Учнівський проект: «Бережи! Охороняй! Заповідай!»

Про матеріал
Творчо-пізнавальной проєкт, який допомагає вивчити лісового хижака - рись євроазіатську. Учень, опрацювавши різні джерела інформації – газети, енциклопедії, Інтернет ресурс, новини телебачення самостійно зробив висновки про життя, ареал поширення та охорону рисі у межах Поліського заповідника.
Перегляд файлу

Учнівський проект: «Бережи! Охороняй! Заповідай!»

 

Рись - хижа кішка 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рись - хижа кішка 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Полісся чудовий край. Його природа колоритна і унікальна. Тому ми повинні пишатися тим, що живемо тут. Люди у гонитві за власним комфортом бездумно використовує природні ресурси. У зв’язку з цим створюються природоохоронні території – заповідники.

В межах Овруцького та Олевського районах Житомирської області створений природний Поліський заповідник. Ліси, болота, луки Поліського природного заповідника дають притулок величезній кількості тварин, птахів, комах. Блукаючи хащами тут можна зустріти представників тайгових, широколистяних лісів, лісостепової зони та, навіть, степу.

 У заповіднику і його околицях живе близько 40 видів ссавців серед яких відносно багато занесені до Червоної книги.

Ліси Житомирщини! Саме тут і знайшли собі притулок граціозні красуні. Тож поговоримо про рись. Де ж їй такі знайти? На півночі області. Про це зайвий раз нагадують агітаційні щити вздовж автомагістралей. Ви їх не побачите на Хмельниччині, Полтавщині, Черкащині… Де немає рисі, там немає потреби і в наочній агітації. А тут рись є предметом гордості.

Рись — це своєрідна «візитівка» краю; якщо і не всієї області, то, принаймні, Олевського району.

Хай і надалі існує хижак,

І хай заткнуться ханиги.

Рись – оптимізм наш,

і рись – мій жаль, -

Звір із Червоної книги…  Анатолій Гризун


Рись - дуже сильна і спритна тварина. Вона прекрасно лазить по деревах і скелях, дуже швидко бігає, може стрибати на 3,5-4 метри, добре плаває. Цей хижак - гарний мисливець. Вдень він, як правило, відлежується у лігві, а із заходом сонця виходить на полювання. Полює рись із засідки. Годинами, інколи добами, може сидіти вона у зручному місці чекаючи на свою жертву. Слух та зір у цієї кішки дуже гострі: мишу вона може розпізнати з 75 метрів, а зайця - з 350 метрів. Подолати рись може тварину, значно більшу за себе розмірами: молодого лося, оленя, кабана, хоча основне її харчування - це козулі, зайці, птахи, гризуни. При можливості ловить білок, куниць, соболів, єнотоподібних собак. Лисиця разом з круком, надзвичайно швидко утилізують залишки здобичі рисі, змушуючи її більш інтенсивно полювати. Ця обставина викликає спеціальне переслідування риссю лисиць - їх рись знищує жорстоко і рішуче. Районів, добре обжитих вовками, ця велика кішка намагається уникати - вовк для рисі такий самий ворог, як рись для лисиці.

Свою здобич рись скрадає і підстерігає, стрибаючи з-за укриття. Найбільш бажаним об'єктом полювання рисі є козуля, хоча ловить вона і зайців, і птахів, в тому числі глухарів. Зазвичай рись не може з'їсти впольовану здобич відразу, тому переховує її в спеціальні схованки: найчастіше це купи трави та хмизу, часто залишки здобичі рись зариває у сніг.

Кошеня рисі, фото Жили С. М.Загальні відомості:

Довжина 76-110 см

Хвіст 10-31 см

Висота у плечах 60-65 см

Вага 16-20 кг, іноді 32 кг

Біологічна класифікація

Царство Тварини

Тип  Хордові

Клас  Ссавці

Ряд  Хижі

Підряд Котоподібні

Родина Котові

Підродина Малі кішки

Рід  Рись  Фото Жили С.М.

Вид  Рись звичайна 

Поліський заповідник в справі практичної охорони рисі і створенні сприятливих умов для її розмноження досяг в останні роки гарних результатів. Так в резерваті після 1983 року даний вид впродовж довгого часу взагалі не розмножувався. В цей час тут реєструвались лише заходи окремих особин, переважно молодих, котрі розселялись. Нарешті в 1998 році в районі заповідника дуже часто почали зустрічатися сліди дорослого самця рисі. Наступного, 1999 року, самка успішно виростила двох рисенят. В 2000 році в резерваті розмножувались вже дві самки, а загальна чисельність виду тут склала 6 особин, в 2003 році в заповіднику і на прилеглій до нього з півночі та сходу території мешкало 4 виводки цієї рідкісної тварини.

В інтерв’ю з директором Поліського заповідника Сергійом Михайловичем  Жилою прозвучало питання:

«А скільки рисей зараз у лісах українського Полісся? …шість років тому було близько 30 особин…

— Ареал цього хижака дещо збільшився. Рись уже зустрічається навіть у Чернігівській області! Ну, і, звичайно, це північ Рівненської, Житомирської, Київської областей. Важко сказати, яка точно кількість рисей. Зараз у них з’явилося потомство, думаю, що особин 70 буде.

— Отже, кількість зростає?

— Восени буде менше, адже не всі виживуть… Але є певна тенденція до збільшення популяції.» (вересень 2009 року).

Рись широко використовується в геральдиці, символізуючи повноту і гостроту зору. Її зображення можна побачити на гербах або прапорах таких міст, як Реж, Псков або Гомель. За деякими версіями саме рись, а не лев зображена на гербі Фінляндії.

