Тренінг "Толерантність починається з мене"

Тренінг:     « Толерантність  починається  з  мене».

 

Мета: - актуалізувати знання учнів відносно понять «стигма» та «дискримінація»,  про

               наслідки стигматизації людей, які живуть з ВІЛ;

            -  сформувати в учнів знання понять «толерантність», ознак толерантної                     

               людини;

            -  формувати толерантне ставлення до людей, що живуть з ВІЛ, дати     можливість

                отримати досвід емоційних переживань, з якими стикаються ВІЛ-позитивні люди;

            -  виховувати цілеспрямовану, зорієнтовану на успіх особистість, яка здатна на спів-

                переживання та співчуття, на творення добра.

Методи навчання: розповідь, мозковий штурм, робота в малих та великих групах, демон-

                                    страція відеоматеріалів, презентації, експрес-спілкування «Приємна

                                    розмова».

                                               Хід  тренінгу.

І. Психологічний настрій.

     Тепло, сонце, усмішка більш за все лічать людині й природі. Частіше усміхайтесь, будьте

Життєрадісними і тоді у вас все буде добре. Важливо, щоб гарний настрій був у тих, з ким

ви спілкуєтесь. Тоді люди краще розуміють один одного: батьки – дітей, діти – батьків, вчителі – учнів, учні – вчителів.

Гарний настрій знадобиться кожному з нас і на нашій сьогоднішній зустрічі.

 

     Що у мене в долоні?

- Це є в кожного.

- Це те, без чого вихована людина обійтись не може.

- Це нічого не коштує, але дає нам так багато.

- Вона збагачує тих, кому ми її даруємо, не збіднюючи нас.

- Вона відбирає у нас лише одну мить, породжує людську дружбу, її не можна купити,або

   взяти в борг.

     Про що йдеться мова?  (Усмішка).

Душа мерзне і кам’яніє без неї. Тож посміхніться!

     Вправа «Цукерки»  («Наліпки різного кольору»).

Привітайте один одного ті, у кого цукерки…

Привітайте один одного ті, у кого цукерки… 

Аутсайдерами (не отримали подарунок) стали…  Вони допомогли нам зрозуміти складні процеси переживання, викликані стигмою. Дякуємо вам.

- Що ви відчували, коли опинились в такій ситуації?

 

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація.

     Слово «стигма» не є новим для вас. Воно виникло у Давній Греції, де ізгоям ставили

клеймо (тавро)  розпаленим залізом або мітили іншим способом. Зараз цей термін озна-

чає не знак на тілі, а вказує на принизливий (ганебний) статус людини.

Стигматизація – це негативне ставлення до людини з певною небажаною ознакою, наслід-

ком чого є дискримінація, яка проявляється у певних негативних діях, певному ставленні

до цих людей.

Світоглядна позиція, яка протистоїть цим явищам – толерантність.

Отже тема нашого тренінгу: «Толерантність починається з мене».

Лейтмотивом нашої подальшої роботи я обрала такі слова:

                        «Толерантність – це якість людського характеру, яка допомагає без скарг

                           ладити з усім тим, що нам не подобається».

Толерантність – це готовність визнавати і розуміти поведінку, переконання та погляди

інших людей, які відрізняються від власних, навіть у тих випадках, коли не поділяються ці переконання та погляди.

- Оцініть рівень своєї толерантності (На плакаті розмістити стікери із своїми іменами).

Сподіваюсь, що наприкінці нашого тренінгу вони перемістяться.

- Які асоціації виникають у вас, пов’язані з поняттям «толерантність»?  (Відповіді учнів)           

 

Толерантність – це: - повага та визначення прав інших;

                                     - сприйняття людей такими, які вони є (безоціночне сприйняття);

                                     - співпраця з іншими на рівних;

                                     - відмова від домінування та насильства;

                                     - доброзичливе ставлення до інших;

                                     - здатність поставити себе на місце іншого;

                                     - терпимість до чужих думок, переконань, поглядів, поведінки;

                                     - правильна самооцінка.  «Ніхто не може судити про інших, поки не

                                        навчиться судити про себе самого» (Й.Гете);

                                     - усвідомлення, що власна думка та погляди не є абсолютом;

                                     - позитивна лексика.

Притча: «Все залишає свій слід».

     У повсякденному житті ми використовуємо особливі терміни для позначення стигми у

якості образного вислову, не замислюючись над їх початковим значенням, виявляя лінг-

вістичну нетолерантність – інтолерантність. Такими образливими є відомі вам слова:

- Хворий.                                 

-Хворі на СНІД.

- СНІДозні.

- Повія.

- Даун.

- Наркоман.

-Голубий.

- Зек.   

 Підберіть толерантні звернення до кожного з них.  (Аутсайдери – подарункиии).

• Людина з хворобою Дауна
• Людина в місцях позбавлення волі
• Людина, що живе з ВІЛ/СНІД
• Людина, що має захворювання
• Жінка комерційного сексу (сексуального бізнесу)
• Чоловік, що має секс з людиною своєї статі
• Споживач ін’єкційних наркотиків
• ВІЛ-позитивна або ВІЛ-інфікована

Тож, толерантність по відношенню до таких людей передбачає вміння контролювати свою

мову.

      Тривалий час споживачі  ін’єкційних наркотиків та працівники секс-бізнесу становили

найбільшу групу ризику щодо поширення ВІЛ-інфекції, що негативно вплинуло на ставлен-

ня до цієї категорії людей. З поширенням епідемії більшість ВІЛ- позитивних людей від-

чули на собі наслідки уникання чи ізоляції з боку соціального оточення через побоювання

передачі інфекції побутовим шляхом.

Отже зараз ми зупинимось на питанні формування толерантного ставлення до

людей, що живуть з ВІЛ.

ІІІ.Основна частина тренінгу.

     1. Подивіться, будь ласка, відеофрагмент, послухайте розмову двох друзів.

- Хто,  на вашу думку, з них правий?

- Що відповіли б ви на поставленні питання, якби інтерв’ю брали у вас?

 

Питання для інтерв’ю:  1. ВІЛ –інфекція – це хвороба. Може цих людей треба тримати подалі від оточуючих?

                                             2. Чи спілкувались би ви з ВІЛ-позитивною людиною?

                                             3.  Змінюється життя людини після того, як вона дізнається про свій

                                                   статус?       

       2. Страх перед небезпечною хворобою впливає на намір людини пройти тестування на ВІЛ.

- Чи варто робити тест на ВІЛ?   Вправа  «ЗА», «ПРОТИ»   (Вітер дує на тих, хто…)

Подивіться, що відчував герой наступного відео              

Давайте залишимо його на самоті, а вам я пропоную подумати про подальший розвиток

подій. (Відповіді учнів).

Минав час. І знов якийсь час не будемо турбувати нашого героя, можна

тільки поспівчувати йому.

     3.  Зазвичай дуже високий рівень страху у дітей щодо розктиття свого статусу в школі, серед  друзів чи навіть у родинному колі. Але ж світ не знає жодного випадку інфікування

ВІЛ дитини від дитини.  А  інколи батьки змушені навіть залишати місце проживання через випадки дискримінації, порушення прав збоку соціального оточення.   

 

У  2012році в Києві зібралися 28 ВІЛ-позитивних дітей з семи країн СНД.  Вони разом уза-

гальнили ті труднощі, з якими стикаються у повсякденному житті.

     Хто ж така ВІЛ-позитивна дитина? Я впевнена, що перш за все вона потребує любові.

Любов, милосердя, добро – слова синоніми. Зараз я  об’єднаю вас в три групи за цими по-

няттями.                                                                                             

Завдання групам: записати ті труднощі, з якими стикаються діти, підлітки, молоді люди з

ВІЛ у випадках: - лікування,                                                         

                              - друзі та стосунки (стосунків з друзями),   

                              - майбутнє (їхнього майбутнього).               

Отже, ВІЛ-інфіковані діти – це діти з такими ж потребами, як і всі діти. Важлива відмінність –наявність ще одного вірусу в організмі та прийом АРТ, а також  пов’язані з цим труднощі.

Уявлення, пов’язані зі страхом по відношенню до ЛЖВ, відрізняються від реальності.

     4.  Габрієль Гарсіа Маркес казав: «Людина має право подивитися на іншого зверху вниз

лише для того, аби допомогти йому встати на ноги».

- Як же повів себе далі наш герой, який здавав тест?         

Дуже влучні зараз слова Й.Гете: «Перед великим розумом я схиляю голову. Перед великим

серцем я стаю навколішки».

     З усіх наук, які повинна знати людина, найголовнішою є наука про те, як жити і робити

як змога більше добра.

Вірш: «Толерантність».  Як легко буває комусь нагрубити, як тяжко сказати: «Пробач».

                                              Як легко буває нечесному жити, як тяжко до храму прийти.

                                              Частенько далеко гріхи чужі бачим, під носом не бачим своїх.

                                               Найменшу провину чужу не пробачим, на кпини піднімем і сміх.

                                         Хай друзі отримають справжнього Друга, в любові знайди свою ціль.

                                         Підставити вмій де плече, а де руку, прости всі образи і біль.

                                         Вмій стримати прояв нещадного гніву, терпимим до інших ти будь.

                                         Добрим, порядним, чутливим і ніжним, та посмішку не забудь!

Притча про терпіння.

 

ІV. Підведення підсумків.

     Закінчується наша зустріч.  Чи виправдалося моє очікування? (Стікери з іменами).

Домашнього завдання звісно немає , але я хочу дати вам завдання на подальше життя:

     «…Незалежно від того, чекають від тебе добро чи не чекають його –

                                                                     ТВОРИ  ДОБРО.

          Незалежно від того, помітять твоє добро чи не помітять його –

                                                                      ТВОРИ  ДОБРО.

          Незалежно від того, приймають твоє добро чи відкидають його –

                                                                      ТВОРИ  ДОБРО.

          Незалежно від того, чим платитимуть тобі за добро: добром чи злом –

                                                                       ТВОРИ  ДОБРО.

          Твори ДОБРО й ні у кого не питай дозволу, адже ніхто не має влади над твоїм

                                                                                                                   ДОБРОМ…»

 

 

« Доброта – це мова, яку можуть почути глухі і побачити сліпі»

                                                                                                                  (Марк Твен)

 

Експрес спілкування «Приємна розмова» (Сказати один одному комплімент, починаючи

словами: «Мені в тобі подобається..»).