності, розвивати в учнів бажання робити добро, формувати в підростаючого покоління ціннісне ставлення до власного життя, до інших людей; вміння знаходити порозуміння, вирішувати суперечності (з допомогою прохання, переконання, бесіди), здатність міркувати, робити свідомий вибір і приймати рішення; стимулювати бажання змінюватися і змінювати світ навколо.
Обладнання і матеріали: демонстраційні картки Конфлікт, Суперечка, Непорозуміння, Взаєморозуміння, Співчуття, Милосердя, Толерантність, плакат із малюнком, 3 квітки, 3 листочки з лексичними визначенням, паперові травинки для кожної дитини, скотч, «Правила спільної роботи в малюнках».
Епігра.
Крик-народжує грубість;
Обман-народжує недовір`я;
Посмішка-розтоплює лід;
Прощення-приносить полегшення;
Турбота-наповнює життя змістом.
Посієш бажання-пожнеш вчинок;
Посієш вчинок-пожнеш звичку;
Посієш звичку-пожнеш характер;
Посієш характер-пожнеш долю.
Матір Тереза
Хід заняття
І. Підготовча частина
1.1. Привітання .
Вправа «В колі друзів».
Вчитель. Я пропоную вам сьогодні привітатися такими словами. «Я поважаю себе за те, що…., а сусіда зліва (назвати його ім’я) - поважаю за те, що …..»
1.2.Повторення «Правил спільної роботи в групі» ( в малюнках).
- Правило піднятої руки
- Не перебивати
- Не принижувати інших
- Взаємодопомога
- Уважно слухати
- Всі думки вірні
- Бути активним
- Посміхатися
- Дисципліна
- Толерантність (милосердя, доброта душі, співчуття, повага, терпіння, дружба)
- А давай те пригадаємо нашу добру традицію – обійми всіх .
(Діти в колі всі обіймаються)
ІІ. Основна частина
2.1. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми заняття.
Я прошу Вас хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя.
- Ви завагалися?
-А чому?
Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.
Поверніться, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.
Уважність, щирість, сердечність, чуйність, доброта та милосердя, всі ці якості – це частинка вашої душі, але часто ми забуваємо про них, тож давайте сьогодні впустимо ці почуття в наші серця і згадаємо, що означає бути доброю людиною.
Отже, як ви вже здогадалися, сьогодні ми будемо говорити про добро, співчуття, милосердя та інші риси, що притаманні кожній людині.
2.2. Вправа «Павутинка думок»
– Яка інформація чекає? Конфлікт
– Навіщо знати про це? Суперечка
– Коли виникає суперечка? Непорозуміння
– Як уникнути? Взаєморозуміння
(На ватмані чи на дошці намальована травичка, знизу – камінці)
- Давайте пригадаємо, що ми знаємо про доброту, добро.
Доброта – найбільша цінність нашого життя.
Добро́ — категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події.
(Ці слова написані у вчителя на камінцях. Якщо дитина називає одне із них – бере камінець і кріпить на ватман із травичкою, біля камінців)
– Ми живемо серед людей. Ми різні, але це не протилежність, а унікальність. Усі люди мають недоліки – хто більші, хто менші. Спілкування, дружба неможливі без взаємної терпимості.
2.3. Вправа «Три квітки».
Я дарую вам букет із трьох прекрасних квіток. (На ватмані намальовані чи на дошці., ростуть серед травички)
Називаються ці квіти: Співчуття, Милосердя, Толерантність.
(лексичні значення слів записані на листочках – прикріпити до квіток)
Зворотний зв`язок. Визначення «Толерантна людина»
Запишіть на травинках ваше розуміння цього виразу. Прикрасимо вашими травинками наш квітничок.
2.4.Вправа на розвиток толерантності «Оплески».
Хто з вас вміє танцювати, співати, малювати, спритно стрибати? Станьте в коло! Поаплодуємо їм!
Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпець і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився себе опановувати, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.
Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько наказав синові витягти з паркана по цвяху у ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі та сказав: «Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…»
Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні. Діти, не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.
Учні стають у два кола: зовнішнє і внутрішнє, обличчям один до одного і, використовуючи невербальні засоби спілкування, по черзі вітаються з кожним учасником протилежного кола так, начебто вони зустріли: друга; приятеля; учня із свого класу; учня; сусіда; ворога; хлопчика або дівчинку, який (яка) подобається; вчителя; незнайомця; батьків свого однокласника, маленьку дитину тощо. Вчитель періодично змінює завдання. Після завершення вправи проводиться обговорення на тему:
– Які відчуття, емоції були в тебе, коли доводилося вітатися з однолітком, старшою за тебе людиною, молодшим, незнайомцем? Як змінювалися твої жести, рухи, емоційний стан? Які, можливо, були труднощі?
Подивися просто в очі;
Я сваритися не хочу.
Я образить не хотів,
Ненароком зачепив.
Просто в очі подивись
І зі мною подружись.
ІІІ. Підбиття підсумків. Рефлексія .
Діти стають в одне коло і виконують те, що каже вчитель.
Всі беруться за руки і бажають один одному:«Будьмо здорові!». Привітати оплесками.
Прощання.