Слов `янська загальноосвітня школа № 9
Слов` янської міської ради Донецької області
Мала річка моєї батьківщини
Дослідження та вивчення стану річки Сорищі
Слов’янського району Донецької області
(басейн річки Дон)
Топчий Олександр – учень 8 кл. Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ст. №9
Науковий керівник: Грунська Марина Олександрівна - вчитель географії Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ст. №9 Донецької області
Слов’янськ
2019
Зміст
Вступ
1.Загальна характеристика місцевості
2. Характеристика річки Сорищі
2.1 Гідрологічні та морфологічні параметри:
- місце витоку, ширина, глибина;
- характер течії;
- характеристика долини, характеристики заплави;
- який берег крутіший: правий чи лівий;
- зміна рівня води за сезонами, взимку – наявність льодового покриву, його термін.
2.2 Гідрохімічні характеристики:
- прозорість води, рН води;
- температура води в момент дослідження.
2.3 Гідробіологічні характеристики:
- мешканці товщі води (планктон);
- мешканці дна річки (бентос);
- найбільш поширені вищі водні рослини;
- наявність риби (вказати види);
- найбільш поширені інші представники фауни;
- інвазійні види водної фауни та флори.
3. Пошуково-краєзнавча робота:
- пошук прислів’їв, приказок, народних переказів і висловів про річки;
- пошук легенд, народних переказів щодо походження назви місцевої
річки та її приток, струмків.
4. Оцінка значення річки в господарській діяльності людини.
5. Оцінка впливу господарської діяльності людини на екологічний стан
річки, її охорона від забруднення, засмічування, замулення.
6. Висновок
7. Література
Вступ
Там де вода, там і життя.
Народна мудрість
Річки течуть на всіх континентах, забезпечуючи життя людині, тваринному і рослинному світу. Силою свого одвічного руху річки збагачують і змінюють зовнішній вигляд Землі. Каньйони, заплави, водоспади і естуарії – все це створено водою, що стікає з височин до місця зустрічі з морем. Кожна річка живе своїм життям, кожна річка унікальна.
Метою нашого дослідження є вивчення стану річки Сорищі, показати вплив господарської діяльності людини на стан річки та запропонувати шляхи зменшення негативного впливу людини на водну артерію.
Завдання:
описати місцевість, де тече річка;
провести дослідження річки;
вивчити стан річки;
виявити вплив діяльності людини на стан річки;
запропонувати шляхи зменшення негативного впливу на життя річки;
провести пошуково-краєзнавчу роботу.
Практичне значення полягає у дослідженні річки, опису, виявленню стану та розробці рекомендацій щодо зменшення негативного впливу діяльності людини на річку.
Актуальність: Не так вже й багато залишилось цілком “здорових” річок. Більшість річок нині страждає від необдуманого втручання, але є ще й такі, що не втратили здатності відновлюватися. Час пізнати і навчитися розуміти річку, яку ми жорстоко експлуатуємо, забруднюючи воду відходами виробництва, руйнуючи природне середовище. Тільки знання процесів, які відбуваються в річках, може стати надійною основою для збереження та врятування хоча б деяких напрочуд дивних екосистем нашої планети.
Джерело, яке тільки-тільки пробилося із землі, без користі не тече. Але, крім благ і радощів, які річка віддає всьому живому в руслі і на її берегах, вона уперто несе свою воду в “загальний котел”, з якого п'ють сьогодні величезні міста, промислові центри та сільськогосподарські райони. І якщо міліють великі ріки, першу з причин цього слід шукати там, де розміщуються “капіляри” водної системи, а саме на малих річках.
На північно-східному схилі Донецького кряжу, поблизу Слов’ янська, блищить місячної ночі невеличке озерце. З нього витікає маленький струмочок води — тут і починається річка Сорищі.
Часом, у верхів’ї , річка зупиниться, утворить неглибокі болотисті плеса, відпочине в них, збереться з силою і вже голубоокою красунею вирушає степовим килимом у нелегку дорогу до Казеного Торця. Обтікаючи давні височини й горби, вона часто утворює круті коліна, іноді, здається, що вертає назад.
Річка Сорищі бере свій початок з озера, розташованого поблизу села Оріхуватка Слов’янського району, на сході, за кількадесят метрів проходить річище каналу Сіверський Донець — Донбас. Поруч розташовані два лісових урочища: Оріхове та Тупиченко. Тече територією Слов'янського району Донецької області. Впадає до КазенногоТорця у Слов'янську (басейн Азовського моря) між мікрорайонами Черевківка та Хімік, поблизу олівцевої фабрики.
Долина вузька, коритоподібна. Береги залужені та заліснені. Заплава часто переривчаста, подекуди асиметрична, переважно суха, покрита лучною рослинністю, рідше – розорана , подекуди заболочена. Річище слабкозвивисте, шириною пересічно 5 м. Глибина річки на плесах 0.6 – 1 м, максимальна – 1.5 м.
Швидкість течії коливається від 0.1 м/с до 1.5 м/с (на порогових ділянках). Течія спокійна. Довжина 12 км. Площа водозбірного басейну 45,7 км². км². Похил 4,3 м/км. Стік зарегульовано ставками. Використовується на технічне й сільськогосподарське водопостачання та для рибництва.
Протікає через такі населені пункти: с.Оріхуватка, с. Черевківка, м. Слов’янськ, с.Червоний молочар, х.Сулимівка.
По дорозі до неї приєднується однойменна притока (в районі Черевківського цвинтаря – вулиця Данила Галицького, 135).).
У живленні річки беруть участь дощові, талі, грунтові та підземні води. Загалом Сорищі відносять до річок змішаного живлення з переважанням дощового.
У середньому за рік на річці спостерігається 4 – 5 піків підняття рівня води. Їх більшість припадає на весняно-літній час. Повінь настає навесні, в кінці лютого – на початку березня, коли тане сніг. Осінні обложні дощі підвищують рівень води. Зимова межень із льодовим покривом і частими відлиги формують зимові паводки, які порушують льодовий покрив. У 1964 році відбувся значний паводок, тому було створено декілька дамб. Їх можна зустріти біля ГК «Хімік» та вулиці Яблочкіна (м.Слов’янськ).
Середні багаторічні дати переходу температури води через 0,2°С навесні з природним термічним режимом і помірним ґрунтовим живленням становить – перша декада березня. Середні дати початку стійких льодових явищ на річках в восени – 26 листопада – 5 грудня.
Фізико - хімічний аналіз води р. Сорищі
Аналіз змін стану водних об'єктів за результатами спостережень та лабораторних вимірювань
- вода хлоридно-сульфатна за аніонами, натрієва, кальцієво-натрієва за катіонами, за мінералізацією слабомінералізована – 1,6-2,1 г/дм3. Водневий показник становить – 8,1-8,2 одиниць pH, токсична лужність - 4,3-5,1 мг-екв, лужність від нормальних карбонатів (СО32-) не виявлена.
За період спостереження мінералізація води майже не змінилась. Водневий показник збільшився на 0,1-1,1 одиниць pH. Токсична лужність зменшилась на 0,3-0,9 мг-екв.
У верхній течії якість води відповідає вимогам санітарних норм. В районі гирла у воді має місце висока концентрація солей. Причина цього – надходження у водні об'єкти забруднених стічних вод підприємств, зливових вод з території міста, комунальних господарств, а також у значній багаторічній акумуляції забруднюючих речовин у донних відкладеннях.
Температура води за останні 10 років - від 1 до +28 °С
Температура води в момент дослідження (березень) - +10 - +11°С
В річці розвивається складний комплекс водяної та водно-болотної рослинності і не менш різноманітної фауни.
Планктонні організми : з рослин – водорості, з тварин – інфузорії, коловертки гіллястовусі й веслоногі рачки. Бентосні тварини здатні прикріплюватися до занурених у воду предметів, наприклад, моховатки, губки; є такі, що закопуються в ґрунт, – олігохети, деякі м'якуни, личинки комах; є види, що риють нори в глинистому ґрунті (деякі одноденки); є такі, що мешкають під камінням та іншими зануреними предметами; є тварини, що живуть у водних заростях (жаба зелена, квакша звичайна, ящірка тощо.
Вищі водні рослини (верба, вільха, осока, липа) зосереджені по берегах річки, мілководдях. При незначній течії та глибині ними може заростати навіть все русло. До повітряно-водних рослин належать: очерет звичайний, рогіз вузьколистий, рогіз широколистий, куга озерна, або комиш, частуха подорожникова, стрілолист звичайний, їжача голівка пряма, та багато видів осок. Занурені рослини - рдесники блискучий, пронизанолистий, гребінчастий, водопериця колосиста, кушир занурений, елодея канадська або водяна чума. Рослини вільноплаваючі: ряска мала, ряска триборозенчаста, ряска багатокоренева, або спіродела, сальвінія плавуча, жабурник. Зелені нитчасті водорості обплітають коріння та пеньки, вищі водні рослини, нерідко вистеляють дно біля берегів та на мілинах.
Найбільш поширеними представниками рибного світу є: коропові, окуні, верховодки, головні (клені). Риби в Сорищі трапляється переважно малих розмірів.
Найбільш поширені рослини: бузина чорна, валеріана лікарська, гірчак перцевий, грицики звичайні, деревій звичайний, кропива дводомна, кульбаба лікарська, первоцвіт звичайний, пижмо. Також часто зустрічаються підбіл звичайний, ромашка лікарська, череда трироздільна.
Найбільш поширені земноводні: жаба ставкова, ропуха зелена, ропуха сіра.
Плазуни: ящірка прудка, вуж звичайний, вуж водяний.
Найбільш поширені птахи: малий строкатий дятел, великий дятел, польовий жайворонок, малинівка, вівчарик, мухоловка сіра, синиця велика, щиглик, коноплянка, сойка, сорока, зозуля, сіра ворона, чикотень, соловей, кропив’янка сіра.
…Як переплелись назви. Хто і коли дав їх річкам?
На мапі 1896 року – це річка Торіци, на мапі М.Петренка – струмок Оріхуватка, на німецькій карті 1936 року – річка Сорищі, а в народі – річка Бакай. Назва «Бакаї» прийшло з часів нашестя татаро-монгольської орди і в перекладі з тюркської означає «річкова протока в очеретах, вибоїна з водою».
За народними переказами, колись дуже давно, їхали турки – татари Слобожанськими землями. Їхало їх штук триста. У першому возі, запряженому трьома кобилами, їхав головний татар – турчин. Та трапилась їм посеред дороги довга калюжа– невелика, спокійна. Візник вирішив не об’їзжати її і попрямував далі. Але його сподівання не виправдались –провалилось колесо під воду, застряг віз. Вишов хан, поглянув і плюнув у цю річку, промовивши: «Уст – Бакайя!», що в перекладі означає «брудна річка».
Приказки, прислів’я про річку, воду, які створив народ
- Тиха вода рве береги і нищить луги;
- Тиха вода людей топить, а бурхлива тільки лякає;
- І великі річки впадають у море;
- Хоч річка невеличка, а береги ламає;
- Одна ріка – проста вода, багато рік – море.
- Коло річок колодязів не копають;
- Не знаючи броду не лізь у воду;
Загадки:
1. То зорі пасе,
то сонце несе,
поспішає і біжить,
і на місці лежить.
(Річка)
2. За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках
Їдуть діти в саночках.
(Річка)
Крилаті вислови про річку:
Не можна двічі увійти у ту саму річку
Вислів належить одному з основоположників діалектики: грецькому філософу- матеріалісту Гераклітові з Ефеса (близько 530-470 до н. е.). Відомий у передачі Платона ("Кратіл"):
"Геракліт говорить, що все рухається і ніщо не стоїть, і, уподібнюючи існуюче течії річки, додає, що двічі в одну і ту ж річку увійти неможливо".
Вислови
Ріка моя, душа мого народу.
О. Довженко
Там де вода, там і життя. Народна мудрість
Двічі в одну річку не ввійдеш.
Геракліт
Вивчивши фізико-географічну карту нашої місцевості, з’ясували, що русло річки Сорищі змінилося тоді, коли побудували канал Сіверський Донець – Донбас у 1950х роках. Провівши пошукову експедицію вздовж річки в нашому мікрорайоні встановили, що в Сорищі впадає 2 струмки. Але ці струмки дуже засмічені.
Дослідивши русло річки, встановили, що існує висока розораність водозбору. В багатьох місцях грунт розораний майже до берегів річки. Відстань між руслом та розораною територією становить 2-6 м. В господарській діяльності людини річка використовується на промислове водопостачання, рибництво.
Ще з моменту заселення земель нашого краю люди активно експлуатували природні багатства, зокрема й водні, що суттєво вплинуло на стан біологічного та ландшафтного різноманіття. На жаль, ці зміни не завжди мали позитивні наслідки. Так, за останню сотню літ внаслідок бездумного вирубування прибережних лісів, розорювання степових водозборів річка Сорищі обміліла й замулилася, втративши свій природній плин. Значної шкоди водоймі завдала і надмірна зарегульованість її штучними греблями та загатами, через що рівень води у Сорищі значно понизився, і це спричинило надмірну заболоченість річки. До цього призвело й те, що кілька мостів, збудованих на цих греблях, за останні роки сильно замулилися і вже не забезпечують природного водостоку. Як наслідок, річка втратила свою гідробіологічну цілісність і здатність до самоочищення, що є важливою умовою функціонування водойми.
Дуже непокоїть і екологічний стан Сорищі. Ще не так давно вона радувала своєю чистою і прозорою водою, яку навіть можна було набирати для приготування їжі. Сьогодні ж через надмірну забрудненість водозборів агрохімією та скидання промислових неочищених стоків у ній не можна навіть напувати худобу. На жаль, за браком необхідних капіталовкладень заходи з екологічного оздоровлення річки майже не проводяться. Тим більше, що всі заходи, які вживалися для оздоровлення річки, досі мали не комплексний, а випадковий характер, і відчутного впливу на відновлення її природного стану не справили.
Ми не стоїмо осторонь цих проблем і приймаємо активну участь у природоохоронних заходах.
В рамках Всеукраїнської щорічної акції «За чисте довкілля» учні Слов’янської ЗОШ № 9 провели 20 квітня 2019 року трудову акцію по очищенню струмків: ліквідували сміттєзвалища, прибрали береги струмків. Проведена велика агітаційна робота з мешканцями мікрорайону, щоб люди зрозуміли цінність цих малих струмків а також проявляли свою екологічну культуру.
З метою охорони річки:
провели агітаційну та просвітницьку роботу серед школярів та населення мікрорайону, щоб люди зрозуміли цінність малих річок, а також проявляли свою екологічну культуру.
провели екологічну асамблею на тему «Вода – основа життя»;
опублікували звернення у місцевій пресі;
організували роботу по розчищенню прибережних смуг річки від побутового сміття.
А річка Сорищі продовжує виконувати свою роль, залишаючись цінним джерелом прісної води та природним регулятором водного балансу. Цими перевагами та багатствами, як і раніше, користується місцеве населення. Сьогодні до таких переваг уже можна віднести і те, що багато жителів Оріхуватки та інших сіл беруть річкову воду для поливу своїх городів, безперешкодно ловлять у ній рибу і ряску, а там, де це ще можливо, купаються і відпочивають, насолоджуються приємною прохолодою водоймища. Але чи зможуть цими благами користуватися майбутні покоління наших земляків — хтозна! Бо учені стверджують: якщо найближчим часом ми не змінимо свого варварського ставлення до природи, то вже незабаром можуть зникнути не тільки сотні малих річок, а й усе живе, що їх населяє. На жаль, ці невтішні прогнози стосуються й річки Сорищі. А тому і органи влади, і громадськість повинні негайно об’єднати свої зусилля для підготовки комплексної програми порятунку Золотоношки у рамках формування Національної екологічної мережі України та Національної програми екологічного оздоровлення басейну Сіверського Донця та покращення якості питної води. Зробити це сьогодні ще не пізно.
ВИСНОВОК
Провівши дослідження річки Сорищі ми прийшли до висновку, що:
1. Місце витоку та гирла, характер течії,характеристика долини, заплави, наявність стариць залежать від рельєфу.
2. Живлення річки, режим річки, рослинний та тваринний світ – залежать від клімату.
3. Стан річки залежить від господарської діяльності людини.
Взявши хіміко-біологічні проби на водозаборах у верхній та нижній течіях річки ми зробили висновок, що господарська діяльність людини негативно впливає на її стан. Це насамперед вирубка лісу, забір води на господарсько-побутові потреби та потреби промислових підприємств, викиди шкідливих речовин у річку, засмічення берегів річки побутовим сміттям.
4. Описавши річку та вивчивши її стан ми запропонували шляхи зменшення негативного впливу людини на життя річки.
Серед заходів по охороні річки Сорищі можна виділити:
- звернення громадської уваги на проблеми річки - одним із способів є написання заміток в міську та обласну газети ;
- проведення екологічних акцій за участю молоді;
- регулярне проведення аналізу води в річці, ознайомлення з цими відомостями мешканців міста;
- укріплення берегів річки, від паводків;
- ввести штраф за винесення сміття на береги річки. Також до порушників порядку можна застосовувати і грошові стягнення на користь міста або громадські роботи, пов'язані з прибиранням водойми.
Малі річки впливають на склад і якість великих та середніх річок. Необхідно бережливо ставитись до води, не скидати сміття біля річок, прибирати за собою під час відпочинку біля річки. Ми повинні пам’ятати, що стан річки багато в чому залежить від нашої культури поведінки. Тож необхідно берегти те, що дала нам природа.
Список використаної літератури:
1. Географічна енциклопедія України: в 3-х томах. Редколегія О.М.Маринич (відповідальний редактор). – К.: «Українська радянська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1989 р.
2. Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах.
3. Каталог річок України С.П.Левченко, Г.І.Швець, Н.І.Дрозд, 1957 р.
1