КІВЕРЦІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №4

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ

«РУЧКА ДЛЯ ПИСЬМА»

Виконав:

Філіпчук Роман,

учень 7-А класу Ківерцівського ліцею №4

Керівник:

Радіон Андрій Володимирович, вчитель технологій

Ківерцівський ліцей №4 спеціаліст вищої категорії КІВЕРЦІ 2023

ЗМІСТ

1.       Обґрунтування вибору об’єкта проектування.

2.       План роботи з виконання проекту.

3.       Історія виробу

4.       Аналіз виробів-аналогів, остаточний вибір конструкції.

5.       Конструкція власного виробу.

6.       Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу.

7.       Екологічна оцінка об’єкту діяльності.

8.       Технологічна карта, добір матеріалів, інструментів та устаткування.

9.       Розрахунок собівартості виготовленого виробу.

10.   Висновки.

11.   Використані джерела.

Обґрунтування вибору об’єкта проектування

На уроці з трудового навчання я отримав завдання виготовити творчий проект «Ручка для письма». Це завдання мені сподобалося, адже я сам можу виготовити річ, яку раніше не робив і при цьому зможу проявити свою творчість і фантазію. Під час пошуку необхідної інформації з’являється бажання поповнювати свої знання і удосконалювати вміння, оцінювати результати власної діяльності. Опрацювавши відповідну літературу та Інтернет-ресурси, я з великим завзяттям взявся до справи. Перед виконанням проекту склав план роботи. План роботи з виконання проекту

1.       Визначити тему проекту.

2.       Визначити рівень знань та вмінь.

3.       Проконсультуватися         з        учителем    та      батьками    з        приводу    можливості виготовлення виробу.

4.       Дослідити історію виникнення ручки для письма.

5.       Пошук  виробів-аналогів в        крамницях, книжках,    каталогах,  в        мережі

Інтернет.

6.       Проаналізувати зібрані матеріали.

7.       Розробити конструкцію власного виробу (оформлення документації:

ескізу, креслення, фотографій, технологічної послідовності).

8.       Дібрати і придбати матеріали та інструменти.

9.       Зробити екологічну оцінку використання та виготовлення виробу.

10.   Виготовити виріб.

11.   Оформити пояснювальну записку.

12.   Створити презентацію.

13.   Захистити проект.

З історії виникнення ручки для письма

Кілька тисяч років тому людина почала писати дерев'яними, кістяними або бронзовими тригранними загостреними паличками на сирих глиняних дощечках. Після цього керамічну плитку обпалювали для міцності. Ці глиняні таблички з клинописом дійшли до нашого часу.

Стародавні єгиптяни використовували для письма на папірусі тонкі кисті з тростини або очеретяні ручки. У кожного єгипетського писаря завжди були при собі пенал і чашка для води. Це дощечка з довгим жолобком для очеретяних паличок і двома поглибленнями для фарб. У гробниці Тутанхамона знайшли загострену трубочку з міді, у яку вставляли тростинне стебло і просочували його темною рідиною — чорнилом. Рідина просочувалася по волокнах тростинного стебла і накопичувалися на загостреному кінці мідної трубки. При написанні на папірусі залишався чіткий тонкий чорнильний слід. У якості чорнила використовували сажу, розведену у воді з додаванням клею. Очеретяне перо було загострене і розщеплене на кінці. Цим розщепленням чорнило стікали тонкою цівкою на лист папірусу.

Стародавні римляни писали на воскових книжечках — кодексах. Кодекси виготовлялися з дощечок із заповненою воском виїмкою. Писали на них, а вірніше, дряпали за допомогою палички — стілуса. Стілус виготовлявся з металу. Один кінець стилю був загостреним, а інший — заокругленим. Гострим кінцем писали, а зроблений запис можна було стирати іншим заокругленим кінцем стілуса. Воскові книжечки-таблички проіснували до початку 19 століття. До наших днів збереглося дуже мало римських табличок. З появою пергаменту, винайденого англосаксами, і використовуваного для виготовлення рукописних книг, люди продовжували використовувати воскові дощечки для щоденних записів.

Поширення пергаменту призвело до появи нового пишучого інструмента — заточеного певним чином пташиного пера. Пера використовували гусячі або воронячі, а чорнило робили з соку чорнильних горішків, залізного купоросу і гуміарабіку. Ці чорнила усмоктувалися у шкіру і не змивалися, їх можна було тільки зішкрябати. Старовинні чорнила відрізнялися від наших однієї особливістю. Поки ними писали, вони були дуже блідими і чорніли тільки через деякий час. На папері також писали гусячим перами, які потрібно було попередньо зрізати навскоси, загострювати і розщеплювати за допомогою складаного ножа. Гусячі пера як інструмент для письма проіснували до кінця 18 століття.

Перова ручка. Перше сталеве перо з'явилося у Німеччині у 1748 році, але воно ще не мало прорізу, і від нього летіли бризки чорнила. У 1792 році англієць Д. Перрі зробив повздовжній проріз у вістрі пера. Це поліпшило якість письма і довговічність пера. У 1826 році Мазон придумав верстат для штампування сталевих пер, що сприяло їх масовому розповсюдженню. Однак, відомо, що один винахідник незадовго до появи сталевих пер випустив у продаж маленькі пера, зроблені з гусячого пера, але такі, що вставляються у ручку. Значить, ручка з'явилася раніше сталевого пера, а не одночасно з ним, як можна було б припустити. Після цього вони витіснили гусячі пера, що проіснували близько тисячі років. До кінця 19-го століття сталеве перо повністю витіснило гусячі пера, оскільки ті вимагають частої заміни. Однак, ще у 1930-1950-і роки 20 століття у деяких школах писали сталевим пером, що дозволяло писати гарним почерком «з натиском».

У 1884 році з'явилася перша автоматична перова ручка, яку заправляли чорнилом. Усередині ручки знаходився балончик з чорнилом. Спочатку заправка ручки здійснювалася збоку за допомогою спеціальної піпетки, потім піпетка увійшла до складу ручки. Кінчик кулькової ручки, збільшено.

У 1888 році у США вперше була запропонована ідея кулькової авторучки капілярної системи, яку придумав Л. Є. Вотерман (L. E. Waterman), нью-йоркський торговець канцелярськими товарами. Близько 1944 року угорець Ласло Біро (László Bíró), спираючись на останні методи виготовлення шарикопідшипників для машин і зброї, додав до капілярного каналу кульковий механізм, створивши таким чином кулькову ручку. Кулькові ручки стали використовувати штурмани в авіації і офіцери у похідних умовах. Спочатку кулькові стержні були зігнуті для збільшення ємності чорнила і мали «подвійну довжину». Пізніше з'явилися кулькові ручки зі змінним стержнем, який містив пасту і мав пишучий вузол з кулькою на кінці.

У 1960-і роки у Японії були винайдені наконечники у вигляді фетру. Ручки з фетровими наконечниками отримали назву «фломастер». Вони мали пористий стрижень для письма, просочений фарбувальною рідиною на спиртовій або нітрооснові.

Наприкінці 20 століття з'явилися ролери. Це була більш «тонка» і просунута технологія кулькових ручок (менша кулька і менш в'язкі чорнила).

У 1997 році була розроблено ручку з прогумованими поверхнями, яку немає необхідності сильно притискати при письмі.

Цікаві факти

З 1960-х років Фішер розробив ручки Space, які могли працювати при нульовому атмосферному тиску, в умовах невагомості і екстремальних температур. До цієї розробки американське аерокосмічне агентство NASA використовувала для своєї місячної програми олівці, проте останні часто ламалися та становили небезпеку для космонавта (друзки могли потрапити йому в очі). Крім того, дерево становило небезпеку загоряння у кисневій атмосфері. Треба зауважити, що ці ручки не єдині, які можуть застосовуватися у космосі, звичайні кулькові ручки також непогано справляються.

Ручки з можливістю стирання власних чорнила зворотним кінцем стали «коником» з початку 1980-х до початку 1990-х. Випускалися з синіми, чорними і червоними чорнилом. Ручки майже зникли з ужитку через низьку якість чорнила, негарантованість «стертості» і відсутність конкретної області застосування.

Існує вельми популярне хобі, яке зародилося у Японії і поширилося всім світом — пенспіннінг, або «крутіння ручки». Це вид маніпуляції, де головну роль грає ручка і спритність пальців.

На початку 21-го століття набули поширення «тактичні ручки»: по суті, прості ручки з ковпачком, але виготовлені з алюмінію, титану або неіржавіючої сталі. Відрізняються значною товщиною стінок корпусу, і максимальною стійкістю до будь-яких навантажень.

Існують ручки, чорнила яких після висихання зникають.

Аналіз виробів-аналогів, остаточний вибір конструкції

Опрацювавши інформацію з підручників, Інтернет-джерел, журналів, знайшов велику кількість виробів-аналогів, які багато в чому подібні між собою, адже мають однакове призначення. Тому я виділив декілька типових видів ручок, однакових за функціональністю, але різних за дизайном і матеріалом виготовлення корпуса (Рисунок 1).

Рисунок 1

Розглянувши різні варіанти ручок, остаточно обміркувавши питання та порадившись з учителем, я вирішив виготовити власну модель ручки для письма і підставкою. Для цього разом з учителем на виділені адміністрацією школи кошти були закуплені необхідні матеріали. В основу конструкції виробу закладені простота виготовлення ручки та зручність у користуванні. Для надання виробу оригінальності я придумав підставку у вигляді дерев’яного автомобіля. Його також можна використати як пенал.

Конструкція власного виробу

Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

Спочатку йде виконання ручки для письма по даному кресленню, а потім виготовляється підставка. Ручка буде зроблена з ліщини, а підставка – з фанери та вільхи. В процесі виготовлення підставки спочатку працюю з фанерою, а далі обробляю вільхові бруски. Операцію складання виконую з допомогою клею ПВА та цвяхів 25мм. В кінці роботи виріб можна оздобити лаком, фарбою, виконати на ньому випалювання або малюнок. Технологічна карта. Виготовлення ручки для письма

Екологічна оцінка об’єкту діяльності

Проектований виріб виготовляється із екологічно чистого матеріалу – вільхи, ліщини, фанери, тому загрозу забруднення довколишнього середовища не несе, як при виготовленні, так і під час використання. Виготовлення виробу буде відбуватися з використанням ручної праці та механічної обробки – шліфування та свердління. Дані верстати мають електропривід і тому в функціональному значенні екологічно чисті. Під час обробки відходи будуть у вигляді стружки та пилу внаслідок шліфування, який збирається у мішечок на верстаті, тому запилення повітря в майстерні буде незначним. Лакування і фарбування виробу не є обов’язковим, але якщо і проводиться, то з використанням витяжної шафи або в добре провітрюваному приміщенні.

Економічне обґрунтування виготовлення виробу

Розрахунок собівартості і ціни виробу

Визначення собівартості виробу, для виробництва якого потрібні наступні витрати .

1.       Розрахунок матеріальних витрат

Розрахунок витрат матеріалів

2. Вартість витрат на електроенергію при роботі на верстатному обладнанні: робота електродрилем при шліфуванні t=0,5 год. Р=700 Вт. Ціна спожитої електроенергії =1,7х0,7х0,5= 0,6 грн.

Робота на шліфувальному верстаті t= 1 год. Р=1000 Вт.

Ціна спожитої електроенергії=1х1х1,7=1,7 грн.

Разом 0,6+1,7=2,3 грн.

3.Розрахунок оплати праці на підставі, що оплата працівника 3 розряду складає 60 грн. за годину: оплата праці = 60грн.х2год=120грн.

4 Розрахунок податку на заробітну плату: податок складає 15% від суми заробітної плати, виходячи з цього – 18 грн.

5.     Визначення амортизаційних відрахувань на інструменти і обладнання: свердлильний верстат вартістю 3000 грн., строк експлуатації 15 років, амортизаційні відрахування 10% на рік = 0.16 грн.

6.     Визначення загальної собівартості виготовлення виробу за пунктами 1 – 5.

Собівартість = 206,6 + 2,3 + 120 + 18 + 0,16 =347,06 грн

7.     Визначення величини прибутку внаслідок реалізації виробу, який складає 20 % від собівартості. Прибуток при 20%=69,4 грн.

8.     Визначити договірну ціну реалізації виробу як суму за пунктами 6 – 7.

Договірна ціна 347,06 + 69,4 = 417 грн.

Висновки

Аналізуючи виконаний  виріб, я        прийшов    до      висновку,   що     моя розроблена ручка має деякі переваги над аналогами і відповідає вимогам, які перед нею були поставлені:

●     Зручна у користуванні.

●     Проста у виконанні.

●     Має оригінальний вигляд.

●     Відповідає вимогам дизайну.

Ручка є        недорогим  товаром,     але    основна      вартість      продукту    була сформована за      рахунок      підставки.   В       цьому         теж    є        свої   переваги, адже підставку-машинку можна використати як особливий подарунок, як іграшку з екологічно чистого матеріалу.

Даний виріб можна удосконалювати, що в свою чергу буде підвищувати її вартість.

Я задоволений своєю роботою, оскільки вдалось досягти мети, а головне – виріб дуже сподобався учням і у мене вже є замовлення на виготовлення таких ручок.

Список використаних джерел

1.      Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» видавництва «Педагогічна преса» http://pedpresa.com.ua/magazines/view/13/

2.      Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ» (12 випусків на рік) http://www.osvitaua.com/tn/

3.      Журнал «Трудове    навчання    в        школі»       видавничої групи «Основа»   (12

випусків на рік) http://journal.osnova.com.ua/magazines/26

4.      Сайт ІППО КУ імені Бориса Грінченка www.ippo.org.ua

5.      Сайт учителів трудового навчання України http://trudove.org.ua/

6.      Сайт      Міністерства        освіти         і         науки,         молоді        та      спорту    України www.mon.gov.ua

7.      Сайти: http://trudove.org.ua http://terpug.at.ua/load/36-1-0-19(популярна технологія) http://www.lobzik.pri.ee/modules/news/ (лобзик) http://ostriv.in.ua/index.php (острів знань)

http://www.teachers.at.ua/news/ (каталог різних освітніх сайтів) http://www.teachers.at.ua/ (довідник для вчителя)