Творча робота "Формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку за творами В. О. Сухомлинського"

Міністерство освіти і науки України

                Формування екологічної культури

                 дітей старшого дошкільного віку

                  за творами В.О.Сухомлинського.                

Виконала

Манько Олена Володимирівна,

молодший спеціаліст,

вихователь логопедичної групи №1

Любарського ЗДО

Зміст.

Вступ.    …………………………………………………………………………………… -   2

Розділ 1. Теоретичні засади формування екологічної культури дітей

                  старшого дошкільного віку за творами В.О.Сухомлинського на   

                   сучасному етапі.

     1.1.  Проблема формування екологічної культури дітей старшого       дошкільного віку за творами В.О.Сухомлинського у науковій  літературі.  ………………………………………………………………………….       -  5     

     1.2.  Творче використання ідей В.О.Сухомлинського у формуванні  екологічної культури дітей старшого дошкільного віку. …………       -   7

Розділ 2.  Методика формування екологічної культури дітей старшого

                 дошкільного віку засобами естетичного виховання

                 за         педагогічною спадщиною В.Сухомлинського.

  2.1.    Практичний досвід формування екологічної культури дітей старшого

             дошкільного віку засобами концепції естетичного виховання. …      -  10 

  2.2.     Методичні рекомендації.  …………………………………………..     -   29

Висновки.  ……………………………………………………………………     -  31

Список використаної літератури.  ……………………………………….      -  32

                                                         Вступ.

            Поняття екологія, екологічна криза стали звичними для нас. Екологічний стан природного довкілля істотно погіршився. Стрімкий науково-технічний прогрес порушив хід гармонійного розвитку людства. Ставлення до природного довкілля – певною мірою може слугувати показником внутрішньої культури людини. Це вимагає підвищеної уваги вихованню дбайливого ставлення до її об’єктів – основ майбутньої особистості.

           Американський еколог Баррі Коммонер так сформулював основні принципи екології:

-         все з усім пов’язано;

-         все кудись дівається;

-         все щось коштує;

-         природа знає краще.

Кожен із тих, хто вчинив та чинить шкоду природі, колись був дитиною. Ось чому велика роль дошкільних установ в вихованні екологічної культури у дітей.

           Останні десятиріччя – це період становлення освітянського простору. Це період виникнення нових понять: «екологічна свідомість», «екологічне мислення», «екологічна культура», «неперервна екологічна освіта», «екологічне виховання дошкільнят», тощо… Науковці працюють над технологіями навчання та виховання молоді, триває пошук ефективних методів екологічної освіти. Що поєднує в собі «екологічна культура»?

          Екологічна культура -  це знання, практичні навички,естетичні переживання, емоційне ставлення і практичні дії, поведінка дітей (співчуття, співпереживання, інтерес та бажання надати допомогу природі, вміння милуватись її красою).

          Організовуючи діяльність дошкільників, вихователь перш за все повинен орієнтуватись на вимоги Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» , де зазначено: «Життєдіяльність дитини – це різні аспекти її життя, форми активності, всі види діяльності, у яких проявляється її енергійність, життєва сила, прагнення заявити  про себе іншим та самій собі. Дошкільник є суб’єктом пізнавальної, предметно-практичної та комунікативної діяльностей, завдяки чому задовольняє свої потреби у фізичному, психологічному та соціальному зростанні. Як суб’єкт життєдіяльності він активно орієнтується в довкіллі, пристосовується й впливає на нього, розвивається, вчиться чинити опір зовнішнім негативним впливам». [1, c. 312]

         Процес по формуванню екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку є актуальним і потребує пошуків ефективних методів. Діти старшого дошкільного віку здатні аналізувати, виокремлювати головне, робити власні висновки.

«Добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються в процесі, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу. Ми прагнемо, щоб усе життя вихованців було сповнене творінням у світі природи». Ця думка одна із перлин спадщини В.О.Сухомлинського.

           Об’єкт дослідження – процес формування екологічної культури у дітей  старшого дошкільного віку за творами В.О.Сухомлинського.