У скандинавській традиції рись була священною твариною богині Фреї. Вважалося, що рисі запряжені в її колісницю. Давні греки вірили, що гострий погляд рисі здатний пронизувати наскрізь непрозорі предмети. Свою наукову назву ця тварина отримало від грецького «lynx» — «сіяти».

«Рись звичайна» — срібна пам'ятна монета номіналом десять гривень, випущена Національним банком України. Присвячена рисі звичайній (Lynx lynx). Монету було введено в обіг 25 квітня 2001 року. Відноситься монета до серії «Флора і фауна».

 

 

 

 

 

 

 

Срібна монета номіналом 10 гривень

 

Опрацювавши різні джерела інформації – газети, енциклопедії, Інтернет ресурс, телебачення можна зробити певні висновки:

  1.   Основне завдання Поліського природного заповідника полягає в суровій охороні дикого виду рисі Lynx lynx.
  2.   Територія заповідника дає можливість полювати, розмножуватись та виховувати потомство даного виду.
  3.   Природоохоронний статус виду - рідкісний.  Тому ми повинні цінувати і пишатися, що в нашому рідному  краї існує Поліський природний заповідник, який охороняє рись.
  4.   Ефективні заходи охорони: збереження і заповідання первісного середовища існування виду, екопросвітницька робота з населенням, боротьба з браконьєрством.
  5.   Причини, в результаті яких рись зникає на Поліссі, пов’язані з харчовими зв’язками. Недостатня кількість косулі, зайця біляка й русака. А також постійна конкуренція з вовком, адже трофічні ланцюги в них майже однакові.

 

 


Список джерел та літератури

 

  1. http://zoopark.rv.ua/
  2. http://www.polissia.com/
  3. http://tsn.ua/
  4. http://tsikave.ostriv.in.ua/
  5.  http://www.eco-live.com.ua/
  6. Природні заповідники України. - К., 1994.
  7. Тварини. Повна енциклопедія. – М.: Вид-во Ексмо, 2004. – 265 с.
  8. Такі різні тварини: Пер. З англ. – К.: Махаон-Україна, 2003. – 288 с.

 


Додаток 1

Замітка у газеті.

Газета «Коропщина» Чернігівська область

У НАШИХ ЛІСАХ З'ЯВИЛАСЯ РИСЬ

Директор СП «Бересна» Олександр Ткачов:

- Хочу повідомити як мисливцям, так й іншим жителям району, що в угіддях СП «Бересна» мешкає рись. Зайшла вона в наші угіддя у лютому цього року зі сторони Корюківського району. На початку весни в Корюківці був випадок, коли рись напала на людину. Тоді її знешкодили. Можливо, ця рись, що мешкає в наших угіддях, прийшла тоді разом з нею. Тож грибникам, ягідникам, мисливцям, всім, хто ходить до лісу, слід бути уважними.

Про те, що рись живе в наших лісах, свідчать численні її сліди, які знаходять єгері. Є й свідки, які бачили цю тварину з родини котячих на власні очі. Один з них – Анатолій Губар.

- Це було ще в кінці зими… На снігу побачили сліди… На вовчі не схожі. Пішов у загін і побачив її – рись. Така величезна, красива, з міцними лапами. Якщо на картинці малюють рись плямистою, то ця була аж жовта, майже без плям. Стояла від мене метрів за вісімдесят, то добре роздивився. А слідів скільки було! Ми визначили, що найменше п’ять чи шість цих тварин їх залишили.

Рись, за словами Анатолія Губаря, буває небезпечною для людей у період, коли виховує малечу. Також усі мисливські довідники застерігають, що поранена рись дуже агресивна.

Рись – велика кішка, довжина тіла сягає до 1 м, вага – до 20 кг. Має характерні чорні китички на кінцях вух. Полює в основному на білок, зайців, мишовидних гризунів, косуль та молодняк кабанів. Може нападати й на домашніх тварин. Надзвичайно рухлива, дуже добре лазить по деревах. Живе в суцільних лісових масивах. Рись занесена до Червоної книги України.

В Україні чисельність її оцінюється в 350-400 особин у Карпатах та до 80-90 особин на території Полісся.

31 жовтня 2012


Додаток 2
 

 "Газета по-українськи" №1102 за 01.10.2010.

Хижий звір може напасти у трьох випадках.

— Я навіть у літературі не читав про випадки, що рись нападає на людей, — каже 40-річний Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру. — Рись — це розумний хижак, завжди ховається від людини. Це ж не заєць і не їжак. Мабуть, її хотіли зловити, а тварина оборонялася. Хижий звір може напасти у трьох випадках: через сказ, коли взимку поранений чи голодний і весною, коли самка захищає дитинчат. В Україні рисі водяться споконвіку. Зараз їх десь півтисячі. Найбільше — на Поліссі, у Карпатах і в Київській області. Від інших котячих відрізняються коротким хвостом і китичками на кінцях вух.

Ганна ЩЕПА

 

Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У лісах Київщини п'ятьох грибників атакувала рись. Одному з них тварина кігтями роздерла брову та прокусила руку.( http://tsn.ua/)

 

 

 


Додаток 4

Сліди рисі

1. — відбиток правої передньої лапи,

2. — відбиток лівої задньої лапи,

3 та 5 під час кроку,

4 та 6 під час галопу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сліди рисі – перший вихід самиці з кошенятами на полювання

Фото Жили С.М.

doc
Додано
4 листопада 2021
Переглядів
404
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку