Красноградський ліцей №1 ім. О.І.Копиленка
Красноградської міської ради Харківської області
XXII Всеукраїнський конкурс учнівської творчості
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Номінація «Література»
Веселкові мрії
Красноград
2022
Автор: Гольонко Карина Михайлівна,учениця 8-А класу
Красноградського ліцею №1
Науковий керівник: Бакуменко Тетяна Володимирівна,
вчитель української мови та літератури Красноградського ліцею №1, спеціаліст вищої категорії
Збірка «Веселкові мрії» - калейдоскоп дитячих вражень від пізнання автором навколишнього світу. Дане видання розширене та доповнене поезіями, написаними упродовж останнього року. Збірка містить вірші про рідний край, його природу, мрії кожного із нас у дитинстві, дитяче уявлення про те, як добро перемагає зло, як українці прагнуть миру на рідній землі.
Книга буде корисною учням початкової та середньої ланки під час уроків вивчення літератури рідного краю.
Назва роботи. – «Веселкові мрії», 2022. – 16 с.
Стверджую добро
Я щаслива, що народилася й живу в нашій славній Україні, розмовляю щирою, солов’їною українською мовою, думаю, як українка. Усе, що я бачу, чому радію, за чим сумую, відгукується в моїй душі поетичними рядками. Мистецтво слова надихає мене, допомагає пережити всі негаразди.
Мої перші, можливо, несміливі роздуми про рідний край, природу, добро, красу, любов та співчуття –це таке необхідне зараз кожному із нас. Сподіваюся, що збірка віршів «Веселкові мрії» розкриє вам таємниці краси рідного краю, навіє почуття любові до всього прекрасного навколо, готовності захищати свою честь та гідність.
Карина Гольонко
Україна
Моя сім'я - це Україна,
Я їй завжди вірна.
Моя сім'я - це Україна,
Її ніколи не покину.
Буду я, як козаченьки,
Буду воювати.
Буду я за Україну
Горою стояти.
***
Мій край!
Моя батьківщина!
Моя Україна!
Від Карпатських гір
До Донбасу,
Від лісів на Поліссі
До гір, що в Криму -
Це моя Україна.
Її я люблю.
Козаки її боронили
За волю свою.
І зараз я Бога молю,
Щоб нам все вдалося...
Україно, тебе я люблю!
Дитинство
Улюблений час -
це дитинство моє.
Пам'ятаю, як грала
цілий день я з м'ячем.
У дворі ватагу збирала
з ранку до ночі.
Ми всі десь гуляли,
додому верталися неохоче.
Пам'ятаю, як залюбки
подорожувала з сім'єю,
Як побачила картини
в Київському музеї.
Бачила в зоопарку звірів,
які хотіли на волю,
Як плавала із сестрою
в Чорному морі.
Мрія
У дитинстві я мріяла
Знайти всі скарби.
Дізнатися, що сховали
Від нас острови.
Туди, в далечінь,
По морю пливти.
Дивитись на хвилі
І мрію знайти.
Літо
Літо гарне, кольорове,
Ми сумуємо за тобою.
Пам'ятаємо ігри чудові,
Всі веселі, веселкові.
Зараз хукаємо в долоні,
Ми сумуємо за тобою.
Прилітай услід за весною,
І тепло принеси з собою.
Осінь
Осінь – пора року злотиста,
Фарбує полів береги.
Кольорами грає барвисто,
Розмальовує світ навкруги.
Вітер хвилює дерева,
Листячко носить, кружля.
Десь високо в небі
Чути крик журавля.
***
Коли сніг розтане, теплі стануть дні,
Зацвітуть тюльпани - квіти миру на землі.
Стежкою рясніють квіти чарівні,
На душі спокійно й радісно мені.
Назбираю квітів, пригорнусь вустами,
Як же вони пахнуть ароматом мами!
Провісниця весни
Прийшла весна - розцвіли квіти,
І з вирію вернулись журавлі.
І так чудово жити в цьому світі,
Ходити вранці босим по росі!
Усі птахи вернулися додому,
І ластівка гніздечко в даху в'є.
Співає мати пісню колискову,
Промінням сонце у віконце ллє.
Ось і держава наша розквітає,
Як Фенікс, підіймається з руїн.
Кожний із нас зусилля докладає,
Бо ми на захист стали, як один.
Люблю сидіти вдома біля хати,
Дивитись в небо тихо і без слів.
За ластівками мирно поглядати,
І слухати їх неймовірний спів.
Ця ластівка нас зранку привітає,
Така швидка, кмітлива, чарівна.
На цілий день вона нас надихає,
Вся граціозна, чорно-біла, неземна.
Святий Миколай
Свято в дітвори чудове.
Усі святкують залюбки.
Радісні й завжди привітні,
Його чекають малюки.
Прокидаються-дарунок.
Усі веселі цілий день,
У день Святого Миколая,
Який приходить до дітей.
Війна
Війна - яке це страшне слово,
У ньому стільки болю й горя.
Земля полита слізьми й кров'ю -
Така ціна української волі.
І знов ракети в небі пролітали,
Від страху лист осики затремтів.
Життя вони у когось відібрали,
А може, й цілих тисячу життів...
Що ж робите ви, підлі росіяни?
За що знущаєтеся так із нас?
Ніхто із нас не стане вам рабами,
Нам будо добре вдома і без вас.
Жили спокійно, мріяли, гуляли,
Раділи світлу, сонечку й воді.
Та ви цю радість у нас забрали,
Залишили у темряві, холоді й біді.
Але ми, українці, сильні, нездоланні,
Ми всіх підтримаємо, допоможемо.
Правда і Бог зараз із нами,
Ми разом злу росію переможемо.
Зміст
1