Убережи себе від ВІЛ

Убережи себе від ВІЛКовалевська Вероніка

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини.

Хвороба характеризується прогресуючим порушенням функції імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності лікування, закінчується смертю хворого.

Клінічні прояви. Після інфікування вірус починає швидко розмножуватись, вражає різні клітини, органи та системи організму. Через 6-8 тижнів у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає у формі лихоманки зі слабкістю, підвищенням температури, болях в суглобах, як це часто спостерігається при гострих респіраторних захворюваннях, у інших - цей період проходить непомітно. Через 1,5-3 місяці після інфікування в крові інфікованої людини з’являються антитіла до ВІЛ, на виявленні яких ґрунтується діагностика ВІЛ-інфекції.

Після закінчення гострої стадії ВІЛ-інфекції розвивається безсимптомний період, який триває 8-10-12 років: здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя, хоча періодично збільшуються лімфатичні вузли, часто з’являються простудні захворювання. Такі люди є носіями ВІЛ і являють найбільшу загрозу для своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці, не можуть бути донорами крові і органів. Вірус, що знаходиться весь цей час в організмі, постійно вражає клітини імунної системи, які захищають організм від потрапляння мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків). Кожного року кількість цих клітин знижується, внаслідок чого порушується система імунного захисту і розвиваються захворювання, спричинені збудниками різних інфекцій. Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Ця стадія хвороби є кінцевою і називається-СНІД, проявами якого можуть бути: герпетична інфекція, грибкові ураження шкіри і слизових оболонок, активується або первинно розвивається туберкульоз. Слід зазначити, що туберкульоз – одна з провідних причин смерті ВІЛ-інфікованих осіб.

Що робити, щоб не заразитись?Правильно використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а, маючи постійного партнера, зберігати вірність. ретельно обстежувати донорів на ВІЛ-інфекцію, використовувати одноразові шприци і стерильний інструментарій в медичних закладах, перукарнях, косметичних кабінетах і салонах. Важливо пам’ятати про те, що любий колючий або ріжучій інструмент, яким ви користуєтесь при медичних процедурах, татуюванні, пірсингу, проколюванні вух та інших частин тіла, голінні, педикюрі і манікюрі-повинен бути стерильним. для попередження передачі захворювання від ВІЛ-інфікованої матері до дитини під час вагітності потрібно проводити антиретровірусне лікування матері, на момент пологів призначити кесарів розтин, після народження дитини замість грудного вигодовування використовувати штучне.

ВІЛ-інфекція не передається побутовим шляхом:при дотику, обіймах, рукостисканнях; через поцілунки (при відсутності пошкоджених слизових оболонок); при спільному проживанні в одній квартирі; через посуд, столові прибори; через їжу; через постільну білизну, предмети побуту, іграшки; через повітря (у тому числі при чханні й кашлі); при купанні у воді; через ручки дверей, крани, унітази; через спортивні приладдя; через гроші; при укусах комах або тварин.

Профілактика. Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігання інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження.

Дякую за увагу!