У світі зернобобових

У світі зернобобових. Петрина Алла, Писарівська гімназія Троїцької сільської ради

Рослинна їжа завжди була основою харчування людей, адже це готовий подарунок природи, який не треба було добувати зі зброєю в руках. Серед решти рослинних продуктів вирізняються зернобобові. Маючи високу поживність та  приємний смак, всі вони насичені клітковиною та рослинними білками. Споживання зернобобових має історію довжиною в багато тисячоліть, бо вживати їх люди почали ще в епоху неоліту.

Зернобобові настільки важливі, що у них є своє свято — 10 лютого відзначається Всесвітній день зернобобових

За рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 2019 році встановлено Всесвітній день зернобобових — 10 лютого. Ініціатором свята став уряд африканської держави Буркіна-Фасо

Зернобобові — це плоди рослин бобових, які вирощуються людьми для споживання. Найбільш розповсюдженими в світі представниками зернобобових є боби, сочевиця, соя та горох. Традиційні страви багатьох народів світу — східний хумус, індійський дал, навіть класичний англійський сніданок були б неможливими без зернобобових. До зернобобових належать тільки ті культури, які збирають для споживання в сушеному вигляді. Вони багаті на білок, що має велике значення для людей в регіонах, де споживання м’яса та молока недостатнє з різних причин.

Вік знайдених в археологічних розкопках зернобобових вражає. Так,  на території Таїланду й М’янми  знайшли горох, який ріс приблизно за 10 тисяч років до нашої ери. Згідно іншої версії, батьківщиною гороху можуть бути Індія чи Китай.  Спершу це була дикоростуча рослина, однак згодом горох потрапив до Середземномор’я. Там він став однією з перших окультурених рослин, які стали цілеспрямовано вирощувати. ГОРОХ

Давньогрецький філософ Теофраст, якого вважають засновником ботаніки, описав горох у своєму трактаті «Історія рослин» в III столітті до нашої ери. Для давніх греків та римлян варений горох був звичною стравою, яку продавали навіть як вуличну їжу. Завдяки дешевизні та тривалому зберіганню сушений горох користувався популярністю і в середні віки.

Горох багатий на селен, який має профілактичну дію від онкологічних захворювань та омолоджує клітини організму. Регулярне вживання страв з гороху допомагає знизити показники холестерину, покращує функцію серця, нирок та судин. Вітаміни групи B, H, K та PP, а також мікроелементи  додають цінності гороху як складовій раціону людини. З XIII століття у Європі горохові страви були присутні як на столах бідняків, так і багатіїв.

Сочевицю вважають найдавнішою з окультурених зернобобових, бо спогади про неї можна знайти в Біблії.  Саме за юшку з сочевиці біблійний герой Ісав поступився молодшому брату Іакову правом первородства. Теорії щодо походження цієї рослини різняться — це можуть бути Індія, Бангладеш чи Гімалаї. Серед малюнків на стінах гробниць єгипетських фараонів існують зображення зерен сочевиці. Не лише єгиптяни, а й римляни та греки споживали й цінували цю зернобобову культуру, при цьому крім поживних якостей їй приписували властивість надавати людині терпіння й душевну рівновагу. СОЧЕВИЦЯ

Сочевиця є справді екологічним продуктом, бо вона не накопичує в собі шкідливі речовини, такі як радіонукліди чи нітрати. Страви з сочевиці здатні знижувати показники цукру в крові, покращувати стан серця та судин, запобігати захворюванням печінки. Цікаво, що сучасні наукові дослідження довели той факт, що сочевиця й справді знижує збудливість нервової системи.

Боби — ще одна з найдавніших зернобобових культур. Згадки про них є в легендах про царя Соломона. Ставлення до бобів у давніх цивілізацій було неоднозначним — з одного боку, з них готували їжу, з іншого — остерігалися покарання долі, вирощуючи чи купуючи цей продукт. Людей лякали темні плями на пелюстках квіток рослини та на самих плодах, їх вважали провісниками  нещастя. БОБИ

В давньоримських традиціях боби готували для поминок, приносили в жертву богам, використовували як предмет для жеребкування. Тому багаті римляни зазвичай уникали вживання бобів, а жерцям їсти їх взагалі заборонялося. Натомість, бідняки гідно оцінили ситні, смачні та дешеві страви з бобів, які стали для них повсякденними.

Зараз боби цінують за високий вміст незамінних амінокислот, фолієвої кислоти, вітамінів B, C, PP, каротину та мінералів. В бобах багато рослинного білку, тому вони незамінні для вегетаріанців та для тих, хто дотримується релігійного посту. Страви з бобів не тільки поживні, а й корисні для печінки та нирок. Приготовані боби мають приємний горіховий присмак та маслянисту структуру, тому вони часто є складовою вишуканих ресторанних страв.

Квасоля — це рослина родини бобових, родич гороху, арахісу та сої. Квасоля зростає в стручках з кількома насінинами всередині. Скромну квасолю у світі часто недооцінюють. Всі ніби чули, що вона корисна, але в уяві більшості це виключно пісний продукт, з якого важко приготувати щось по-справжньому смачне та оригінальне. Водночас квасоля містить багато рослинного білка, клітковини, амінокислоти, вітаміни В6, В2, B1 та мікролементи. Квасоля точно заслуговує більше нашої уваги. Батьківщиною квасолі є Південна Америка. В Європу і Азію її звідти пізніше завезли першовідкривачі. Квасоля є невід’ємною частиною національної кухні, наприклад, в Мексиці. Хоча і в Україні квасоля давно отримала визнання і знайшла широке застосування. 

У Стародавньому Єгипті з квасолі робили косметику, зокрема, для шкіри обличчя. Є припущення, що подібною квасолевою косметикою користувалася навіть знаменита цариця Клеопатра. Першим європейцем, хто познайомилися з квасолею і згодом доставив її в країни Старого Світу, був знаменитий Христо-фор Колумб. У Великій Британії квасоля називається голландськими боба-ми, через те, що в Англію ця рослина потрапила через Голландію. Французький імператор Напо-леон Бонапарт вважав, що квасоля сприяє зміцненню м’язів і поліпшенню мозкової активності, а тому наказав завжди включати її в армій-ський раціон

Перше в світі місце з виробництва квасолі займає Китай. Слідом за ним йдуть Бразилія, США, Індія і М’янма. Всього щорічно в світі виробляється близько 25 мільйонів тонн квасолі. Лімський сорт цієї рослини виробив унікальну систему захисту – як тільки рослина відчуває на собі слину гусениці, вона починає виробляти ароматну речовина, що приваблює до себе ос, які, в свою чергу, є ворогами гусениць. Червона квасоля токсична, а, з’ївши її в сирому вигляді, можна отруїтися. Але при термічній обробці токсини розпадаються і при її вживанні зміцню-ється імунітет, покращується стан шкіри. При вживанні білої квасолі зміцнюються кістки й зуби, бо вона багата кальцієм і залізом. У Китаї, Кореї та деяких інших азіатських країнах з квасолі виготовляють борошно, яке потім використовують для випічки різноманітних тістечок.

Цікавинки про зернобобові Біолог Грегор Мендель у 1866 р. оприлюднив закон спадковості, відкритий на основі експериментів з рослинами гороху. У 1917 р. квасоля стала героїнею першої гастрономічної сцени в історії кіно. В фільмі з Чарлі Чапліним «Immigrant» актори їдять в ресторані квасолю. У 2004 році в умовах невагомості на Міжнародній космічній станції вирощено насіння гороху. В Чикаго у 2006 р. відкрили скульптуру «Небесні ворота», але завдяки формі гігантської квасолини вона більше відома в світі під назвою «Дзеркальний біб».

Всесвітній день зернобобових покликаний підвищити знання людей про властивості та важливість зернобобових для світової економіки й природних ресурсів. Населення нашої планети постійно зростає, тому зернобобові мають велике значення для забезпечення людства продовольством. Надзвичайно важливим є те, що ці рослини незамінні для відновлення ґрунтів, тому що мають здатність збагачувати їх азотом. Вирощування зернобобових на одному гектарі дає такий самий ефект, як від внесення 100 кілограмів азотних добрив. При цьому для самих зернобобових треба набагато менше поживних речовин, ніж для інших сільськогосподарських культур. Зернобобові стрімко набувають головної ролі в нових стандартах харчування.  При цьому вони дуже стійкі до змін клімату, невибагливі до погодних умов та вологості, що дає змогу вирощувати їх в достатніх кількостях.

Що в цей день варто зробити? Дізнавшись більше про цінні властивості зернобобових культур, варто започаткувати традицію споживання страв із зернобобових у своїй родині. Можна розпочати зі страв нашої, української кухні та зварити пісний квасоляний борщ, спекти пиріжки з горохом, зварити вареники з квасолею чи гороховий суп… А якщо хочеться чогось незвичайного, тоді можна створити кулінарні експерименти й приготувати грузинське лобіо, грецьку фасоладу, турецьку зейтіньялу чи еритрейський хільбет… І щоб ви не приготували, будьте певні – позитивні емоції та багата смакова палітра вам гарантовані.

Дякуюза увагу!В презентації використано зображення, що знаходяться у вільному доступі в мережіІнтернет