         Екологічне виховання дошкільників відбуватиметься більш ефективно за  умови застосування у цьому пізнавальної авторської казки, що забезпечить позитивне емоційно-ціннісне ставлення до екологічно-доцільної поведінки та діяльності. Твори В.Сухомлинського – є дієвим підгрунтям для осмислення таких понять, як взаємини всіх природних факторів та їх взаємозалежність у відповідній єдності, взаємодії суспільства і природи у взаємозв’язку з її результатами – матеріальними цінностями, правовими нормами, народними звичаями і традиціями.

            Предмет  дослідження – твори В.О.Сухомлинського як засіб формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку.              

          Робоча гіпотеза: вміння вміло поєднати використання авторських творів та концепції естетичного виховання В.О.Сухомлинського з умовою послідовності та системності дасть можливість сформувати у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення  до природи – основ майбутньої особистості.

           Мета роботи:

-         проаналізувати психолого-педагогічну літературу з  питання «Формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку за творами В.О.Сухомлинського»;

-         запропонувати систему роботи формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку засобами концепції естетичного виховання В.О.Сухомлинського.

Завдання:

1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми у науковій літературі та розкрити проблему формування екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку за творами В.Сухомлинського на сучасному етапі.
2. Обгрунтувати ефективність використання творчих ідей В.Сухомлинського для впливу на мотиваційну сферу дитини з метою її екологізації.
3. Розробити методичні рекомендації вихователям для оптимізації процесу роботи по формуванню  екологічної культури старших дошкільників.
4. Проаналізувати систему прийомів роботи по формуванню екологічної культури дітей старшого дошкільного віку засобами концепції естетичного виховання В.О.Сухомлинського.

Розділ1. Теоретичні засади формування екологічної культури дітей старшого   дошкільного віку за творами В.О.Сухомлинського на сучасному етапі.   

1.           Проблема формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку за творами В.Сухомлинського у науковій літературі.

          Основою екологічної культури є формування свідомого ставлення до природи, знання про неї та усвідомлення дитиною, що вона є активним суб’єктом світу, у якому живе.

          Одним із шляхів формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку є звернення до надбань педагогічної спадщини видатного українського педагога  В.О.Сухомлинського, до його досвіду, що  не перестають бути основою інноваційних технологій у сфері екологічного виховання.

          В.Сухомлинський довів, що природа сама собою не виховує, виховує лише активна взаємодія дитини з нею. Тому екологічне виховання та екологічна культура тісно пов’язані з природоохоронною діяльністю. Великий педагог вважав, що самих екологічних знань з охорони навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на практиці недостатньо. Важливо, щоб вихованці брали участь у збереженні і збагаченні рідного краю, тільки у цьому разі у них сформуються необхідні уміння і навички, розвинеться бережне ставлення до навколишнього середовища.

          Впровадження ідей екологічного виховання В.О.Сухомлинського у практику сучасної передшкільної освіти є складовою освіттньо-виховного процесу.

           Це переконливо доводять сучасні дослідники педагогічної майстерності В.Сухомлинського. Вивчаючи спадщину Василя Олександровича, науковці Н.Глухова, В.Фокіна, О.Савченко, Н.Лисенко і А.Степанюк, прийшли до висновку, що метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у вихованців міцних екологічних знань, розуміння органічного взаємозв’язку і єдності людини з навколишнім середовищем, як єдиної гармонії, виховання особливої відповідальності за стан природного довкілля. І тільки з дитячих років, коли маленькі душі, як губка, втягують у себе знання, слід прищеплювати і виховувати в дітях екологічно чистий світогляд.

            Відтак, необхідність використання творчої педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського з метою удосконалення процесу екологічного виховання старших дошкільнят зумовила нас звернути увагу перш за все на його твори. Так вважав і В.Сухомлинський: «Слово – це найтонший різець, здатний торкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру…»

            Як зазначає український науковець О.Бреусенко-Кузнецов, історія дитячої екологічної казки у східнослов’янській традиції починається з середини XIX століття. У свій час екологічні казки були викладені у збірниках Є.Авдєєвої, О.Афанасьєвої, І.Франка, Б.Грінченка, К.Ушинського.

           Нерозривно пов’язаний з природою та казкою розвиток дитини, її здоров’я та розум у творчості В.Сухомлинського. Педагог зазначав, що під час спілкування з природою дитина вчиться спостерігати, зіставляти, думати, передавати за допомогою слів найтонші відчуття, фантазувати. Таким чином, він вирішував три завдання: розвиток образного мислення дитини, розвиток творчих здібностей, розвиток мовленнєвої культури.

            Досвід народної педагогіки свідчить про значущість образного мислення саме у справі екологічного виховання. В.Гаркуша зазначає, що за допомогою сформованих образів тварин і рослин, їх угрупувань, ареалів існування, особливостей їх життєдіяльності, образів рослинного і тваринного світу, як компонентів певного природного комплексу, уявлень про певні екологічні проблеми можна успішно формувати певне ставлення до конкретного суспільного явища, факту людського життя.

              Використання казки В.О.Сухомлинського як засобу виховання екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку є дієвим завдяки їх здатності відрізняти фантастичні елементи від реальності. Спираючись на передовий педагогічний досвід, ми відзначаємо доцільність використання авторської пізнавальної казки В.Сухомлинського про природу, що має наукову основу – реальну пізнавальну інформацію про живі організми,їх взаємозв’язки і залежність від середовища існування, про цілісність природи, про можливі наслідки впливу діяльності людини на природу. Твори В.О.Сухомлинського, що вщерть переповнені любов’ю до природи, здійснюють самий неоціненний вплив на виховання у дітей старшого дошкільного віку екологічної культури.

2.           Творче використання ідей В.О.Сухомлинського у формуванні екологічної  культури дітей старшого дошкільного віку.

      «Природа – це сад здоров’я, фізичного і духовного» - вважав В.О.Сухомлинський.

              В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення від активності у взаємодії з навколишнім середовищем, можливість самовираження через конкретні дії.

               Характерною особливістю дитячого мислення є те, що воно тісно пов’язане з яскравими предметами і явищами. Педагог зазначав, що: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи, наприклад, розповідь про подорожі краплинки води, вона малює в своїй уяві і срібні хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Чим яскравіші всі уявні ці краплинки, тим глибше осмислює вона закономірність природи.» [7, 33]

      Досвід роботи В.Сухомлинського підтвердив, що мислення дітей, які чують цікаві історії із «Книги природи», має чудову властивість: «оперуючи абстрактними поняттями, дитина в думці звертається до тих уявлень, образів і картин, на основі яких ці поняття сформувалися.» [9, 15]

        Таким чином, ставлячи за мету виховати старшого дошкільника екологічно грамотним,  буде доцільним використання у практиці роботи з дітьми творчих  ідей концепції естетичного та морального виховання В.О.Сухомлинського, тому що:

-         спілкуючись віч-на-віч з природою, діти отримують знання про предмети світу природи;

-         завдяки спогляданню, милуванню явищами природи та її об’єктами, читанню художніх творів, екологічних казок задіюються тонкі механізми впливу на мотиваційну сферу дитини;

-         під час трудової діяльності, акцій «Буду я природі другом» проходить виховання у кожної дитини поваги до самої себе;

-         навчання без примусу та бачення педагогом кожної дитини, незалежно від його віку; визначення схильностей його внутрішнього світу і відповідальне ставлення до його долі допомагає дитині свідомо відчути відповідальність за свої вчинки;

-         у дітей виховується любов до землі, до усього живого, бажання не зашкодити, зберегти і збагатити багатства Батьківщини;

-         діти оволодівають тонкощами мови, розвивається мовленнєва творчість, яскравою і неповторною стає художня діяльність дітей. 

      Все це і є показником внутрішньої культури дитини – основ майбутньої  особистості.

            У виховній системі В.Сухомлинського, яка базується на ідеї «гармонії педагогічних впливів», можна визначити «точки опори». Це – Природа, Праця, Співпереживання, Творчість, Слово, Краса. У творах  видатного педагога природа визначається як провідний фактор виховання. Він писав: «Багаторічний досвід навчально-виховної роботи переконує, що природа не тільки сфера активної діяльності наших вихованців, а й частина їх буття, взаємовідносин, всього ладу їх життя.»

   Розділ 2.    Методика формування екологічної культури дітей старшого       

       дошкільного віку засобами естетичного виховання засобами

                      естетичного виховання за педагогічною спадщиною

                      В.О.Сухомлинського.

         2.1.      Практичний досвід формування екологічної культури дітей

                      старшого дошкільного віку засобами концепції естетичного

                      виховання В.О.Сухомлинського.    

             Із власного досвіду і, враховуючи проблеми сьогодення, коли необхідно захистити та вдосконалити духовний світ дитини-дошкільника напрямом практичної роботи з дітьми ми обрали тему «Формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку засобами концепції естетичного виховання В.О.Сухомлинського».

            Метою роботи з старшими дошкільниками по формуванню екологічної культури нами було визначено:

-         дати дітям достовірні знання про об’єкти природного довкілля та навчити бачити взаємозв’язок між рослинами і тваринами, розкрити, як людина впливає на їхнє життя і своє власне;

-         формувати у дітей вміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, чи рослина, чи тварина; розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих об’єктів, натомість, усі вони пов’язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже, корисні;

-         розвивати у дітей почуття: небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо;

-         навчити любити й охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому;

-         збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватись ними і висловлювати свої почуття засобами художнього слова, образотворчого мистецтва.

       Дитина приходить у дитячий садок. У неї ще не сформовані стійкі погляди,переконання, інтереси. Нашим завданням ми вбачаємо те, щоб сформувати мислення та екологічну культуру кожної дитини, навчити молоде покоління жити за законами природи. Дитячий садок – це саме та  початкова ланка освіти, яка відкриває широкі можливості для цього аспекту роботи з дітьми. Адже саме в дошкільному віці закладаються основи інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють  надзвичайно сприятливі умови для формування екологічної культури.

        Емоційне життя дитини виявляється у формі почуттів, а почуття, як стійкі емоційні стани, можуть перерости у якість особистості, тобто у характерну стійку реакцію на об’єкти і явища дійсності. Тому вкрай важливо виробити у них таке емоційно-вольове сприймання природи, яке вело б їх по шляху становлення екологічної культури у подальші вікові періоди.

        І найкращим помічником  у цьому стає сама природа. Дитина стає розумною, моральною, прекрасною, доброю і непримиримою до зла за умови активної взаємодії з природою.

        Більшість занять, досліджень, встановлень взаємозв’язків: природа – людина, корисно – шкідливо, добре – погано ми проводимо безпосередньо в природному довкіллі. В.Сухомлинський писав: «Спостереження мають осмислюватись і запам’ятовуватися. Я прагнув, щоб в усі роки дитинства навколишній світ  і природа постійно живили свідомість дітей яскравими барвами, картинками. Ми йшли в природу вчитися, думати, спостерігати».

                  Наслідуючи прийоми і методи видатного педагога, ми беремо дітей за руку і ведемо їх спостерігати, думати, мислити, закохуватися в рідне довкілля. Спостереження поєднуємо з працею (в кожному куточку вчить залишати частинку серця). Діти не тільки спостерігають, думають. Вони шукають відповіді на численні «чому ?». Такі заняття залишають в серці кожної дитини іскру любові до природи, бажання не зашкодити їй, а допомогти. Якщо дитина не знає нічого про те, що відбувається за межами її будинку і дитячого садка, ніякого відношення до цього світу у неї виникнути не може.

         Як і вся  робота з дітьми, так і процес  по формуванню екологічної культури повинен бути неперервним і чітко спланованим. Щоб оптимізувати роботу з дітьми старшого дошкільного віку, ми розробили і проводимо серію тематичних екскурсій  згідно сезонного принципу. При виборі методів і прийомів роботи з дітьми керувалися ідеями В.Сухомлинського: споглядання і дослідження,уроків доброти, вирішення проблемних ситуацій, «хвилинок милування природою», використання мовних і творчих завдань, пристосовуючи їх до вікових та індивідуальних можливостей дітей. Крім того, збагатили зміст прогулянок  дидактичними іграми пізнавального та екологічного змісту, використанням прислів’їв, приказок, легенд, віршів,  творів В.О.Сухомлинського. Заняття у природі забезпечуємо необхідним діапазоном різних видів діяльності та достатнім рівнем рухової активності дошкільників, пропонуємо їм різноманітні завдання оцінного і творчого характеру (музичні та пластичні імпровізації, словотворчість, робота з природним матеріалом), а також цікаві форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу (ігри, змагання, конкурси, трудові доручення та ін.). Старших дошкільнят потрібно вчити захоплюватися красою природи в різні пори року, радо спілкуватися, милуватися нею. Для того, щоб отримати очікувані результати педагогу необхідно попередньо осмислити естетичний  потенціал природи, споглядання якої планується. Проводимо такі тематичні прогулянки не частіше одного разу на місяць, щоб не перетворити їх в певний обов’язок. 

             Починаємо похід за достовірними знаннями, практичними навичками  доцільно - збережувальної поведінки у природі з читання творів В.Сухомлинського, які допоможуть зачепити струни кожної дитини. Наприклад, перед проведенням тематичної прогулянки «Біле марево садків», читання творів «Стара вишня», «Я вирощу внучку, дідусю» допоможе дітям зрозуміти істину неперервності та послідовності розвитку у природі. Далі, мандруючи «екологічною стежиною», вони з інтересом шукають та співставляють «стару» вишню – бабусю з «внучкою», бачать  «маму» маленької вишеньки. Образно торкаючись словом дитячої душі можна навчити розуміти відчуття оточуючого світу, як домівки. І тоді, відчувши себе частиною буття, не потрібно буде казати: не ламай гілочку, не зривай квіточку, не лови метелика. Маленька дитяча рука стане ніжною, турботливою і водночас сильною.      

          Без казки неможливо уявити дитинство. Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав, що казка це друг і вчитель дітвори, вона допомагає їм пізнати світ, робить їх добрішими. За переконаннями В.Сухомлинського, саме казка є духовним багатством народної культури.

         Сам великий педагог склав масу мудрих, цікавих казок. Його казки близькі дітям дошкільного віку, зрозумілі, легко сприймаються допомагають пізнати і зрозуміти навколишній світ. Казкові герої В.Сухомлинського тварини, птахи, комахи, рослини наділені людськими рисами характеру, тому вихованцям легко зрозуміти літературних персонажів, їх вчинки. На цих казках виросло не одне покоління.

         За мотивами казок наші вихованці створюють малюнки, придумують нове закінчення казки. Дітям подобаються інсценівки казок В.Сухомлинського, вони із задоволенням наслідують героїв, на деякий час перевтілюються в них. Такі форми роботи дають можливість розвинути мовлення дошкільнят, фантазування, активізувати творчість та креативність, навчити людяності та любові до усього живого.

        Одним із прийомів емоційного пробудження почуттів у дітей Сухомлинський вважав створення казок самими дітьми. «Дуже важливо, щоб діти не лише слухали казку, а й самі її творили. Через казку, через неповторну дитячу творчість вірна дорога до серця дитини.» В.О.Сухомлинський. Створення казок дітьми це не лише важливий засіб їх інтелектуального розвитку, а й один з найцікавіших видів творчості для малят.

       Складені вихованцями казки записуються до альбому та ілюструються відповідними малюнками. До роботи над казкою ми залучаємо і батьків дітей. Спільна робота з мамою, чи татом, бабусею або дідусем зближує родину, а казка складена з мамою залишиться в дитячому серці назавжди. Ми створили  бібліотеку «Авторських казок дітей і батьків». Ці казки зберігаються і перечитуються не один раз. Діти самостійно  розповідають їх один одному. Це невід’ємна частина духовного життя дитини, виховання основ її доцільної поведінки в навколишньому, в створенні краси навколо себе.

     « Перед дітьми, особливо маленькими, ніколи не можна закривати живе вікно в природу. Дитина має бачити, як наливається колос, як розкривається квітка.» В.О.Сухомлинський.

        Посилення уваги до виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку вимагає пошуку різноманітних форм ознайомлення їх з природою. Однією з таких форм, потенціал яких ще недостатньо використовується вихователями, є тематичні прогулянки, що інтегруються з пішими переходами в найближче природне оточення.

         Тематичні  прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їхню уяву, дають змогу краще пізнати природне середовище місцевості, де вони проживають: парк, сквер, луки, поле, річку. Такі прогулянки можуть проводитися не тільки з пізнавальною, а й з практичною метою: збирання листя для гербарію, ягід, насіння дикоростучих трав для підгодовування птахів узимку.

         Відмінність їх від повсякденних полягає у тому, що вони спрямовані на опрацювання певної теми і в більшості проводяться за межі дитячого закладу. Ми розробили теми згідно сезонного принципу: «Вклонися калині», «Музика листопаду», «Зима скульптор», «Дзвінка пісня річки» та ін..

        Під час екскурсій діти встановлюють, як вони зуміли побачити у Зимі скульптора, яку шкоду може принести людині сильний мороз, про господарське значення луків, полів, парку, лісу.

        Вважаємо, що чим більше дитина дізнається про світ природи, тим швидше вона зрозуміє:

                               Все на землі нам треба берегти.

                               І птаха, й звіра, і оту травинку,

                               Не чванься тим, що цар природи ти,

                               Бо, врешті, ти лише його частинка.

       Разом з дітьми намагаємось «допомагати» природі: весною висаджуємо квіти та доглядаємо за ними; взимку організовуємо конкурс на виготовлення годівничок з покидькового матеріалу і підгодовуємо птахів, зібраним раніше насінням та крихтами; прибираємо майданчик. Ця робота дає позитивні результати.     

      І так, будь-яке спілкування дитини з природою необхідно здійснювати на засадах екологічної етики. Це спілкування проникнуте співчуттям до живих істот, співпереживанням, що спрямоване на допомогу, охорону і збереження життя в усьому його розмаїтті. Процес збагачення природи йде шляхом озеленення групових кімнат, озеленення подвір’я, догляду за живими об’єктами. Обов’язковими учасниками цього процесу є діти. Природа за Сухомлинським є значним фактором пізнання. Тому працюючи в природному довкіллі наші діти спостерігають, досліджують, як впливає на рослину відсутність світла, води, якість грунту і т. д. Так старшим дошкільнятам вдається прищеплювати елементарні навички порівняння, зіставлення, синтезу, а це означає, що діти привчаються не просто дивитися на оточуючий їх світ, а органічно входити в нього, спостерігати за ним, встановлювати причину і наслідок.

      Особливою умовою трудової діяльності дітей в природі є чіткість і доступність завдань, щоб дитина змогла побачити кінцевий результат і отримала задоволення від своєї праці.

      Все, про що говорилося вище – праця, а по ставленні до праці В.О.Сухомлинський визначав моральність людини і всього суспільства. Праця, за Сухомлинським – це елемент духовного життя і один із засобів виховання моральних цінностей дітей. Мабуть тому, художня спадщина Василя Олександровича вкрай переповнена повагою до людей праці, радістю від отриманого результату і захоплюючим процесом її виконання. 

       Природа забезпечує необхідні умови для вивчення властивостей предметів, надає можливість сприймати їх на зір, дотик, слух. Експерементування з природним матеріалом, проведення простих дослідів з предметами природи – неодмінна умова розвитку чуттєвого досвіду, мислительної діяльності, як основи творчої діяльності дітей.

       Кожен похід у природу ми намагаємося збагатити дослідницькою діяльністю, щоб допомогти дітям зрозуміти, ті чи інші явища, що спостерігаються дітьми. Наприклад, щоб пояснити такий художній вислів «вкрила зима землю сніговою ковдрою», буде доречно провести в морозяний день простий дослід.  Беремо дві пластикові пляшки з однаковою кількістю води, одну закопуємо в сніг, а іншу залишаємо зверху. Діти роблять припущення, у якій ємності швидше замерзне вода. Через певний час дослід перевіряється. Висновок: вода під снігом не замерзла. Сніг для рослин і тварин,  як ковдра для людей.

       Світ природи існує не тільки як об’єкт наукового вивчення та практичної діяльності людини, але й як об’єкт безкорисливого милування, джерело естетичних емоцій та почуттів.

      Милування – це надзвичайно цікавий елемент у системі естетичного виховання, який має вплив на духовний світ дитини.

      Українська педагогіка завжди намагалася розвинути в дитині належну емоційну чутливість до проявів прекрасного в навколишній дійсності. Серед факторів естетичного впливу найбільша перевага віддавалася красі та мальовничості природи.

      Так світове визнання здобув досвід видатного українського педагога В.Сухомлинського – «уроки під голубим небом», що стали справжньою школою культури споглядання та поведінки у природі. Цей досвід переконливо доводить можливість ефективного впливу на естетичне сприйняття дітьми навколишнього світу і, водночас, застерігає від верхоглядства.

      Милування природою – досить складний процес. Це не просто спостереження за її об’єктами та явищами або фіксація змін у навколишньому середовищі та їх пояснення з точки зору причинно-наслідкових зв’язків. Милування красою – це значить зробити її предметом особливої уваги, духовно з’єднатися з нею. Милування обов’язково передбачає момент оцінки. Та найважливіше те, що в цій оцінці домінують естетичні параметри.

     Сам процес організовуємо якомога тонше, непомітно пов’язуючи зі станом погоди, предметами довкілля (листопад, дощ, іній, снігопад, перші весняні струмочки, квіти, комахи, річка, поле, парк ).

     Під час проведення хвилинок-милувань привчаємо вихованців ходити на галявині, по стежках так, щоб не толочити траву, не топтати землю, бо це може зашкодити рослинам і комахам.

      Кожна мандрівка закінчується висновками дітей про те, які відчуття вони отримали, що їм запам’яталося найбільше, як вони змогли самі побачити те, чого раніше не помічали навколо себе. 

       Саме тому, під час тематичних прогулянок у чарівний світ природи, ми використовуємо у роботі з дітьми споглядання і милування предметів та явищ природи. За допомогою хвилинок-милування задіюються тонкі механізми впливу на емоційну сферу дитини. Адже наше головне завдання -  активізація не інтелектуальної, а перш за все, емоційно- чуттєвої сфери у дітей.

        Після кожної тематичної прогулянки пропонуємо дітям знайти вираження отриманих вражень, переживань в зображувальній діяльності та творчих і мовленнєвих завданнях, як то: словотворчість, складання казок за своїми роботами, екологічних казок, іграх-драматизаціях.

       Найкращими нашими помічниками у становленні екологічної культури є батьки, співпраця з батьками «Батьківська школа». Проводимо спільні заходи разом з дітьми та батьками, залучаємо їх до підготовки свят екологічного спрямування: «Свято осені», «День землі». Умілими майстрами батьки виступають у творчих конкурсах: вернісаж «Осінні настрої», «Зимові витинанки», «Маленькі дарунки для Великої Ялинки», «Книга скарг звірів і птахів». Цікавими були батьківські збори на тему « Домашні читання», під час яких батьки потрапили у світ свого дитинства, коли сім’я збиралася разом за спільними читаннями, бесідами, обговореннями, чого так бракує у наш час. Батьків познайомили із творчістю українського педагога В.О.Сухомлинського. Усією своєю роботою намагаємося донести до батьків думку про те, що вони повинні супроводжувати дитину шляхом пізнання навколишнього світу, навчати поруч з вихователем позитивного спілкування природним середовищем для виховання у наших дітях основ майбутньої особистості. 

        «Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді, коли маленька  людина   приходить до думки: світ навколо мене став багатшим, красивішим і ця зміна світу – моя праця, це я.»(В.О.Сухомлинський)

         Пропонуємо свій практичний матеріал: добір тем, завдань, методів      та прийомів,  проведення тематичних прогулянок з використанням творів та засобів концепції естетичного виховання В.О.Сухомлинського.

План тематичних прогулянок екологічного спрямування

          з використанням засобів естетичного виховання, творчої спадщини

        В.О.Сухомлинського, проведених з дітьми старшого дошкільного віку.

 2.2. Методичні рекомендації.  

       Реалізуючи завдання по формуванню екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку за творами В.О.Сухомлинського, вихователям дошкільних установ необхідно прийняти до уваги:

1. Давати дітям достовірні знання про природу та організовувати процес по формуванню екологічної культури дітей за умови доступності і послідовності.
2. Перед початком роботи над творами В.О.Сухомлинського педагогу  слід їх опрацювати: вибрати найбільш зрозумілі  дітям та такі, що своїм змістом допоможуть розкрити тему і мету прогулянки або дослідження, що планується.
3. Милування природою не перетворювати в певний обов’язок, звичку. Проводити не частіше одного разу на місяць, тривалістю до 15-20 хвилин, попередньо осмисливши естетичний потенціал природи, споглядання якої планується.
4. Під час занять у природі забезпечувати необхідний діапазон видів діяльності та рухливості дошкільників, пропонуючи їм різноманітні ігрові завдання оцінного і творчого характеру (музичні та пластичні імпровізації, словотворчість, робота з природнім матеріалом, пошуково-дослідницька діяльність тощо).
5. Невід’ємною складовою успішного засвоєння норм поведінки в природному довкіллі , без нагадувань зі словосполученням «не» - є праця в природі. Обов’язково процес та результат трудової діяльності повинен принести дитині задоволення. Тому слід дуже уважно і відповідально ставитись до вибору завдань і матеріалів, щоб кожна дитина зуміла побачити результат своєї діяльності.
6. Процес по формуванню екологічної культури потрібно організувати таким чином, дитина усвідомлювала, що похід у природу – це цікаві завдання, які, крім неї, ніхто не зможе виконати. Дитина повинна, завдяки дорослому, відчути свободу на лоні природи.
7. Тільки опираючись на сім’ю, спільними зусиллями ми зможемо вирішити наше основне завдання – виховати людину з великої літери, екологічно грамотну, котра буде жити в XXI столітті.

« Ми завжди повинні пам’ятати, що діти – це щастя створене нашими руками». В.Сухомлинський.

                                                   Висновки.

                 Даючи дитині знання про природу, формуючи її екологічну культуру обов’язково слід враховувати принцип доступності та послідовності.

              Особливу увагу ми звертали на вибір художніх творів, які добирали для роботи з дітьми. Твори В.Сухомлинського багаті на новизну для дитини, емоційні переживання, глибоко моральний зміст легко підібрати згідно сезонного принципу та мети екологічного дослідження природи з дітьми старшого дошкільного віку. Діти з інтересом, незабутніми враженнями поверталися після кожної подорожі у природу. І потім, коли минає певний час, проходячи біля калини, до маленьких дрібниць згадуюють зміст легенди, навперебій розповідаючи її. І ми маємо надію, що, коли наш дошкільник стане дорослою людиною, паростки доброти до природи, основи її екологічної культури, засвоєні в дитинстві, допоможуть зберегти та удосконалити навколишній світ.

                 Результат своєї роботи ми вбачаємо у тому, що наші вихованці мають достовірні знання про об’єкти природного довкілля, розуміють взаємозв’язки і взаємозалежності між ними, вміють споглядати і досліджувати, бачать красу навколо себе та намагаються її берегти, творчо передають свої відчуття у творчих завданнях, активно залучаючи до цього процесу своїх батьків.

              Правильне ставлення до живих істот є кінцевим результатом і воно виховується у спільній діяльності з дорослим, у грі. Саме це ми і намагалися довести у процесі дослідження нашої теми випускної роботи «Формування екологічної культури дітей старшого дошкільного віку за творами В.О.Сухомлинського» та практичній роботі з дітьми.

                                Список використаної літератури.   

1. Державна базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» 2008, ст.-312
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні – К., 1998
3. Концепція екологічної освіти України №13/6-19 від 20.12.2001
4. Тарапака Н. Проблеми естетичного виховання розвитку дітей дошкільного віку у творчій спадщині В.О.Сухомлинського//Навчально-методичний посібник. – Кіровоград, 2003
5. Плохій З. Виховання екологічної культури дошкільників.:Методичний посібник// За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К. АСК., 2001. – 256с
6. Біленька Г. Зростання дошкільника в праці. – Київ: «Шкільний світ».
7. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5 –ти т., Т.5 Школа і природа/В.О.Сухомлинський. – К. – Рад. школа 1977- 33с, 549с
8. Бендіна К. Природа – окраса і чинник життя//Дошкільне виховання -2002.- №5
9. Сухомлинський В.О. Чиста криниця – К.- Рад.школа. – 1984. -15с, 265с
10. Руденко Л. Збагачення екологічного виховання скарбницею ідей В.О.Сухомлинського.//Рідна школа – 2005 - №11, - 16-19с