У пошуках художньої експресії. Фовізм

Про матеріал
Урок розпочинається з короткої розмови про те, як колір може впливати на настрій людини. Учитель пропонує учням пригадати, які кольори вони асоціюють із теплом, радістю, свободою або навпаки — з напругою й тривогою. Учні висловлюють свої асоціації, і вчитель підводить їх до думки, що колір є не просто елементом форми, а потужним емоційним засобом у мистецтві. Саме з цього й виник напрям, який називається фовізм. Учитель пояснює походження назви: на Паризькому осінньому салоні 1905 року критики, побачивши яскраві, майже «дикі» картини молодих художників, назвали їх fauves — «дикі». Так і з’явилася назва стилю. Художники-фовісти відмовилися від реалістичного зображення й натомість висловлювали емоції за допомогою чистого, відкритого кольору, сміливих мазків і спрощених форм. Головною метою фовізму була свобода — свобода кольору, свобода особистого висловлення, свобода від правил академічного мистецтва. Для глибшого занурення в тему учитель демонструє короткий відеофрагмент про фовізм, у якому розповідається про головні риси напряму та його представників. Учні звертають увагу на роботи Анрі Матісса, Моріса Вламінка, Андре Дерена. У відео наголошується, що фовісти використовували кольори не так, як вони виглядають у реальності, а так, як художник їх «відчуває». Наприклад, замість природної зеленої трави могла бути яскраво-синя, а людське обличчя могло бути пурпуровим, помаранчевим чи смарагдовим. Після перегляду учні аналізують репродукції кількох творів Анрі Матісса, зокрема «Жінка в капелюшку» та «Танок». Учитель пропонує звернути увагу на те, як художник спрощує форму: обличчя, предмети, фігури позбавлені деталізації, але саме це дозволяє кольору «заговорити» голосніше. Учні вчаться бачити, що в цих роботах форма не головна; головне — експресія, тобто сила емоційного впливу, яку створює контраст кольорів. Учитель підкреслює, що фовісти зверталися до кольору як до мови почуттів. Вони вірили, що колір здатний передавати щирість переживання навіть без складної композиції. Учні обговорюють, які почуття викликають у них яскраві кольорові плями Матісса або енергійні мазки Вламінка. Дехто називає радість, інші відчувають свободу, хтось — силу, а хтось — неспокій. Учитель пояснює, що саме так працює експресивне мистецтво: кожен глядач бачить і відчуває по-своєму. Після аналізу картин учні переходять до творчого завдання. Учитель пропонує створити власну фовістичну композицію. Учні мають намалювати будь-який простий сюжет — портрет, пейзаж або натюрморт — але використовуючи лише яскраві, контрастні, «несподівані» кольори. Форми можуть бути дуже спрощеними, бо головне — створити емоційний ефект. Учні швидко помічають, що працювати в такому стилі цікаво: не потрібно дотримуватися реальних кольорів, можна вільно експериментувати. Наприкінці уроку проводиться рефлексія. Учні відповідають на запитання: що нового вони дізналися про фовізм? Чи змінилося їхнє ставлення до кольору в мистецтві? Чи легко було створювати власну експресивну роботу? Учитель підкреслює, що фовізм навчив митців і глядачів сприймати мистецтво як мову емоцій і свободи. На домашнє завдання учням пропонується обрати одну картину фовіста, знайти інформацію про неї та коротко пояснити, які кольори в ній найяскравіші та яку емоцію вона викликає особисто в кожного.
Перегляд файлу

Тема: У пошуках художньої експресії. Фовізм

Клас: 8–11 (адаптується)


1. Мета уроку

  • ознайомити учнів із художнім напрямом фовізму;
  • показати роль кольору як головного засобу емоційної експресії;
  • навчити визначати характерні риси фовізму в картинах;
  • розвивати уміння аналізувати мистецькі твори;
  • стимулювати творчу уяву та емоційне самовираження.

2. Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

  • пояснювати основні ознаки фовізму;
  • називати представників напряму (Анрі Матісс, Андре Дерен, Моріс Вламінк);
  • аналізувати картини фовістів (колір, форма, лінія, композиція);
  • розуміти роль кольору як носія емоцій;
  • створити власну міні-композицію у фовістській манері.

3. Обладнання та ресурси

Відеоматеріали (описово):
1️ «Фовізм. 5 хвилин про головне» — коротке освітнє відео про виникнення та суть напряму.
2️ «Анрі Матісс — життя та творчість» — навчальне відео про художника.
3️ Огляд картин “Жінка в капелюсі”, “Танок”, “Портрет дружини Мatisse” — відеофрагменти або презентація з репродукціями.

Матеріали:

  • мультимедійний проєктор
  • роздруківки картин Матісса, Дерена, Вламінка
  • кольорові олівці/фарби

4. Хід уроку


1. Організаційний момент (1–2 хв)

Привітання. Атмосферне включення: на екрані – яскравий фрагмент картини Матісса «Танок».

Учитель ставить запитання:
– Які емоції викликає ця картина?
– Чи здається вона «реалістичною»?

Підводимо до думки: в мистецтві важливо не лише зображувати, а й виражати.


2. Вступ. Емоційний початок (3–4 хв)

Учитель показує невеликий фрагмент відео
«Фовізм. 5 хвилин про головне» (1 хв).

Після перегляду:
– Які слова автор відео використовував найчастіше?
(колір, емоція, сміливість, простота, експресія)
– Чому художників назвали «дикими»?


3. Вивчення нового матеріалу (10–12 хв)

3.1. Коротка лекція вчителя

  • Фовізм виник у Франції на початку ХХ ст.
  • Головна ідея: колір виражає почуття, а не зображає реальність.
  • Фовісти відмовилися від тіней та природності.
  • Форма — спрощена, лінія — контурна, мазок — сміливий.

3.2. Перегляд відео «Анрі Матісс — життя та творчість» (2–3 хв)

Учні дізнаються про:

  • роль кольору у творчості Матісса,
  • його прагнення «нести радість»,
  • створення знаменитих робіт.

4. Аналіз картин фовістів (12–15 хв)

4.1. Картина Анрі Матісса «Жінка в капелюсі»

Учитель демонструє зображення або відеофрагмент.

Питання для аналізу:

  • Чому обличчя зелено-фіолетове?
  • Чи нагадує це реальність?
  • Який характер жінки відчувається через колір?

4.2. Картина Андре Дерена «Пейзаж у Колліурі»

  • Небо — червоне
  • Трава — жовта
  • Тіні — сині
    Учні роблять висновок: колір передає стан природи, а не її вигляд.

4.3. Картина Моріса Вламінка «Пейзаж із червоними деревами»

  • Емоція руху
  • Контрастність
  • Відчуття дикої енергії

Учитель пояснює: фовізм — це художня експресія через колір.


5. Творча робота (10–12 хв)

Завдання: «Мій світ у кольорі фовізму»

Учні створюють невеликий малюнок, де:

  • використовують яскраві, неприродні кольори;
  • не переймаються реалістичністю;
  • передають емоцію, а не точну форму.

Можливі теми:

  • Мій настрій сьогодні
  • Моє місто в кольорах
  • Портрет друга в стилі Матісса

Учитель може включити легку інструментальну музику для творчої атмосфери.


6. Рефлексія (3–4 хв)

Метод «Кольорове слово».

Учні обирають колір, що символізує їхній стан після уроку, і пояснюють коротко:

  • Червоний — енергія
  • Синій — спокій
  • Жовтий — цікавість
  • Зелений — гармонія

7. Домашнє завдання

На вибір:

1. Творче

Створити фовістський портрет або пейзаж у зошиті/на аркуші.

2. Пізнавальне

Переглянути відео:
«Анрі Матісс: чому його називали диким?» (є на YouTube)
та записати 5 цікавих фактів.

3. Аналітичне

Порівняти картину Матісса та Дерена за планом:

  • колір
  • форма
  • емоції
  • реалістичність

 

docx
Пов’язані теми
Мистецтво, Розробки уроків
Додано
14 січня
Переглядів
51
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку