Учнівська робота на МАН "Проблема сміття та способи боротьби з ним".

Про матеріал
У даній роботі розкрито проблему утворення сміття у світі та Україні, проблему сміття у селищі Червоногранітному, створення смітників і стихійних сміттєзвалищ у самому населеному пункті та навколо нього; співставляється зображення смітників із землі ( фотографії, особисте спостереження ), із космосу ( завдяки Інтернету) та на карті; досліджується проблема сміття у своєму населеному пункті та власному домі, структурний склад сміття та екологічні аспекти даної проблеми...
Перегляд файлу

1

 

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації

Володарсько – Волинське територіальне відділення МАН України

 

 

 

 

                                                                                       Секція: екологія

Базова дисципліна: біологія

 

 

 

 

 

 

 

      Проблема сміття та способи боротьби з ним

у селищі Червоногранітне

 

 

 

 

 

Роботу виконала:

Богуш Дарія Вікторівна,

учениця 9 класу

Червоногранітнянської

ЗОШ І – ІІ ступенів,

Володарсько – Волинського району

Житомирської області

 

Педагогічний керівник:

Ночевчук Марія Володимирівна,

Вчитель математики та фізики

Червоногранітнянської

ЗОШ І – ІІ ступенів

 

 

 

 

 

2014 рік

ТЕЗИ

F:\НОВІ ФОТО\PB110249.JPGРобота на тему: «Проблема сміття та способи боротьби з ним у селищі Червоногранітне».

Автор: Богуш Дарія Вікторівна, Червоногранітнянська ЗОШ I-II ступенів, 9 клас, с. Червоногранітне, Володарсько – Волинський район,Житомирська область.

Педагогічний керівник: Ночевчук Марія Володимирівна, вчитель математики та фізики, Червоногранітнянська ЗОШ I-II ступенів.

  Проблема смітників стоїть перед людством з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чимдалі, тим вона стає серйознішою. Людство, розвиваючись в якісному аспекті й зростаючи в кількісному, споживає й потребує все більше обсягів природних ресурсів, але при цьому виникають все більші обсяги відходів життєдіяльності в довкіллі.

У даній роботі розкрито проблему утворення сміття у світі та Україні, проблему сміття у селищі Червоногранітному, створення смітників і стихійних сміттєзвалищ у самому населеному пункті та навколо нього; співставляється зображення смітників із землі ( фотографії, особисте спостереження ), із космосу ( завдяки Інтернету) та на карті; досліджується проблема сміття у своєму населеному пункті та власному домі, структурний склад сміття та екологічні аспекти даної проблеми; розглядаються промислові джерела нагромадження відходів у даній місцевості; умови утворення пам’ятки природи місцевого значення;  розкривається користь та небезпека використання поліетилену та батарейок живлення, які часто викидаються у смітники. Особливу увагу приділено реальним та практичним шляхам зменшення кількості сміття, які доступні кожній людині та посильні для кожного і прості в застосуванні та наводяться конкретні рекомендації застосування вторинної сировини.

Дана робота для усіх, кого цікавить стан довкілля і проблеми охорони, збереження та відтворення природи рідного краю, кого хвилює проблема сміття і шляхи її вирішення.

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ І

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ  ПРОБЛЕМИ СМІТТЯ

1.1.Сміття-проблема сучасності…………………………………………………7

1.2.Дія побутових відходів на довкілля…………………………………………9

1.3.Проблема ліквідації сміття………………………………………………….11

РОЗДІЛ ІІ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СМІТТЯ У СЕЛИЩІ ЧЕРВОНОГРАНІТНЕ

2.1. Забруднення довкілля селища Червоногранітне……………………...…..14

2.2. Промислові джерела нагромадження відходів у довкіллі нашого селища……………………………………………………………………………16

2.3. Корисний та шкідливий поліетилен………………………………………18

2.4. Небезпечна батарейка…………………………………………………........21

2.5. Загроза від спалювання опалого листя……………………………………23

2.6. Реальні шляхи розв’язання проблеми «Сміття» учнями нашої школи….................................................................................................................25

2.7.Попередні результати роботи по зменшенню кількості сміття………….28

ВИСНОВКИ…………………………………………………………..…………30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..32

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….35

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

                                    Живи відповідно до природи

Антична мудрість.

 

 Все пов’язане зі всім.

                                    Все повинно кудись дітись.

                                    Нічого не дається даремно.

Б. Коммонер

[19, с. 15]

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети і від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. З розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів, проблема стосунків між природою та суспільством дедалі загострюється.

Кажучи про озонові діри, атомні електростанції і глобальне потепління, ми не помічаємо, як до нас непомітно підкрадається ще одна небезпека - загинути під горами сміття, що створюється людством. Людина порушує один з основних екологічних законів – кругообігу речовин в природі, вводячи нові, чужі природі речовини.

 Проблема смітників стоїть перед людством з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чимдалі, тим вона стає серйознішою. Людство, розвиваючись в якісному аспекті й зростаючи в кількісному, споживає й потребує все більше обсягів природних ресурсів, але при цьому виникають все більші обсяги відходів життєдіяльності в довкіллі. Тенденції, що переважають у цій трьохфакторній моделі (люди-ресурси-відходи), поки що мають швидко зростаючу спрямованість. Але не важко зрозуміти, що кожний крок, який сприятиме збалансуванню цих трьох факторів, фактично стає кроком на шляху збереження нашої планети. Для кожного з нас це різні кроки, але всі вони важливі.

 Проблема сміття ще недавно була однією з найважливіших екологічних проблем великих міст. Але зараз ми спостерігаємо, що і для невеликих міст і селищ, як наше, ця проблема стає усе гострішою.

 Дослідженню екологічної проблеми нашого селища пов’язаної із забрудненням навколишнього середовища, а саме проблеми створення стихійних сміттєвих звалищ у селищі Червоногранітне та навколо нього, наміченню практичних шляхів вирішення проблеми сміттєвих звалищ, починаючи з маломасштабних рішень, посильних для кожного і простих в застосуванні, спрямована ця робота.

МЕТА РОБОТИ:

залучення підростаючого покоління до вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища;

привернення уваги школярів до екологічних проблем селища, зокрема стихійних сміттєзвалищ;

формування відповідального ставлення до довкілля через конкретні справи,ситуації, що є частиною повсякденного життя;

розвиток екологічної культури школярів на основі залучення в практичну діяльність з поліпшення місцевого природного середовища;

вироблення мотивів, потреб і звичок екологічно доцільної поведінки й діяльності.

Для досягнення зазначеної мети поставлені наступні

ЗАВДАННЯ РОБОТИ:

виявити місця санкціонованих та  несанкціонованих сміттєзвалищ;

дослідити проблему сміття у своєму населеному пункті та власному домі;

проаналізувати структурний склад сміття на сміттєзвалищах;

вивчити вплив місцевого підприємства на довкілля;

виробити правила культури поведінки в довкіллі та правила відповідальної екологічної поведінки  людини;

усвідомити важливість розуміння проблеми «Сміття» та особистого внеску в її вирішення,застосування в повсякденному житті нових норм поведінки;

показати значимість особистої відповідальності у вирішенні даної проблеми;

запропонувати власні конкретні шляхи зменшення кількості сміття, застосування  вживаних речей та вторинного використання паперу;свій внесок у справу збереження ресурсів;

розвинути систему інтелектуальних і практичних умінь із вивчення й оцінки стану та поліпшення довкілля своєї місцевості;

організувати інформаційно-пошукову роботу учнів школи з означеної проблеми;

залучити учнів школи до практичної діяльності через конкретні справи з поліпшення екологічної ситуації, до прибирання засміченої території та до  покращення санітарно-гігієнічного стану селища.

ОБ`ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: санкціоновані та несанкціоновані сміттєві звалища селища; стан території та промислові відходи « Лезниківського кар’єру» , шляхи вирішення проблеми сміття; пам’ятка природи місцевого значення.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: структурний склад сміття та місце знаходження звалищ, їх вплив на довкілля та здоровۥя людини; небезпека від потрапляння в смітники поліетилену та батарейок живлення.

Наукова новизна роботи полягає у визначенні причин проблеми сміття взагалі та у конкретному населеному пункті селищі Червоногранітному, виборі реальних і маломасштабних практичних шляхів та конкретних способів боротьби з стихійними сміттєзвалищами, а також зменшенням кількості сміття, які доступні кожній людині.

МЕТОДОМ ДОСЛІДЖЕННЯ даного питання є вивчення відповідної наукової літератури, періодичних видань, власні дані спостережень за довкіллям селища, а також якісний, кількісний і порівняльний аналіз одержаних даних.

СТРУКТУРА РОБОТИ: робота складається зі вступу,двох основних розділів і висновку, списку використаної літератури, додатків. Загальна кількість сторінок 34, а із додатками – 80сторінок.

РОЗДІЛ І. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ «СМІТТЯ»

 

  1. СМІТТЯ – ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ

Говорити про шкоду, якої  ми завдаємо планеті, можна дуже багато і довго. Але щодня слід пам’ятати про найболючіші проблеми забруднення навколишнього середовища. «Армії найстрашніших ворогів збираються в повній тиші, і ніхто не слідкує за їх небезпечною силою. Їх все більше, і помилування від них не чекай. Спочатку на їх бік перейде все, що ми маємо, а потім і сама Земля буде належати тільки їм. У безлюдних місцях збираються загарбники, порівняно з якими Чингізхан і Наполеон – безпомічні діти. Ці місця називаються звалищами, імя цих ворогів –   відходи !»[8, с. 4, 32, с.209]

Так образно написали про важливішу проблему сучасності захисники оточуючого середовища. Це проблема – сміття. Головною причиною цього є хижацьке ставлення до природи людини та недосконале виробництво. Із 100 одиниць взятої з природи речовини у готову продукцію переробляють лише 3 – 4 одиниці, а решта 96 – 97 знову потрапляють у природу у вигляді відходів, забруднюючи її, порушуючи в ній зв’язки,що складалися впродовж мільйонів років[2, с. 92]. Зі 100 кілограм побутових відходів утворюється 15 кілограм ґрунту. Потрібно задуматися над тим, куди зникають решта 85 кілограм![19]

За розрахунками академіка І. В. Петрикова – Соколова, не більше 5% природних матеріалів, що видобуваються, використовуються в промисловому виробництві, інше стає відходами. Одночасно зростає виробництво предметів споживання. Звідси десятки мільярдів тонн промислових відходів і сотні мільйонів тонн побутових відходів, що призводять до масштабного забруднення навколишнього середовища. Це одна з найактуальніших екологічних проблем сучасного світу.[29, с. 9] Часом те, що є благом для людини, обертається бідою для навколишнього середовища. Усі міста з їхньою високою концентрацією населення відрізняються утворенням великої кількості промислових та побутових відходів. Відходи підрозділяються на тверді тіла та рідкі, промислові та побутові. Загальний світовий об’єм відходів перевищує 300 млн. т. і щорічно збільшується на 10 % . Загальний об’єм твердих відходів в Україні складає 10-11млн. т. на рік. Звалищами зайняті 2600 га земель. Вважається, що у середньому в містах утворюється приблизно 1 тонна відходів на одну людину на рік. Спеціалісти підрахували: якщо сміття не знищувати, то через 10-15 років  воно вкриє всю нашу планету шаром товщиною 5 м.              [8, с. 4]             

Побутове сміття становить 1-3 % від всіх твердих відходів, але шкода від нього дедалі більша попри його відносно малу кількість. Причиною є урізноманітнення його складу,збільшення частки хімічно шкідливих предметів і речовин.

  Проблема сміття має високу гостроту через низьку швидкість їхнього розкладання для країн всього світу. Група вчених із Пенсільванського університету ( США), ґрунтуючись на експериментальних даних, розрахувала швидкість руйнування в природних умовах сміття, залишеного людиною. Папір руйнується через 2-10 років, консервні банки майже за 100 років, поліетиленові матеріали – за 200 – 300 років, пластмаса та пластикова пляшка - за 500 років, недокурок - за 5років. Виявляється, наприклад, що жерстяну бляшанку від консервів, покинуту в лісі влітку 2014 року, іржа повність знищить тільки в 2114 році. Найбільш довговічними виявилися скляні пляшки, бо період повного розкладу скла в природі може затягнутися до мільйонів років! Так, знайдені підчас розкопок стародавніх поселень залишки скляного посуду й прикрас мають вік до 4000 років, проте збереглися чудово.[27,с. 19] Те місце, де було вогнище, не родить 20 років.

Спостерігаючи за щоденним накопиченням відходів не можна не подивуватись з того, який потужний потік матеріалів усіх видів рухається лише  в одному напрямку – від місця видобування ресурсів на смітник

 

 

1.2 ДІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ НА ДОВКІЛЛЯ

 

 Звільнення від сміття ведеться у різних напрямках, але у більшості це вивіз його на звалище, а 70 % відходів знищується в наслідок захоронення їх на полігонах. Це є найбільш недосконалий спосіб порятунку від нього. Це забруднення ґрунтів, повітря і підземних вод, бо воно перегниваючи і потрапляючи у ґрунтові води наносить не поправну шкоду навколишньому середовищу. Немає кращого місця для розведення мух, тарганів, пацюків, мишей, ніж купи побутових відходів. Харчові залишки, що є джерелом бактерій і вірусів, приваблюють птахів, пацюків та великих тварин. Атмосферні опади, сонячна радіація й виділення тепла у зв’язку з поверхневими пожежами, загоряннями спричиняють у таких місцях – звалищах непередбачувані фізико – хімічні й біологічні процеси, в результаті чого зۥявляються численні токсичні хімічні сполуки в рідкому, твердому і газоподібному станах. Так,зі сміттям у біосферу надходить близько 85 млн. т органічного карбону, тоді як природне надходження цього елемента становить лише 40 млн. т. на рік. З цією проблемою пов’язане ще одне екологічне питання-надходження в атмосферу величезних обсягів газів. У результаті біотрансформації органічної речовини у побутових відходах за участю мікроорганізмів утворюється біогаз, компонентом якого є метан. Це негативно впливає на загальний стан біосфери й призводить до посилення «парникового» ефекту, та глобального потепління.[3, с. 193.] При спалюванні сміття відкритим способом виділяються токсичні речовини, що провокують виникнення ракових пухлин.  Не  можна палити відходи. Це приносить шкоду здоров’ю людей, так як при горінні поролону, лаків, фарб, пластмаси у повітря виділяються дуже отруйні гази.                                                   

          Не можна розкидати сміття, особливо скло та поліетилен, тому що вони  не гниють, а засмічують верхній, родючий шар ґрунту. Існування тварин і рослин залежить від родючості ґрунту, яка визначається кількістю гумусу-продукту життєдіяльності різних організмів.

        Отже, людина повинна задуматися над своїми діями,а взаємодія з природою, яку можна зобразити загальною схемою1.1,повинна бути тільки на користь довкіллю.[с.12]

 

 

                                                                                                                 Схема 1.1

                                Взаємодія людини з природою

 

Вид діяльності людини

 

 

Якими забрудненнями супроводжується

 

 

До яких змін в умовах існування приводить

 

 

Якими наслідками для живої природи супроводжується

 

 

 

   Від того,що ми робимо і чого не робимо сьогодні – залежить чи буде в наступного покоління майбутнє. Необхідно змінити своє ставлення до споживання природних ресурсів.

     Я вважаю, що для реального вирішення проблеми сміття потрібно :

  • пояснювати людям гостроту екологічних проблем, зокрема сміття;
  • організувати прибирання сміття з навколишньої території, свого під’їзду, очищення річок;
  • вчитися збирати і сортувати сміття, учити цьому інших;
  • звертатися до влади з листами протесту проти головних «шкідників» природи;
  • у місцях відпочинку і на вулицях розміщувати сміттєві урни;
  • не смітити;
  • проводити компанію по боротьбі з відходами.

 

1.3 ПРОБЛЕМА ЛІКВІДАЦІЇ СМІТТЯ

 

Сміття залишається завжди. Який би продукт чи технологію  ми не використовували б, сміття з’явиться. І тоді виникає питання:  що з ним робити? Звичайний мешканець України просто викине його у найближчий смітник і дуже скоро про це забуде. Але майже всі відходи можна переробити, і мало того, це принесе користь для стану екології, але ще й можна отримати при цьому прибуток! Нехтування екологічними проблемами, зокрема і проблемою сміття, загрожує національній безпеці України. Населення і промисловість у всьому світі викидають величезну кількість сміття. Очевидне рішення цієї проблеми – викидати менше сміття. Щорічно виробляються тонни сміття, яке можна багаторазово використовувати як безкоштовний ресурс. Україна має непоганий досвід повторного використання багатьох речовин  і матеріалів: паперу, деревини , зношених шин,полімерів тощо. Уявлення про наші досягнення і недоліки дає таблиця 1.1 ,де показано яку частку з усієї спожитої країною сировини становила у 1992 році вторинна.

  В роки екологічної кризи ця система була порушена. Тому нині ми можемо лише заздрити тим країнам Європи(Швейцарія,Австрія та інші),

де межу 80% повторного використання різних видів сировини вже давно перейдено. Переробка відходів з використанням сучасних екологічно чистих технологій, зокрема утилізації сміття – дуже ефективний спосіб вирішення проблеми, але необхідно змінити звичне поводження людей, оскільки господарське сміття необхідно сортувати, збираючи окремо харчові відходи, метал, папір, скло…

 

 

 

 

 

                                                                           Таблиця 1.1

 

Обсяги повторного використання різних видів сировини в Україні

 

Сировина

Обсяг повторного використання, %

Макулатура

====================================78

Текстиль

==============================62

Бите скло

==========================59,6

Шкіра

=======================57

Полімери

====================55,5

Доменні шлаки

==================53,5

Гума

================49

Шини

===============48

Шлаки мартенів

=====7,6

Відходи шахт

===3,8

Зола ТЕЦ

=0,9

  

  

       По тому, як людство ставиться до сміття, можна судити наскільки суспільство цивілізоване. Чим вищий щабель розвитку, тим гостріше постає проблема утилізації все різноманітніших відходів. Найвищим досягненням у цій проблемі є створення спеціалізованих підприємств для переробки і повторного використання побутових та інших міських відходів. Та для ефективної і рентабельної їх роботи необхідно,щоб усі жителі країни попередньо сортували сміття. У Європі рекордними показниками організованості можуть похвалитися швейцарці й німці,які не лінуються віднести електричні елементи в місце збору,скляні пляшки вкинути в один контейнер,пластикові-в другий,папір-в третій,органічні рештки-в четвертий…Австралійці ще й досі жартують над величенькою інструкцією, де викладалися правила сортування і розподілу сміття. Водночас суворішають вимоги до тих, хто дозволяє собі смітити у громадських місцях. У нас справи зі сміттям набагато гірші.
     ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ І

     Отже, сміття – один із найнебезпечніших факторів дестабілізації екологічної ситуації в цілому на планеті: недаремно видатний фізик Нільс Бор щодо цієї загрозливої проблеми зазначив, що людство скоріше загине не від атомної зброї, а захлинеться у власних відходах. Це зумовлює серйозне ставлення всього людства до вирішення проблеми сміття та вироблення екологічно безпечної стратегії поводження з відходами, яка повинна бути спрямована на загальне зменшення їх кількості й обсягів.

 З метою запобігання подальшому хижацькому забрудненню навколишнього середовища та для вирішення цієї проблеми потрібно :

  • впровадити в Україні обов’язкову систему роздільного збору, сортування і переробки сміття;
  • розробити законодавчі документи щодо безпечного вирішення проблеми сміття ;
  • посилити боротьбу зі стихійними звалищами та наслідками їх існування;
  • організувати створення екологічно чистих технологій переробки та

 знешкодження промислового й побутового сміття;

  • вести інформаційну роботу по роз’ясненні необхідності належного збору сміття для його подальшої утилізації.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.   ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СМІТТЯ У СЕЛИЩІ ЧЕРВОНОГРАНІТНЕ

 

2.1 ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ  СЕЛИЩА ЧЕРВОНОГРАНІТНЕ

 

  Я проживаю у селищі Червоногранітному , яке було засновано у 1949 році. Наше селище відоме на всю нашу державу , бо тут розташований Лезниківський кар’єр, де добувають  червоний граніт , який використовують для будівництва доріг, будинків та архітектурних споруд  у  нашій країні  та  за її межами . Але проблема зберігання та вивезення сміття є актуальною для нашого населеного пункту.                                                                                                                                                                                                    Працюючи над цією роботою, я та мої однокласники, організували та провели похід – фотозвинувачення    «Сміття у нашому селищі » (додаток 1) та екологічну мандрівку осінніми стежками – вулицями нашого рідного селища. Подорожуючи вулицями, ми побачили , що крім спеціально відведених місць для збирання  сміття, яких у нашому населеному пункті є чотири( позначені на карті)(додаток 2)  , є стихійні смітники (додаток 3), захаращення природи пластиковими пляшками та целофановими пакетами . Суттєвим є те , що вулиці , де розміщені приватні будинки , чисті та охайні . По таких вулицях (Шевченка , Ворошилова , Пушкіна , Щорса ) приємно ходити та прогулюватися у вільний час. Але  вулиця Леніна, де розміщені двоповерхові будинки, засмічена , по обабіч дороги лежать пластикові пляшки, обгортки з морозива, поліетиленові пакети, сухе гілля, навколо будинків ростуть  бур’яни. Ми провели дослідження структурного складу сміття нашого селища (таб.2.1.).

  Виявилось , що населення селища у смітники викидає різне сміття: папір, картон, пластикові пляшки, целофанові пакети, бите скло,автомобільні шини,будівельні відходи, залишки продуктів харчування та побутових речей( додаток 4).

 

Таблиця 2.1

Структурний склад сміття нашого селища

 

Будівельні відходи

========================30%

Листя, сухе гілля

============15%

Побутові речі

============15%

Бите скло

=====8%

Харчові  відходи

=====8%

Пластикові пляшки, поліетиленові пакети

=====8%

Папір, картон

===5%

Автомобільні шини

===5%

Батарейки живлення

=1%

Інше

===5%

 

    Все це потрібно поміщати у спеціальні контейнери для сміття(додаток 5),але не всі жителі до цього ставляться із відповідальністю, а викидають сміття біля них(додаток 6), що сприяє збільшенню площі смітників. Площа кожного санкціонованого місця для зберігання сміття, тобто контейнера, 6,5 м.кв , але реальні розміри цих місць більші у 2-3рази. Хоча ці місця час від часу прибираються і сміття вивозиться, але запахи від цих місць йдуть неприємні, вітер розносить сміття до найближчих будинків, після дощу із вологою речовини від розкладу сміття попадають у грунт.Слід відмітити, що стихійне   сміттєзвалище, яке було розміщене за селищем, завдяки співпраці місцевого населення і влади, було очищене і поставлена попереджувальна табличка (додаток 7). Ще ми виявили, що обабіч дороги, яка веде із селища до лісу, теж є сміття, конкретніше будівельні відходи, сухе гілля, пластикові пляшки(додаток 8). Місцевою  владою виділене спеціальне місце для зберігання сміття за межами населеного пункту, про яке всі жителі селища  знають (додаток 9). Використовуючи можливості Інтернету, ми завантажили програму Google Earth, і змогли скористатися загальнодоступною космічною інформацією. Із великим здивуванням ми виявили , що смітники нашого селища бачить увесь світ. Ми мали унікальну можливість співставставити зображення сміттєзвалищ із землі та із космосу(додаток 10).             

      Під керівництвом нашого керівника був проведений аудит “ Кількість сміття ,яке викидає кожна сім ‘я протягом тижня “(додаток 11).  Ми зважували кількість сміття,яке викидає кожна сім ‘я протягом тижня.На перший погляд , здалося, що окремо  взята сім’я викидає не так вже й багато сміття . Але коли ми  підрахували, скільки сміття щоденно  залишається від  473 жителів селища,- результат вразив  нас:  4 кг сміття на одного жителя, тобто 1892 кг щотижня. За даними Організації економічної співпраці та розвитку Євростат, МінЖКГ України у Україні виробляється щорічно 255 кг сміття на одну людину.

    Подорожуючи маршутом «Екологічної стежки», ми побачили теж звалище сміття.  Мимоволі проходиш уздовж усієї стежки і думаєш, що людина може вершити добро і зло. Принаймні утворенний тут смітник- цьому підтвердження. Ми провели власне журналістське  рослідування “Наскільки  чисте наше селище”(додаток 12), мали  змогу озирнутися  навколо , поглянувши на своє рідне селище очима  людини , яку  хвилює  проблема сміття в Червоногранітному.Ми звернули увагу  на велику  кількість  недопалків  (особливо на автобусній зупинці  та біля місць  відпочинку  молоді),і в той же час недостатня кількість баків для сміття та відсутність контейнерів  для сортування відходів .

 

2.2  ПРОМИСЛОВІ ДЖЕРЕЛА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ У ДОВКІЛЛІ НАШОГО СЕЛИЩА


           Між селищем Червоногранітним і територією Лезниківського кар’єру немає чіткого розмежування. Це пов’язано із тим, що селище виникло на базі населеного пункту Лезниківського кар’єроуправління, яке розташоване на ділянці Лезниківського родовища гранітів.
          Лезниківське родовище граніту - родовище у Володарсько - Волинському районі, яке знаходиться у кілометрі на північ від с. Лизники

( додаток 13). Промислові запаси становлять понад 65 млн. м³. Розвідане в середньому на глибину 55 м. Граніт рожево-червоний. Родовище детально розвідане у 1950 році. [16, с. 100, 31, с.150]. На території цього родовища розміщено підприємство Лезниківський карєр, площа якого 40 га.
          На підприємстві видобувається і переробляється граніт. За місяць кар’єр добуває 55 тис. тонн гірничої маси. Граніт використовують для одержання буту, блоків й щебеню, а також для виготовлення інших видів будівельної продукції: галька, гравій, камінь дроблений, крихта, гранули та порошок, бруківка. Граніт використовують як високоякісний облицювальний матеріал( додаток 14).

 Корисні копалини у кар’єрі добуваються відкритим способом, що веде до втрат природних ресурсів на 10-12%.Такі розробки також значно порушують земну поверхню, завдають шкоду грунту і запасам питної води, знищують рослинність і тваринний світ місцевості, відбувається відчуження продуктивних ґрунтів. [7, с.132]. Навколо родовища, що розробляється карєром, утворився відвал площею 1,2 га,  а також тимчасовий терикон із відсіву площею100 м²(додаток 15).

  Завдяки випуску різноманітної продукції у Лезниківському кар’єрі, кількість відходів підприємства зведена до мінімуму. Але транспортування відсіву у відкритому вигляді та його тимчасове складування супроводжується пилоперенесеням і утворенням смуг забруднення вздовж транспортних магістралей та й у самому селищі Червоногранітному.

  За рішенням 3-ї сесії  Житомирської облосної ради 23 скликання від 17. 09. 1998 року було прийнято постанову « Про створення об’єкту природно – заповідного фонду – місцевого значення і встановлення охоронної зони Поліського природного заповідника в частині створення геологічної пам’ятки природи місцевого значення « Виходи гранітів Лезниківського типу» в с. Лизник, північна стінка кар’єру на площі 4.8 га на ділянці Лезниківського кар’єру»(додаток 16) [25].

  Пам’ятка природи – унікальне природне утворення, що має особливу природоохоронну цінність і охороняється з метою збереження його у природному стані в наукових, культурно – освітніх та естетичних цілях; належить до територій та об’єктів природно – заповідного фонду України. Залежно від цінності розрізняють пам’ятки природи загальнодержавного та місцевого значення. Пам’ятки  природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні [16, с. 138].

 Пам’ятка природи місцевого значення, яка створена на території ділянки Лезниківського кар’єру, має наукове значення і називається « Відслонення Ірізуючого лабродарита ( Виходи гранітів Лезниківського типу)».

  Отже, в процесі видобування, зберігання, перевезення й використання корисних копалин є втрати , яких можна уникнути, раціонально організувавши працю. Основна умова раціонального використання ресурсів земних надр – ощадливість і комплексність. Потрібно впроваджувати на виробництві такі процеси, на яких перероблятимуться і використовуватимуться всі без винятку природні багатства даного родовища і знаходитимуть застосування всі відходи – ось прогресивний шлях видобувної промисловості.

 

2.3 КОРИСНИЙ ТА ШКІДЛИВИЙ ПОЛІЕТИЛЕН

 

Серед всієї кількості господарського сміття, яке викидають жителі селища, чимала частка належить поліетилену (додаток 17). За моїми підрахунками поліетилен складає 8% від усього сміття на звалищах нашого селища.

Поліетилен- тверда речовина білого кольору, але легко забарвлюється в різні кольори, не тоне у воді. Плавиться в межах 102-105ºС або 125-137ºС, залежно від способу добування поліетилену.[4,с.151].

Поліетилен- доволі міцний матеріал. Плівку з поліетилену можна зігнути, зім’яти, але важко розірвати. Поліетилен не проводить електричного струму. Він стійкий проти дії кислот, лугів, бромної води…[4,с.152].

Властивості поліетилену зумовлюють його широке застосування. Ці дані наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

 

Властивості й застосування поліетилену

 

   Властивості

                    Галузі застосування

Хімічна стійкість

Виготовлення деталей апаратів, що працюють в агресивному середовищі; виготовлення тари для зберігання хімічно агресивних рідин; виготовлення посуду та водогінних труб, антикорозійних покриттів

Водо - і газонепроникність

Виготовлення пакувальних матеріалів, плівки для теплиць

Електроізоляційні властивості

Виготовлення ізоляційних матеріалів для електричного дроту

 

 Поліетилен утворюється в результаті реакції полімеризації.

   Щоб надати полімеру  потрібних експлуатаційних властивостей, тобто перетворити його на пластмасу – матеріал, з якого можна виготовляти різні вироби до полімерної маси добавляють спеціальні речовини.

 Наприклад: завдяки пластифікаторам твердий полімер перетворюється на еластичний матеріал.[4, с.153]

 Пластмаси належать до найважливіших матеріалів. Але велика кількість пакувального матеріалу з поліетилену після разового використання перетворюється у відходи, сміття.

 Тривалий період руйнування у природних умовах поліетилену (200-300р.) ставить перед людиною питання його утилізації або вторинного використання полімерних відходів, що не розкладаються в грунті. Дрібні полімерні відходи знижують здатність грунту щодо його самоочищення, їхнє згоряння приводить до викиду в атмосферу токсичних продуктів.

 Сьогодні є гострим питання організації пунктів прийому в населених пунктах полімерної тари, її сортування і наступної переробки як вторинної сировини. У світі існують приклади роздільно збирання відходів що полегшує їх переробку. Всі провідні полімерні виробники світу мають вторинні процеси переробки полімерних матеріалів, зокрема пляшок з полімерів. [19, с.42]

  У місті Вінниця з одноразового посуду,відходів, пластмас та поліетилену, пакувальної термоплівки, целофанових пакетів, флаконів від шампуню виготовляють кольорові каналізаційні люки ( колір потрібен для парків, аби люк гармоніював із гамою квітів чи трави) й черепицю.  Пластикові люки не крадуть злодії на брухт. Черепицею зацікавилися румуни, поляки, німці й словаки. Підприємство лише недавно почало працювати, але попит уже перевищує пропозицію. Отож , нині тут замислюються над тим, де брати сировину для виробництва.

  Якщо людина відвідує магазин у середньому 3 – 4 рази на тиждень і щоразу купує поліетиленовий пакет чи кульок, то додому вона приносить 160 пакетів на рік і 90% з них, зазвичай, викидається на смітник. У світі щороку споживається від 500 мільйонів до 1 мільярда таких кульків.

  Поліетилен виробляється з нафтопродуктів, то ж для його виробництва використовується вичерпний природний ресурс. Це приблизно 18 млн. літрів нафти щороку!

 При спалюванні поліетилену у повітря вивільняється високотоксична речовина – діоксин, що руйнує імунну систему людини та спричиняє гормональні і ракові захворювання.

 Поліетиленові пакети в природі біологічно не розкладаються! Проковтнуті поліетиленові пакети – найчастіша причина смерті морських птахів і тварин, що плутають їх з їжею.

  Я переконалася у шкідливості для навколишнього середовища поліетиленових пакетів (до того ж слугують вони не довго, а викидаються і засмічують на довгі роки природу) і накреслила конкретні кроки для зменшення їх викидання у сміття.

 Ми реально можемо зробити деякі кроки для вирішення цієї проблеми, тобто зменшення кількості використання поліетиленових пакетів:

  • не купувати щоразу новий кульок, а користуватися багаторазовими торбами, або приходити в крамницю з власним пакетом;
  • не викидати поліетиленові кульки, що все ж потрапили до нас – їх можна використати ще раз замість кульків для сміття;
  • із пластикових пляшок  можна виготовити: лійку-дозатор, умивальник, горщик для вирощування розсади, грілку,…

2.4 НЕБЕЗПЕЧНА БАТАРЕЙКА

 

  Ми майже щодня використовуємо прилади, що живляться від батарейок. На уроках фізики у 9 класі ми вивчали будову та застосування гальванічних елементів і акумуляторів. Але коли я вивчала структурний склад сміття на смітниках нашого селища, то я помітила, що ці прилади там наявні. Коли батарейки “ сідають ”, їх викидають на смітник. На звалищі металева оболонка батарейок руйнується, хімікати витікають. Там вони роками гниють, а їх складові хімічні елементи потрапляють у грунт, атмосферу й воду. Сам маленький пристрій складається з безлічі отруйних хімічних елементів (додаток 19). [35, с.4,34 с.57]
    “ Мова йде про свинець, цинк, срібло, кобальт, нікель, ртуть та інші. Вони є дорогими і рідкісними металами. В результаті їхнього потрапляння страждає навколишнє середовище, а відповідно люди. Виділяються у атмосферу діоксини, які стають причиною репродукційних та онкологічних захворювань, а також порушення розвитку дітей”,- пояснює біолог Іван Хомяк. [35 с.4]
    Кожен із хімічних елементів, які містяться в батарейці(додаток 19), впливають на здоров’я людини:
- свинець накопичується в організмі, вражаючи нирки, нервову систему, кістні тканини;
- кадмій шкідливо впливає на легені, нирки, щитовидну залозу, є канцерогеном та може стати причиною онкологічних захворювань;
- ртуть вражає мозок і нервову систему, сприяє погіршенню зору, слуху, порушенню рухового апарату;
- нікель та цинк можуть викликати шкірні висипи та дерматити;
- кислоти та луги пропалюють слизові оболонки та шкіру.
     Про небезпеку акумуляторів виробники пишуть і на самій батарейці. Проте перекреслений смітник сьогодні нікого не лякає. Якби ж він міг говорити, то ми б дізналися, що одна пальчикова батарейка, викинута просто на землю, здатна забруднити 400 літрів води або 20 кв. метрів ґрунту. [35 с.4]

  У США щорічно виходить з ладу більше 80 млн. штук акумуляторів. З них у різні роки утилізувалось від 50 до 80 %. В Японії цей показник сягає 90 %. [19, с.42]
     Підраховано, що в Житомирі щороку використовують більше 2 мільйонів акумуляторних батарей різного типу, а у магазині нашого селища за місяць продається 45 штук, а за рік -540 штук.  Однак зовсім невелика частина жителів нашого обласного центру та області знає, що надзвичайно шкідливо викидати їх разом із сміттям. Лише 2% батарейок утилізується у виділених місцях. Решта-забруднює навколишнє середовище і згубно впливає на наше з вами здоров’я.
    На жаль, на державному рівні утилізація таких небезпечних відходів не проводиться. Хоча на те є відповідний Закон України Про відходи, ухвалений Верховною Радою ще у 1998 році.
    Наразі у Житомирі є біля двох десятків точок, де можна здати відпрацьовані елементи живлення.(додаток 20,21) Вони будуть перероблені без шкоди для довкілля. З Житомира усі відпрацьовані батарейки їдуть на єдиний в Україні Львівський завод ДП “Аргентум”. [35 с.5]
    Я сподіваюсь, що згодом кількість екологічно свідомих мешканців нашої держави збільшиться, а кількість викинутих батарейок просто у смітник суттєво зменшиться.

 

2.5 ЗАГРОЗА ВІД СПАЛЮВАННЯ ОПАЛОГО ЛИСТЯ

 

  Коли приходить осінь, у нашому селищі та мабуть і у всьому районі, не можна насолоджуватись її красою. Щодня з ранку  до вечора, а особливо цієї осені ми бачимо навкруги дим. Причини цього диму різні. Інколи пожежі виникають з причини про яку людина й не здогадується. Скалка скла з пляшки, кинута де-небудь на гарно освітленій сонцем лісовій галявині, фокусуючи сонячні промені, спрацьовує як збільшуване скло. Затлілася суха трава, й ось уже пожежа.

        Прибирання довкілля-одна із акцій, яка щорічно проводиться школярами і дорослими у нашому селищі(додаток 22). Але добрими справами потрібно не нашкодити навколишньому середовищу.  Опале листя,яке ми заготовляємо на території школи, деякі мешканці селища забирають на господарські потреби, зокрема на утеплення земельних ділянок під часник і квітів на зиму.

Опале листя виконує кілька важливих екологічних функцій: воно, як ковдра захищає коріння дерев зимою від морозу, а влітку – від спеки акумулює вологу, слугує притулком для багатьох корисних істот і, розкладаючись, стає добривом для ґрунту.  [3, с. 286] . 

        Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні-торішню траву. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому великого значення.

     Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя

призводить до інших загроз. В сухому листі згоряють зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках, а потім навесні розмножаються. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
          При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг. мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняється діоксини-одні з найотруйніших для людини речовини. [13, с. 43]

Сміття згоряє повільно. Димок в`ється довго,і може й цілу ніч. Не іде дим уверх. Він за законами фізики піднімається на метрів 10.Охолодившись, увесь дим (а це малесенькі частинки-сажа) опиняється на землі й осідає він три доби. А осідає він і на вирощені нами ягоди, овочі і фрукти, які ми згодом споживаємо.     

 При спалюванні решток рослин можуть вражатись фруктові дерева, сільськогосподарські культури та трав`яний покрив. Продихи рослин закупорюються і пригнічується життя інших мешканців екосистеми:бджіл,

птахів,звірів.
           Окрім цього, в кожне вогнище потрапляє щось синтетичне – підошва зі старого взуття, целофан, пакетик з чіпсів чи сухарів, шнурок, яким підв’язували помідори, і найстрашніше – пластикова пляшка чи кришечка від неї. Вони плавляться і виділяють ракоутворюючі речовини.

          Отже, потрібно виступати всюди проти спалювання листя, особливо у населених пунктах і лісах. На присадибних земельних ділянках листя й зрізані гілки дерев найкраще скидати в компостні ями.

 

2.6. РЕАЛЬНІ ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ «СМІТТЯ»УЧНЯМИ НАШОЇ ШКОЛИ

 

 Відомо,що вперше проблема ліквідації звалищ сміття та відходів виникла у зв’язку зі збільшенням площі  Олександрії, а в Римі існувала  спеціальна служба , яка підтримувала  чистоту  вулиць , щонайменше з I ст. до н. е.[32, с.302] Про «цивілізовану»  переробку сміття  говорять  вже дуже давно , але зрушення наступають повільно .  Тож кожен із нас повинен задумався над цією проблемою ,а як ми можемо надати друге  життя речам, які збираємося  викинути у сміття.

 Є в домі чимало такого, що викинули б без жалю: старе, зіпсоване, таке, що вийшло з ладу. Хіба ощадливий господар викине те, чому він може дати друге життя?! Ми пригадали всі корисні поради:  що, до чого і як треба приладнати, припасувати, пристосувати, щоб продовжити вік речі або приладові. Була у школі проведена акція « Не викидай – згодиться!»  (додаток 23) Учні школи виготовили корисні речі ( іграшки, рамочки, вази ) з того, що могли викинути на смітник. Особливо зацікавило використання пластикових пляшок і автомобільних шин. Ми побачили, що багато корисних речей можна виготовити із автомобільних шин: етажерку для суниці; басейн для купання дітлахів, вази для квітів та величних птахів, які прикрасять будь – який квітник; спортивне знаряддя ( додаток 24). Був зібраний цікавий матеріал, який буде  оформлений у вигляді творчої роботи « Друге життя пластикових пляшок».

            За нашими підрахунками ,після повторного  проведення  аудиту ‘Сміття ’,  кількість сміття, що викидається в сім’ях щотижня, зменшилася  на 8кг в кожній родині. Може ці показники і не дуже відрізняються від перших, але ж ми одержали  перемогу, перші позитивні  цифри .І це тільки початок тих дій, що може зробити кожна сім’я, кожна людина.

 Тема « Сміття» викликала зацікавленість в учнів школи. Був проведений похід у лісопосадку за селищем під девізом «Землю можна зробити раєм, тільки руки приклади».

 Учні школи разом із учителями влаштували « генеральне прибирання» місця відпочинку населення селища. Учасники екологічної акції почистили від сміття території навколо місцевого болота, де люблять рибалити місцеві жителі, й лісопосадку.

 Стало вже традицією проводити у школі природоохоронні та екологічні заходи: тиждень « Чистий двір», Подвір′я школи – найчистіше”, акція «Посади деревце», екологічне змагання між класами « Наша кімната найчистіша, в нашій кімнаті квіти кращі»  Ми склали правила екологічної відповідальної поведінки ( додаток 25), з якими ознайомили учнів школи та закликали усіх школярів  до збереження ресурсів, у школі поставили окрему скриньку для паперового сміття (додаток 26). З кожної тонни макулатури можна одержати 750 кг нового паперу і зберегти 5 дерев. Виростити ж нове дерево на зміну зрізаному потребує десятки років! Всього з однієї тонни макулатури можна виготовити 25000 учнівських зошитів. Для того, щоб уявити економічне значення цієї справи , варто назвати кілька цифр. Одна тонна переробленої макулатури зберігає 4 кубометри деревини, тисячу кіловат-годин електроенергії [13, с.44, 9, с.40]. Вторинна переробка 1 тонни паперу зберігає близько 30000 літрів води та 25 м² простору на звалищі . У сухих звалищах папір не розкладається десятиліттями, спалений же папір – черговий внесок у негативні зміни клімату, розвиток парникового ефекту. Старий папір можна використати і на присадибній ділянці. Подрібнений і внесений в грунт, він поліпшує його структуру і сприяє підвищенню врожайності [ 3,с. 285]. Якщо врахувати, що з непотрібного паперу в металургії виробляють цеглу, яка використовується для виплавки металу спеціальних марок, що її експортують в інші країни світу, то стане зрозуміло, що збирання макулатури не дитяча гра, а велика і відповідальна справа. Ми запланували шкільний збір макулатури на грудень місяць.

 У 2013-2014 навчальному році 22 учні школи взяли участь у тестовому етапі  Всеукраїнського інтерактивного конкурсу  «МАН - Юніор» у номінації  «Еколог» , що дало змогу розширити їх екологічні знання.

           У  ході проведення акцій «Діти дітям» та «Подаруй бібліотеці книжку (журнал)» було забезпечено 3-х учнів школи, що потребували,  зимовим взуттям та іншим одягом , бібліотека поповнилася на 18 книжок і 10 журналів. У школі  було проведено шоу «Екологічна мода», Учні демонстрували костюми з побутових відходів (додаток 27). Свої творчі здібності вторинного застосування відходів, щколярі  продемонстрували , виготовляючи вироби на виставку « Нове життя непотрібних старих речей» (додаток28).

 Потрібно перейти на роздільне сортування побутового сміття. Папір, картон, упаковки можна здати як макулатуру; скляні пляшки можна здати чи віддати малозабезпеченим. Органічні відходи це цінна сировина для виробництва компосту. Кожен із нас може біля свого будинку викопати компостну яму або виготовити бурт для компостування відходів (додаток 29).У магазині не купувати зайвого, а вживаним речам надавати «друге життя».Кожен особисто може почати з себе, ясно усвідомивши всю силу небезпеки засмічення довкілля, дотримуватись елементарних правил, не кидати сміття аби десь.

 Ми пропонуємо такі шляхи перетворення відходів на доходи.

 Той, хто живе в приватному будинку з невеликим городом або ж має  окрему ділянку, при бажанні може  своє господарство організувати так, що усі домашні відходи перетворюватимуться на доходи. Щонайперше, варто створити компостну купу і все, що гниє, відправляти туди. До кінця сезону можна мати прекрасний компост.

 Непридатні дошки, друзки, гілки і паперове сміття можна спалити в імпровізованому мангалі. Для цього досить старий лист заліза згорнути буквою «П», поставити його на опору, а з боків покласти по цеглині, щоб звідти не висипалося те, що спалюється. І зі сміттям таким чином   можна розправитися, і землю не палити, ще й одержати цінне добриво – попіл.

 Упаковки з-під тортів, пластикові стаканчики знадобляться при вирощуванні розсади. Зі скляних пляшок, особливо з-під шампанського, можна зробити чудові бордюри. А якщо в такі пляшки налити воду, вийде «термобордюр»: удень весняне сонечко його нагріє, що прискорить прогрівання грунту і ріст квітів. Тільки потрібно врахувати, що узимку такі пляшки можуть зруйнуватися, тому воду восени з них потрібно вилити.

 Старі газети, картонні упаковки, непридатні ткані доріжки годяться для мульчування проходів між грядками – так  збережеться грунтова волога і не будуть рости бур’яни. Будівельні відходи, бите скло можна використовувати як накопичувач при заливанні фундаменту, а шматки старого іржавого дроту – як арматуру для бетонних конструкцій.

 Діряві шланги з успіхом застосовуються для краплинного поливу. Усілякі старі відра, бочки, каструлі, миски і чайники можуть бути успішно використані в якості вуличних квіткових горщиків, кашпо, міні-клумбочок, квіткових гірок і поїлок для птахів. Автомобільні покришки можна також використовувати в якості круглих квіткових клумб.

 

2.7  ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ПО ЗМЕНШЕННЮ КІЛЬКОСТІ СМІТТЯ  

 

Учні школи допомогли селищу зробити чистішою його територію:

  • під час осіннього прибирання очистили від сміття та опалого листя територію школи площею 1,02 га,вулиці Щорса та Ворошилова протяжністю 500 м;
  • обрізали 5 кущів акації;
  • виконали осінні роботи на шкільній клумбі,площа якої 0,01га;
  • посадили 15 дерев;
  • прибрано територія від сміття по периметру місцевої водойми протяжністю 400м;
  • виготовили скриньку для збирання паперового сміття у школі;
  • облаштували 13 годівничок для птахів із будівельних відходів;
  • забезпечили трьох учнів школи зимовим одягом,який був у використанні інших школярів;
  • поповнили фонд бібліотеки на 18 книжок і 10 журналів;
  • за анкетуванням, викидання сміття у кожній родині зменшилося на 8 кг щотижня.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІ

Я вважаю,що вирішенню глобальної екологічної проблеми – проблеми сміття мають сприяти конкретні маломасштабні рішення, посильні для кожного і прості у застосувані:

  • купувати довговічні товари і звести до мінімуму вжиток продукції одноразового користування;
  • купувати напої в багаторазових пляшках і здавати порожню тару, яку можна використати вдруге;
  • не купувати про запас ліки, побутову хімію та інше – по закінченню терміну зберігання доведеться їх викинути;
  • не викидати старі добротні речі, а дати їм «друге життя»;
  • для покупок в магазині використовувати сумки, тоді не знадобляться поліетиленові пакети, які доведеться викидати.

Отже, потрібно формувати почуття особистої відповідальності за наше майбутнє, а гаслом якого можуть бути такі слова: «Задовольняючі власні потреби я не повинен шкодити собі, тим хто живе поруч зі мною і нашим нащадкам!».

 

 

 

ВИСНОВОК

 

  Зараз людство перебуває саме в такому стані, коли, аби вижити, воно повинне не тільки навчитися виробляти продукти харчування, одяг, житло, машини, засоби пересування, зв’язку, а й відтворювати грунти, водойми, тваринний і рослинний світ тощо, що є умовами людського існування на Землі. Це повязано з тим, що суспільство підійшло до межі, за якою його попереднє ставлення до навколишнього середовища, стає неможливим. Подальше забруднення природного довкілля й нестримне використання природних багатств можуть неминуче призвести до загибелі природи Землі, всього живого, що на ній є, а отже – й самої людини. [2, с.92]

 Отже, розглянувши причини та умови виникнення проблеми  сміття, я пропоную такі правила поведінки у навколишньому середовищі для кожного громадянина України:

  1. Не захаращуйте території матеріалами, побутовими відходами та сміттям, відходами виробництва…
  2. Забороняється вивозити і звалювати сміття, харчові відходи, траву, гілки листя в непередбачуваних для цього місцях і, таким чином, робити сміттєзвалища.
  3. Не можна розводити багаття, спалювати сміття(гілки, побутові відходи тощо).
  4. Забороняється кидати сміття, недопалки, пластикові пляшки, папір, скляну тару на вулицях, лісі та інших місцях, а також спалювати їх.
  5. Повідомляти про порушення, що пов’язані з благоустроєм територій( у тому числі про горіння сміття), в районні управління екологічного напрямку.

  Я прийшла до висновку, що кожна з глобальних проблем довкілля залежить від кожного з нас. І це не просто красиві слова. Кожен з нас може зменшити кількість сміття хоч і у малих дозах, але це перший крок для покращення навколишнього середовища. Звичайний школяр не здатний проконтролювати процес розміщення радіоактивних відходів або зупинити шкідливе виробництво. Але він може свою екологічну діяльність почати не у космічних масштабах, а прямо тут, біля свого будинку, на своїй вулиці, прибрати територію, викинути сміття у відведене місце. В результаті проведеної роботи я переконалася, що у своєму житті слід дотримуватись народної мудрості :

«Чисто не там, де прибирають, а там де не смітять»

 Я бажаю жити в кращому світі, тепер я впевнена, що саме ми, молоде покоління несемо відповідальність за світ в якому живемо, за стан свого здоров’я і рівень життя.  Без сміття в нашому житті не обійдемося.  Всюди і завжди воно переслідує людину. Але ми повинні робити все для того, щоб сміття стало менше. Я переконалася, що життя планети, її чистота, збереження ресурсів залежить не від людства в цілому, а від кожного з нас. Ніхто окрім нас самих, не зробить наш дім, нашу вулицю, наше селище, нашу країну чистішою та красивішою. Земля – наш спільний дім. У ньому, також треба дотримуватися порядку .

Рятуємо землю! А також рятуємо небо!

Рятуємо мрії, кохання солодкий мотив!

Рятуємо ніжність…Від кого рятуємо?Від себе.

Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти!

 

 

 

 

 

 

 

                  Список використаної літератури

 

  1. Авейко Т.Г. Человек и природа - единое целое.// Фізика в школах України. Позакласна робота – 2014 - №7(07) – с.  25 – 37.
  2. Арцишевський Р.А. Світ і людина : Підручник для 8-9 класів. /Р.А. Арцишевський. – К. :ВТФ «Перун», 1997. – 448 с.
  3. Білявський Г.О. Основи екологічних знань : Підручник / Г.О Білявський , Р. С. Фурдуй. – К. :Либідь, 1997 – 288с.
  4. Буринська Н.М. Хімія – 9 : підручник для загальносвіт. навч. зак. / Н.М. Буринська, Л.П. Величко – К. : Ірпінь : Перун, 2009 – 232с.
  5. Воїнстенський М.А. Охорона природи. Посібник для вчителів. / М.А.Воїнстенський, С.М. Стойко. – К. : Рад. шк., 1977 – 144с.
  6. Голяченко О.С. Володарсько-Волинський район. Географічний нарис для учнів. / О.С. Голяченко, М.Ю. Костриця – Житомир : Товариство дослідників Волині, 1995 – 48с.
  7. Горошківщина крізь призму століть. Тези наукової краєзнавчої конференції. / Відп. ред. Костриця М.Ю. – Володарськ-Волинський – Житомир, 1995 – 175с.
  8. Давиденко Н.О. Збережемо нашу Землю блакитною і зеленою. // Позакласний час – 2001 - №8-9 – с. 2-4.
  9. Довідник молодого охоронця природи. / Упор. Тарасенко О.Є. – К.: Молодь, 1977 – 120с.
  10. Довідник природних ресурсів Житомирщини. / Уклад. Поліщук О.Я. – Житомир : Льонок, 1993 – 142с.
  11.  Дубогай Г.М. Екологічне виховання учнів на уроках фізики. //Фізика в школах України. – 2012 - №13-14( 209-210) – с.50-52.
  12. Екологічні права та обов’язки громадян. // Позакласний час. Плюс. – 2006 - №2 – с. 7-9
  13. Івін М.Ю. Щоб жити .Нариси про природу. / М.Ю. Івін. – К. : Веселка, 1976 – 160с.
  14.  Ільченко В.Р. Довкілля – 6. Навч. посіб. / В.Р. Ільченко , К. Ж. Гуз. – К.:ВНV,1996 – 302 с.
  15. Концепція екологічної освіти України ( витяг). // Позакласний час. Плюс. – 2006 - №2- с.20-31.
  16. Костриця М.Ю. Еколого-географічний словник – довідник Житомирщини. / М.Ю. Костриця. – Житомир : М.А.К. ЛТД, 1996 – 200с.
  17. Михайловський Л.В. Повита красою./ Л.В. Михайловський . – К. : Молодь, 1989 – 152с.
  18. Мы и наша земля: Сборник / Предисл. А.С. Онегова: Послесл. Э. И. Сафонова- М.: Мол.гвардия ,1986- 287 с.
  19. НАдихаємо НА дії. Інформаційний бюлетень. – 2008 - №1, №2 – 2009 - №3, №4.
  20. Нікітіна Н.В. Збережемо рідну землю голубою і зеленою. // Позакласний час – 2008 - №4 – с.95- 97.
  21. Новиков Ю. В. Охрана окружающей среды. Учеб. пособ. для учащихся техникумов. / Ю.В. Новиков. – М.: Высш.шк., 1987 – 287с.
  22. Об охране окружающей среды : Сборник /Сост. А. М. Галеева, М.Л. Курок- М.: Политиздат, 1979 – 352с.
  23. Охрана природы : Справочник / Митрюшкин К.П., Берлянд М.Е., Величенко Ю.П. и др.- 2-е изд. перераб. – М.: Агропромиздат, 1987 – 269с.
  24. Позаурочна робота з фізики. –Х.: Вид. група. « Основа» ,2007 – 208с. – (Б – ка журн. «Фізика в школах України.» Вип. 5 (41)).
  25. Постанова Житомирського Апеляційного Господарського суду «Про створення об’єкту природно-заповідного фонду» від 25 жовтня 2005 р.
  26. Природа і ми. Збірник / Упор. А. І. Філатова. – К. : «Реклама», 1980 – 136 с.
  27.  Скільки років « живе» поліетиленова пляшка? // Веселі уроки. Навч. – пізн. журнал для шк. – 2012 - №1 – с.19.
  28. Тарасова В. Економічний механізм екологічної безпеки довкілля : Метод. реком. / В. Тарасова. – Житомир, ДАУ, 2007- 52с.
  29. Тиждень фізики в школі. – Х.: Вид. група «Основа». 2006 – 192 с.- (Б-ка журн. «Фізика в школах України». Вип. 6 (30)).
  30. Ткачук Г.П. Формування екологічної культури учнів./ Г.П. Ткачук.- К.: Т-во « Знання» УРСР, 1988- 32с.- ( Сер. 7 «Педагогічна», №15).
  31. Урал в мініатюрі (природні багатства Житомирщини, їх вивчення та перспективи використання). / Ред. В.Г. Комар. – Житомир, 1996 – 142с.
  32. Хай планета наша чиста розквітає людям на добро./ Сценарії екологічних заходів – X. Вид. група « Основа» , 2006 – 368с.
  33. Шарко В.Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики : Посіб. для вчителя. / В.Д. Шарко – К.: Рад. шк., 1990 – 207 с.
  34. Шут М. І.Фізика: 9кл. Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./  М. І. Шут, М.Т. Мартинюк, Л.Ю. Благодаренко- К.: Ірпінь, «Перун» 2009-224с.
  35. Ярмоленко І. Свідомі житомиряни рятують місто від пальчикових батарейок./ «20 хвилин». 2013р. 7 серпня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Похід – фотозвинувачення « Сміття у нашому селищі»

 

F:\смітники\DSCF5869.JPG

 

F:\смітники\DSCF5870.JPG

 

Додаток 1

 

 

F:\НОВІ ФОТО\PB080204.JPG

 

F:\НОВІ ФОТО\PB080211.JPG

Додаток1

F:\НОВІ ФОТО\PB080203.JPG

 

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB080178.jpg

 

Додаток 2

Вигляд селища Червоногранітне із космосу

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\Screenshot_4.png

Додаток 2

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PC110264.jpg

 

Додаток 3

Стихійні смітники

 

F:\НОВІ ФОТО\PB070143.JPG

 

F:\НОВІ ФОТО\PB070145.JPG

Додаток 3

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\DSCF5867.jpg

Додаток 4

Структурний склад сміття на смітниках

 

F:\НОВІ ФОТО\PB070147.JPG

F:\НОВІ ФОТО\PB070151.JPG

Додаток 4

F:\НОВІ ФОТО\PB070153.JPG

 

F:\НОВІ ФОТО\PB070158.JPG

 

 Додаток 4

 

F:\НОВІ ФОТО\PB070160.JPG

 

F:\НОВІ ФОТО\PB070163.JPG

Додаток 5

Спеціальні контейнери для збирання сміття

 

F:\НОВІ ФОТО\PB080182.JPG

 

F:\смітники\DSCF5899.JPG

 

Додаток 6

Реальний стан санкціонованих смітників

 

DSC02942

Додаток 6

 

 

F:\смітники\DSCF5868.JPG

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB080185.jpg

 

Додаток 6

Норми і реалії

 

F:\НОВІ ФОТО\PB080214.JPG

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB080213.jpg

Додаток 7

Попереджувальна табличка

 

F:\смітники\DSCF5881.JPG

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB070142.jpg

Додаток 8

Смітник обабіч дороги

 

F:\смітники\DSCF5894.JPG

 

F:\смітники\DSCF5893.JPG

Додаток 9

Санкціоноване місце під сміття за селищем

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB070173.jpg

Додаток 10

Зображення стихійного сміттєзвалища із землі та із космосу

F:\НОВІ ФОТО\PB070143.JPG

 

F:\НОВІ ФОТО\Screenshot_5.png

 

Додаток 11

Анкетування учнів з проблеми «Сміття»

 

Аудит №1 «Сміття в нашому домі».

Вивчення власних звичок відбуватиметься через спеціальне опитування, що називається аудит (перевірка). Заповнення аудиту – це не змагання. У цьому процесі немає «правильних» чи «неправильних» відповідей – тільки чесні і нечесні. Єдина людина, яку Ти можеш обдурити – це Ти сам! Твої відповіді бережуться доти, доки вони знову не знадобляться Тобі.

Після завершення проектної роботи, Ти звернешся до цих питань знов. Заповнення аудиту другий раз допоможе Тобі визначити, які зміни відбулися у твоїх звичках. Після того, як ми їх зробили, й іноді ми забуваємо похвалити себе за те гарне, що ми робимо. Це буде шанс для Тебе!

А раптом Ти не помітиш ніяких змін? Ніколи не пізно почати! Використовуй цей шанс і заплануй, що Ти зробиш наступного тижня чи місяця.

 

Запрошуємо дослідити

Отже, почнемо. Працюючи індивідуально, відповідай на питання чесно, роблячи олівцем необхідні позначки «так» чи «ні».

 

Що я і моя родина робимо з відходами?

  • Ми створюємо сміття та відходи.
  • Сміття викидаємо у спеціально відведене місце у нашому селищі.
  • Ми сортуємо сміття.
  • За останній місяць я хоч раз здавав пляшки.

Як економити папір?

  • З усього сміття, що в мене утворюється, я відкладаю макулатуру для того, щоб її потім здати.
  • Прочитавши газету чи журнал, я їх не викидаю.
  • Газети, які я передплачую чи купую, крім мене читають ще мої близькі, знайомі тощо.
  • Я збираю використаний папір.
  • Я використовую його ще раз з іншого боку.

Що я роблю з органічними відходами?

  • Ми їх використовуємо у господарстві.
  • Я знаю, що таке компост.
  • Я знаю правила компостування.
  • Ми компостуємо наші органічні відходи.

Куди я складаю свої покупки?

  • Я складаю свої покупки у пакети, що дає мені продавець.
  • Я ношу із собою сумку для покупок.
  • Я намагаюсь купувати в основному не фасовані, а вагові товари.
  • Іноді я вимушений купувати товари в упаковці і тоді я використовую її в господарстві.

Що я і мої рідні робимо зі старими речами?

  • Ми переглядаємо вдома речі, які потребують ремонту.
  • У мене є план щодо того, як їх полагодити та використати ще раз.
  • Я використовую кілька разів пакети, пляшки для зберігання та переносу чогось.
  • Я обираю собі подарунки на день народження й інші свята так, щоб не накопичувати речі, що потім будуть викинуті як непотріб.
  • Я думаю про навколишнє середовище, коли шукаю подарунки для друзів.

Що я і мої друзі робимо для громади?

  • Викидаю сміття у спеціально відведені для цього місця.
  • Ми прибрали певну територію від сміття.
  • Ми запланували акцію з очищення території від сміття.
  • Ми плануємо постійне прибирання  сміття у майбутньому.

Аудит № 2. Сміття

1) Зважуй протягом тижня пакети зі сміттям, що викидає в сміттєві баки, смітники чи спалює Твоя сім’я.

2) Підсумуй результати кожного зважування і поділи загальну суму на кількість членів родини. Отриманий результат є показником «виробництва сміття в тиждень». Записуй у зошиті отримані результати за таким зразком.

1-й день

2-й день

3-й день

4-й день

5-й день

6-й день

7-й день

… кг

… кг

… кг

… кг

… кг

… кг

… кг

 

Загальна вага відходів у родині за тиждень:

………. кг

Вага відходів на кожного члена родини за тиждень:

………. кг

3) Визнач, скільки різних видів відходів (пластик, папір, скло, батарейки і т.п.) ти можеш відокремити для вторинної переробки у себе вдома, запиши їх у зошит.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 12

Журналістське розслідування

«Наскільки чисте наше село»

Кожного дня,йдучи до школи або по інших своїх справах,ми не завжди звертаємо увагу на сміття на узбіччях доріг, у кущах та інших місцях, якого щоразу стає все більше і більше.Щоденно разом з братом,я бачу тисячі недопалків, сотні целофанових пакетів,що лежать обабіч дороги та які дуже забруднюють наше селище.Я ще раз переконуюсь у людській байдужості, безвідповідальності,нерішучості.Невже жителям селища так байдуже довкілля,територія де живе кожен з них.Невже вони можуть, закривши очі,пройти через ці купи сміття,які ніхто навіть і не думає прибрати?Чи їм комфортно жити у такому безладді,дихати таким забрудненим повітрям?Я дуже хочу,щоб до моїх слівприслухалися і інші. Адже таке забруднене селище збережеться не надовго. Тож давайте збережемо красу нашого селища, щоб воно продовжувало нас чаруватищодня своєю чарівністюзелених дерев і квітів.Давайте будемо слідкувати за чистотою і нетільки своїх домівок,а й у місцях,денема кому прибрати! Давайте саджати дерева для того ,щоб повітря небуло забрудненим!

      Корицька Тетяна

 Мене звуть Вікторія.Я навчаюсь в дев'ятому класі Червоногранітнянської школи. Все своє життя я проживаю в селі Червоногранітному.Село у нас невеличке,але гарне.Має воно як позитивні,так і негативні сторони.Природа красива і мальовнича.Недалечко є кар'єр,де добувають червоний граніт.Також є дробильний завод,на якому виготовляють щебінь.З однієї сторони добре,що на території нашого селища є такі підприємства,бо це робочі місця для наших батьків.Ось я уважно подивилася  навкруги і побачила те, на що вчора не звертала уваги.Мій шлях до школи займає всього 5 хвилин.Але за цей час я встигла побачити, як цей шлях «усіяний»недопалками,обабіч лежать целофанові кульки та пластикові пляшки.Навпроти житлового будинку розміщене спеціальне місце для сміття,але контейнер, в який його потрібно збирати,вже не помітити.Сміття лежить навколо нього,розлітається навкруги,має неприємний запах.

 У сміття жителі викидають пластикові пляшки,тарілки,стакани,бур'яни,харчові відходи.Смітник розташований близько до житлового будинку,жителі ходять повз нього кожен день.І нікому нічого не потрібно? А нам,учням? Ось вийдеш на вулицю-все цвіте,а придивишся-ці купи сміття,від яких аж погано стає.Люди,які це сміття викидають, не розуміють, що своєю байдужістю можуть привести до набагато більшої проблеми.Адже,якщо вчасно не прибрати смітник,розмножується велика кількість бактерій та мікроорганізмів,отруюються грунти та вода.На смітниках бігає багато бродячих котів та собак. Як член шкільного парламенту, я вирішила,що перший весняний екологічний десант буду саме у цьому місці.

Отже,проблема нашого селища- це смітники,які давно ніхто не вивозив.

Гібнер Вікторія

 За межами села Червоногранітного на полях є дуже великий смітник.Люди викидають сміття і навіть не задумаються про наслідки такої своєї поведінки.Смітники шкодять природі,немає де відпочити.Такождуже багато смітників є в самому селищі  Червоногранітному.

 Жителі викидають біля своїх будинків гілля,яке зрізали і не прибирають,сміття у вигляді целофанових пакетів,пластикових пляшок тощо.Головне,що це сміття ніхто не наважиться прибрати.Недалеко за селищем є поле, на якому є також смітник,великий за розмірами,сміття з якого розлітається далеко по полі.Звичайно корисно,щоб всі жителі селища зібралися і повивозили сміття, яке є біля кожного будинку,у спеціально відведене місце, або хоча б позбирали сміття у спеціальні контейнери.Тоді б було набагато чистіше!Бережімо природу, бо все залежить від нас!

Котвицька Тетяна

 

 

Додаток 13

Лезниківське родовище гранітів

 

Вигляд із космосу

F:\НОВІ ФОТО\Screenshot_3.png

Додаток 13

Вигляд із землі

F:\НОВІ ФОТО\PB100231.JPG

 

F:\НОВІ ФОТО\PB100229.JPG

Додаток 14

Продукція «Лезниківського кар’єру»

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB100236.jpg

 

 

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB100237.jpg

Додаток 14

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB100238.jpg

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB100232.jpg

Додаток 15

Відвал із відсіву

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB100235.jpg

 

F:\НОВІ ФОТО\PB080200.JPG

Додаток 16

 

Карта пам’ятки природи місцевого значення

 

F:\НОВІ ФОТО\PB110247.JPG

Додаток 17

Поліетилен на смітниках

F:\НОВІ ФОТО\PB080222.JPG

 

F:\НОВІ ФОТО\PB080219.JPG -

Додаток 18

 

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PC110260.jpg

 

одаток 19

Карта місць прийому батарейок живлення у Житомирі

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB110243.jpg

 

Додаток 20

Скринька для збирання батарейок живлення

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PC110259.jpg

 

Додаток  21

Операція « Листя »

 

F:\Прибирання._Фото\Фото0754.jpg

F:\Прибирання._Фото\Фото0755.jpg

Додаток 21

 

        F:\Прибирання._Фото\Фото0747.jpg

 

F:\Прибирання._Фото\Фото0749.jpg

 

Додаток 22

Акція «Не викидай – згодиться!»

F:\фото\DSCF6368.JPG

 

F:\фото\DSCF6375.JPG

 

Додаток 23

 

Використання автомобільних шин

F:\НОВІ ФОТО\PB080225.JPG

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB080226.jpg

Додаток 24

 

Правила екологічної відповідальної поведінки

 

  Чи хочете ви стати « людиною, яка охороняє природу, себе, близьких,

людство? Так? Тоді дотримуйся, на перший погляд, простих навіть трохи наївних, але водночас мудрих порад.

 Їх склали Марі – Клейтон і Кристофер Ендерлайни, які працюють у неурядовій екологічній групі в штаті  Вашингтон ( США). Зелений рух – це більше, ніж політична ідеологія. Це філософія повсякденного життя. Цей список порад  для тих, хто не хоче потонути у горах сміття.

 

  • Використовуй вторинний папір, скло, метал, утилізуй їх.
  • Повторно використовуй моторне масло, будь обережним із небезпечними відходами.
  • Намагайся використовувати пелюшки з тканини.
  • Повторно використовуй упаковку для яєць і паперові пакети.
  • Не користуйся одноразовими стаканчиками, тарілками та іншим начинням.
  • Використовуй полотняні рушники замість паперових серветок.
  • Користуйся паперовими пакетами для утилізації жиру під час приготування їжі.
  • Віддай речі, якими не користуєшся, іншим.
  • Використовуй чистий бік аркуша паперу ( оборотну) для різних дрібних записів та інших цілей.
  • Поміркуй, як краще утилізувати залишки їжі.
  • Відремонтуй поламану річ, замість того, щоб її викидати.
  • Складай товари,придбані в магазині,в багаторазові контейнери,банки.
  • Перетворюй залишки їжі в компост і використовуй його на своїй присадибній ділянці.
  • Купуй на Новий рік тільки живу ялинку, тобто таку, яку потім можна висадити в грунт.
  • Поцікався, куди скидають сміття від твого дому.
  • Користуйся тільки пере зарядними батарейками.
  • Не кидай сміття, прибери його біля свого дому, вздовж дороги, якою ідеш.
  • Ставай організатором або учасником місцевого розпродажу або обміну іграшок.
  • Розвивай екологічну свідомість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 25

Скринька для збирання паперового сміття у школі

 

F:\фото\DSCF6349.JPG

 

F:\фото\DSCF6411.JPG

Додаток 26

 

Фоторепортаж із шоу «Екологічна мода» (одяг виготовлений із вторинної сировини)

F:\фото\DSCF6421.JPG

F:\фото\DSCF6428.JPG

Додаток 27

Виставка «Нове життя непотрібних речей»

F:\фото\DSCF6391.JPG

 

F:\фото\DSCF6392.JPG

 

Додаток 27

Виготовила гачком коврик із одноразових поліетиленових пакетів для сміття.

 

F:\фото\DSCF6431.JPG

 

F:\фото\DSCF6390.JPG

Додаток 27

Із пластикових пляшок виготовлено екзотичну пальму.

 

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB110250.jpg

Додаток 28

Компостний бурт на присадибній ділянці

 

C:\Documents and Settings\u\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\PB080209.jpg

docx
Пов’язані теми
Екологія, Інші матеріали
Додано
9 жовтня
Переглядів
19
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку